Постанова

м. Київ

28 грудня 2004 року №1380

Про подання голови Кремінської районної ради Луганської області щодо реєстрації ініціативної групи із всеукраїнського референдуму, утвореної на зборах громадян України 2 грудня 2004 року в місті Кремінна Луганської області

До Центральної виборчої комісії 14 грудня 2004 року надійшло подання голови Кремінської районної ради Луганської області Назаренко Юлії Іванівни від 6 грудня 2004 року № 1-23/92 щодо реєстрації ініціативної групи із всеукраїнського референдуму, утвореної на зборах громадян України 2 грудня 2004 року в місті Кремінна Луганської області.

Відповідно до поданих до Центральної виборчої комісії документів зазначеними зборами громадян України схвалено пропозицію про проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою з винесенням на нього таких питань:

1) „Чи висловлюєтеся Ви за недовіру Верховній Раді України і внесення у зв’язку з цим за доповнення статті 90 частиною п’ятою Конституції України такого змісту:

„Повноваження Верховної Ради України припиняються у разі висловлення недовіри Верховній Раді України на всеукраїнському референдумі і Верховна Рада України розпускається на 10-й день з моменту оприлюднення результатів всеукраїнського референдуму?”;

2) „Чи вимагаєте Ви негайного затвердження результатів всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, проголошеного Указом Президента України від 15 січня 2000 року № 65/2000 з питань:

1. „Чи підтримуєте Ви пропозиції про доповнення статті 90 Конституції України новою третьою частиною такого змісту: „Президент України може також достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо Верховна Рада України протягом одного місяця не змогла сформувати постійно діючу парламентську більшість або у разі не затвердження нею протягом трьох місяців підготовленого і поданого в установленому порядку Кабінетом Міністрів України Державного бюджету України”, яка б установлювала додаткові підстави для розпуску Президентом України Верховної Ради України, та відповідне доповнення пункту 8 частини першої статті 106 Конституції України словами: „та в інших випадках, передбачених Конституцією України?”;

2. „Чи згодні Ви із зменшенням загальної кількості народних депутатів України з 450 до 300 і пов’язаною з цим зміною у частині першій статті 76 Конституції України слів „чотириста п’ятдесят” на слово „триста”, а також внесенням відповідних змін до виборчого законодавства?”;

3. „Чи згодні Ви з необхідністю обмеження депутатської недоторканості народних депутатів України і вилученням у зв’язку з цим частини третьої статті 80 Конституції України: „Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані?”;

4. „Чи підтримуєте Ви необхідність формування парламенту в Україні, одна з палат якого представляла б інтереси регіонів України і сприяла б їх реалізації, та внесення відповідних змін до Конституції України і виборчого законодавства?”;

3) „Чи підтримуєте Ви необхідність надання Луганській області (як і іншим областям України) статусу автономної області у складі єдиної неподільної України і внесенням у зв’язку з цим змін до частини другої статті 2 Конституції України, зміною: „Україна є унітарною державою” на „Україна є федеративною державою” для можливості органічного поєднання спільних інтересів всього народу України з інтересами кожної області і народності?”.

Перевіркою щодо відповідності поданих до Центральної виборчої комісії документів вимогам Закону України „Про всеукраїнський та місцеві референдуми” (далі – Закон) встановлено, що документи зборів громадян України, які відбулися 2 грудня 2004 року в місті Кремінна Луганської області, не відповідають вимогам Закону з таких підстав.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 16 Закону включення до порядку денного зборів громадян України питань щодо обговорення доцільності проведення референдуму та формулювання питань, що пропонується на нього винести, є обов’язковим. Однак, як засвідчує зміст поданого до Центральної виборчої комісії протоколу зборів, доцільність проведення референдуму не була предметом розгляду учасників зборів.

Крім того, у протоколі зборів громадян України не знайшло свого відображення вирішення питання про доручення ініціативній групі збирання підписів громадян під вимогою проведення всеукраїнського референдуму, що передбачено у частині п’ятій статті 16 Закону.

На порушення вимог частини восьмої статті 16 Закону список учасників проведених зборів та список членів ініціативної групи не підписано головою та секретарем зборів. Також у списку учасників зборів стосовно 13 осіб зазначено неповні відомості про місце їх проживання, а саме: не вказано назву населеного пункту, в якому вони проживають, що не відповідає вимогам частини четвертої зазначеної статті Закону.

Крім того, у частині першій статті 16 Закону встановлено, що участь у зборах громадян України, на яких утворюється ініціативна група, повинні брати не менш як 200 осіб, які мають право на участь у референдумі. Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону у всеукраїнському референдумі мають право брати участь громадяни України, які досягли 18 років і постійно проживають на території України. Враховуючи відсутність у списку учасників зборів відомостей щодо дати народження громадян України, які брали участь у цих зборах, здійснити перевірку на предмет додержання зазначених положень Закону не вбачається можливим.

