Постанова

13 квітня 2023 року № 25

Про окремі питання заміщення депутатів місцевих рад, повноваження яких достроково припинені

До Центральної виборчої комісії надійшла інформація від Міністерства юстиції України (листи від 27 грудня 2022 року № 123500/156293-6-22/19.2.1, від 08 березня 2023 року № 28120/156293-6-22/19.2.1 та від 11 квітня 2023 року № 44146/156293-6-22/19.2.1) з переліком політичних партій, діяльність яких у 2022 і 2023 роках було заборонено у судовому порядку. До таких політичних партій належать: “ПАРТІЯ ШАРІЯ”, “БЛОК ВОЛОДИМИРА САЛЬДО”, “СОЦІАЛІСТИ”, “ДЕРЖАВА”, “ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ”, “ЛІВА ОПОЗИЦІЯ”, “СОЮЗ ЛІВИХ СИЛ”, “ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА – ЗА ЖИТТЯ”, “СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ”, “НАШІ”, “ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК”, “СПРАВЕДЛИВОСТІ ТА РОЗВИТКУ”, “Русь Єдина”, “ЩАСЛИВА УКРАЇНА”, “Велика Україна”, Комуністична партія України, Робітнича партія України (марксистсько-ленінська), “Партія регіонів”. Відповідні відомості внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з судових рішень, зазначених у листах Міністерства юстиції України, діяльність політичних партій було заборонено у зв’язку з виявленням порушень ними вимог щодо діяльності політичних партій та вчиненням дій, спрямованих, зокрема, на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, поширення відомостей, що містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України тощо.

Заборона діяльності політичної партії має наслідком припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом політичної партії, припинення членства в політичній партії, а також прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, та його територіальними органами рішень про припинення політичної партії та її структурних утворень відповідно (частина друга статті 21 Закону України “Про політичні партії в Україні”).

Водночас деякі заборонені на сьогодні політичні партії брали участь у 2019 році у загальнодержавних виборах, а їх місцеві організації у 2020 та 2021 роках – у місцевих виборах.

Статтею 284 Виборчого кодексу України (далі – Кодекс) унормовано процедуру заміщення територіальними виборчими комісіями депутатів місцевих рад, повноваження яких достроково припинені.

Так, за змістом частини першої статті 284 Кодексу в разі дострокового припинення повноважень депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, районної у місті, а також міської, сільської, селищної ради (територіальної громади з кількістю виборців 10 тисяч і більше) на підставах і в порядку, передбачених Конституцією та законами України, за рішенням відповідної територіальної виборчої комісії депутатом визнається наступний за черговістю кандидат у депутати у відповідному територіальному або єдиному виборчому списку від відповідної місцевої організації політичної партії в порядку, передбаченому частиною п’ятою статті 283 Кодексу.

Тож на сьогодні в умовах існування остаточних судових рішень про заборону діяльності окремих політичних партій перед територіальними виборчими комісіями постає питання щодо можливості застосування процедури заміщення депутатів місцевих рад, повноваження яких достроково припинені, тобто можливості прийняття рішення, передбаченого статтею 284 Кодексу, про визнання обраним наступного за черговістю кандидата в депутати у відповідному територіальному або єдиному виборчому списку від місцевої організації політичної партії у разі дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради, обраного за виборчим списком місцевої організації однієї з тих політичних партій, діяльність яких заборонено судом.

Територіальні виборчі комісії є спеціальними колегіальними незалежними органами адміністрування виборчих процесів, що в межах своїх повноважень та в порядку, передбачених Кодексом, забезпечують організацію та проведення місцевих виборів, реалізацію виборчих прав громадян України, додержання та однакове застосування виборчого законодавства (частина перша статті 32, частини перша, четверта статті 33, стаття 206 Кодексу).

Втручання в діяльність виборчих комісій, зокрема у вирішення питань, віднесених до їхніх повноважень, крім випадків, передбачених законом, заборонено частиною четвертою статті 32 Кодексу.

За змістом частини дванадцятої статті 36 Кодексу виборча комісія як колегіальний орган приймає рішення після його розгляду та обговорення на засіданні виборчої комісії відкритим голосуванням більшістю голосів від складу комісії (крім передбачених Кодексом випадків).