Таким чином, Центральною виборчою комісією встановлено невідповідність поданих документів вимогам Закону, у зв’язку з чим не вбачається підстав для реєстрації ініціативної групи з всеукраїнського референдуму, утвореної на зборах громадян України 2 грудня 2004 року в місті Кремінна Луганської області.

При розгляді питань, запропонованих для винесення на всеукраїнський референдум зборами громадян України, які відбулися 2 грудня 2004 року в місті Кремінна Луганської області, на предмет їх відповідності Конституції України та Закону Центральна виборча комісія встановила таке.

Згідно з положеннями статті 69 Конституції України всеукраїнський референдум є однією з форм народного волевиявлення. У частині першій статті 72 Конституції України визначено, що всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їх повноважень, встановлених Конституцією України. Зокрема, Верховна Рада України на підставі статті 73, пункту 2 статті 85 Конституції України призначає всеукраїнський референдум з питань про зміну території України, Президент України на підставі пункту 6 статті 106 Конституції України призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України відповідно до статті 156 цієї Конституції, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою.

Відповідно до статті 74 Конституції України референдум не допускається щодо законопроектів з питань податків, бюджету та амністії. Крім того, згідно з частиною третьою статті 5 Закону на всеукраїнський референдум не виносяться питання, віднесені законодавством України до відання органів суду і прокуратури; питання амністії та помилування; питання про вжиття державними органами України надзвичайних і невідкладних заходів щодо охорони громадського порядку, захисту здоров’я та безпеки громадян; питання, пов’язані з обранням, призначенням і звільненням посадових осіб, що належать до компетенції Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України.

Згідно з частиною другою статті 90 Конституції України повноваженнями щодо дострокового припинення повноважень Верховної Ради України наділений виключно Президент України. При цьому в зазначеній нормі Конституції України встановлено виключну підставу для дострокового припинення повноважень – якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання Верховної Ради України не можуть розпочатися.

У рішенні Конституційного Суду України від 27 березня 2000 року № 3-рп/2000, постановленого в справі за конституційними поданнями 103 і 108 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України „Про проголошення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою” (справа про всеукраїнський референдум за народною ініціативою) зазначено, що „чинна Конституція України не передбачає інституту висловлення недовіри на всеукраїнському референдумі, в тому числі проголошеному за народною ініціативою, Верховній Раді України чи будь-яким іншим конституційним органам державної влади як можливої підстави дострокового припинення їх повноважень. Тому винесення на всеукраїнський референдум питання щодо недовіри Верховній Раді України за відсутності названого інституту в Основному Законі України було б порушенням такого конституційного принципу, як здійснення органами державної влади своїх повноважень у межах, встановлених Конституцією України, та принципів правової держави, якою проголошено Україну”.

Отже, вирішення питання щодо дострокового припинення повноважень Верховної Ради України на всеукраїнському референдумі не відповідає Конституції України.

Крім того, не відповідає законодавству України про референдуми вимога щодо негайного затвердження результатів всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, проголошеного Указом Президента України від 15 січня 2000 року № 65/2000, з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 1 Закону рішення, що прийняті референдумом, не потребують будь-якого затвердження державними органами і можуть бути скасовані або змінені лише у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно зі статтею 9 Закону новий всеукраїнський референдум з питань, що раніше виносилися на референдум, може бути проведено не раніш як через п’ять років від дня проведення попереднього референдуму з цих питань.

Таким чином, питання, які виносилися на всеукраїнський референдум за народною ініціативою 16 квітня 2000 року, не потребують затвердження та не можуть бути винесені на новий всеукраїнський референдум.

При ініціюванні питання щодо внесення змін до статті 2 Конституції України, яка міститься в розділі I „Загальні засади” Основного Закону України, слід керуватися спеціальним порядком, визначеним у статті 156 Конституції України, в якій передбачено, що законопроект про внесення змін до розділу I „Загальні засади”, розділу III „Вибори. Референдум” і розділу XIII „Внесення змін до Конституції України” подається до Верховної Ради України Президентом України або не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України і за умови його прийняття не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України затверджується всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України.

Отже, ініціювання розгляду питання щодо внесення змін до розділу I „Загальні засади”, зокрема статті 2 Конституції України, належить до виключних повноважень Президента України.

Враховуючи викладене, відповідно до статей 69, 72, 73, 74, 85, 90, 106, 156 Конституції України, статей 3, 5, 7, 16, 17 Закону України „Про всеукраїнський та місцеві референдуми”, керуючись статтями 11, 12, 13, пунктами 2, 3 статті 17, пунктом 2 статті 20 Закону України „Про Центральну виборчу комісію”, Центральна виборча комісія постановляє:

1. Відмовити в реєстрації ініціативної групи із всеукраїнського референдуму, утвореної на зборах громадян України 2 грудня 2004 року в місті Кремінна Луганської області.

2. Копію цієї постанови надіслати голові Кремінської районної ради Луганської області Назаренко Ю.І.

Голова Центральної виборчої комісії Я. ДАВИДОВИЧ