Відповідно прийняття рішення, передбаченого статтею 284 Кодексу, щодо заміщення депутата місцевої ради, повноваження якого достроково припинені, безперечно належить до компетенції територіальних виборчих комісій.

Разом з тим територіальні виборчі комісії та їх члени при виконанні своїх повноважень зобов’язані діяти відповідно до Конституції України, Кодексу та законів України (частина третя статті 32, частина четверта статті 38 Кодексу), а також ураховувати судові рішення, що набрали законної сили.

На сьогодні виборче законодавство не містить чіткого порядку або механізму застосування територіальною виборчою комісією правової норми щодо визнання обраним наступного за черговістю кандидата в депутати у відповідному територіальному або єдиному виборчому списку місцевої організації політичної партії, якщо діяльність такої партії заборонено судовим рішенням, що набрало законної сили та є обов’язковим до виконання відповідно до статті 129¹ Конституції України.

У зв’язку з цим Комісія зауважує, що питання щодо можливості ухвалення рішення про визнання обраними на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі наступних за черговістю кандидатів у народні депутати України від політичної партії, діяльність якої заборонено судом, неодноразово поставало і перед Центральною виборчою комісією у 2022 та 2023 роках.

Вирішуючи його, Центральна виборча комісія керувалась таким.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про політичні партії в Україні” політична партія – це зареєстроване згідно із законом добровільне об’єднання громадян – прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Указана норма кореспондується з положеннями частини другої статті 36 Конституції України, згідно з якими політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах.

Отже, одним із ключових напрямів провадження діяльності політичної партії є діяльність, пов’язана з реалізацією права політичної партії брати участь у відповідних виборах. Складовими цього права є право на висування політичною партією або її місцевими організаціями кандидатів на відповідних виборах.

За змістом частини четвертої статті 37 Конституції України, частини третьої статті 5, статті 21 Закону України “Про політичні партії в Україні” діяльність політичної партії може бути заборонено в судовому порядку.

Конституція України (стаття 37), а також положення Закону України “Про політичні партії в Україні” (статті 5, 21) визначають вичерпний перелік підстав для звернення до суду із позовом про заборону діяльності політичної партії. Такі підстави є чіткими та пов’язані з програмними цілями або діями політичної партії, що спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення.

Системно проаналізувавши положення Конституції України, Законів України “Про вибори народних депутатів України” та “Про політичні партії в Україні”, Центральна виборча комісія у постановах від 09 листопада 2022 року № 112, від 08 грудня 2022 року № 114, від 19 січня 2023 року № 5, від 10 лютого 2023 року № 10 та від 02 березня 2023 року № 14 дійшла висновку: в разі реалізації громадянином України права бути обраним через політичну партію виникає опосередкований зв’язок між таким громадянином і політичною партією, за виборчим списком якої він обирався народним депутатом України; відповідно визнала наявність судового рішення, що набрало законної сили, про заборону діяльності політичної партії, обставиною, яка в розумінні виборчого законодавства є істотною, винятковою та унеможливлює ухвалення Комісією рішення щодо визнання обраними народними депутатами України на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі наступних за черговістю кандидатів у народні депутати України у виборчому списку забороненої політичної партії.

На відповідний зв’язок між громадянином України і місцевою організацією політичної партії, за виборчими списками якої такий громадянин балотувався та обирався на місцевих виборах у 2020 та 2021 роках, указує й низка положень Кодексу.

Так, статтею 11, частиною другою статті 216 Кодексу визначено, що право висування кандидатів на місцевих виборах реалізується громадянами України – виборцями через місцеві організації політичних партій або шляхом самовисування.

При цьому висування кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у місті рад, а також міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) здійснюється виборцями виключно через місцеві організації політичних партій шляхом формування та затвердження на зборах, конференціях організацій партій єдиного та територіальних виборчих списків кандидатів у депутати на відповідних виборах у порядку, встановленому статутом партії та Кодексом (статті 216, 219 Кодексу).

Особа, включена до виборчих списків місцевої організації політичної партії, надає письмову згоду балотуватися кандидатом у депутати саме від цієї організації політичної партії; при цьому така згода може бути надана лише для балотування від однієї організації політичної партії (частина сьома статті 219, пункт 6 частини першої статті 222 Кодексу). Указане також корелюється із принципом добровільності участі громадян України у виборах (стаття 15 Кодексу).

Умовою реєстрації територіальною виборчою комісією кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у місті рад, а також міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 і більше тисяч) є отримання, зокрема, таких документів: рішення зборів, конференції місцевої організації політичної партії про висування кандидатів у депутати від організації політичної партії, підписаного керівником місцевої організації політичної партії та засвідченого печаткою цієї організації партії або відповідної організації партії вищого рівня, а також погодженого центральним керівним органом політичної партії, що засвідчується печаткою такої політичної партії; єдиного виборчого списку та всіх територіальних виборчих списків кандидатів у депутати, віднесених організацією партії до відповідних багатомандатних виборчих округів, підписаних керівником організації партії і скріплених печаткою організації партії або відповідної організації партії вищого рівня; заяв осіб, включених до виборчих списків організації партії, про згоду балотуватися кандидатами в депутати від цієї організації партії (пункти 2, 3, 6 частини першої статті 222 Кодексу).

У виборчому бюлетені з виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, районної у місті, а також депутатів міської, селищної, сільської (територіальної громади з кількістю виборців 10 тисяч і більше) ради виборець, визначивши організацію політичної партії, за яку він голосує, у порожньому квадраті робить позначку “плюс” (+) або іншу, що засвідчує його волевиявлення, навпроти назви цієї організації політичної партії, а у квадраті із нанесеним трафаретом для написання номера кандидата може вписати порядковий номер кандидата в депутати, якого він підтримує (частина сьома статті 248 Кодексу). Тобто виборець насамперед обирає місцеву організацію політичної партії, а потім – кандидата від цієї організації партії. А непроставлення виборцем жодної позначки біля назви організації партії є підставою для визнання виборчого бюлетеня недійсним (підпункт “г” пункту 1 частини двадцять дев’ятої статті 250 Кодексу).

Оскільки місцеві організації політичної партії є структурними утвореннями політичної партії, які презентують та реалізують її статутні цілі на місцях, зокрема шляхом участі та висування своїх кандидатів у депутати на місцевих виборах, прийняття територіальною виборчою комісією рішення, передбаченого частиною першою статті 284 Кодексу, відповідно перебуває у безпосередньому взаємозв’язку з діяльністю місцевої організації політичної партії, яка висувала, формувала та затверджувала виборчий список кандидатів у депутати на відповідних місцевих виборах.

Таким чином, наявність судового рішення, що набрало законної сили, про заборону діяльності політичної партії, як і встановлені судом підстави для ухвалення такого рішення, є важливою обставиною, яку з огляду на положення статей 37, 129¹ Конституції України територіальним виборчим комісіям слід ураховувати під час розгляду питання заміщення депутата місцевої ради, повноваження якого достроково припинені, та прийняття відповідного рішення.

Ураховуючи викладене та основні засади діяльності територіальних виборчих комісій, відповідно до частини другої статті 36, статей 37, 129¹ Конституції України, частини третьої статті 202, пункту 21 частини першої статті 205 Виборчого кодексу України, статті 2, частини третьої статті 5, статті 21 Закону України “Про політичні партії в Україні”, керуючись статтями 11 – 13, пунктом 1 частини другої статті 16, пунктами 4, 5 статті 17, пунктом 2 статті 21 Закону України “Про Центральну виборчу комісію”, Центральна виборча комісія постановляє:

1. Звернути увагу територіальних виборчих комісій на необхідність неухильного дотримання Конституції та законів України, а також обов’язкового урахування судових рішень, що набрали законної сили, під час розгляду питань щодо заміщення депутатів місцевих рад, повноваження яких достроково припинені.

2. Секретаріату Центральної виборчої комісії забезпечувати доведення до відома територіальних виборчих комісій інформації про заборонені в судовому порядку політичні партії, що надається Міністерством юстиції України.

3. Копію цієї постанови надіслати обласним, Київській міській військовим адміністраціям для доведення до відома відповідних територіальних виборчих комісій.

4. Цю постанову оприлюднити на офіційному вебсайті Центральної виборчої комісії.

Голова Центральної виборчої комісії   О. ДІДЕНКО