УКРАЇНА

Центральна виборча комісія

Постанова

м. Київ

6 липня 2001 року № 29

Про подання Кіровського міського голови щодо реєстрації ініціативної групи із всеукраїнського референдуму, утвореної на зборах громадян України 1 червня 2001 року в місті Кіровську Луганської області

До Центральної виборчої комісії 26 червня 2001 року надійшло подання Кіровського міського голови Матвієнка О.І. від 21 червня 2001 року № 1362 щодо реєстрації ініціативної групи із всеукраїнського референдуму, утвореної на зборах громадян України 1 червня 2001 року в місті Кіровську Луганської області. Відповідно до поданих документів вказаними зборами схвалено пропозицію про проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою з винесенням на нього таких питань:

“Чи Ви згодні з тим, що за те, що сталося з Україною та її народом за всі роки правління Президента Л.Д.Кучми (катастрофічне руйнування економіки, різке погіршення добробуту народу, зростання злочинності і корупції, падіння авторитету України в світі, масові порушення прав громадян та інше), він повинен в знак каяття сам добровільно подати у відставку та проголосити заяву про неї відповідно до статей 108 та 109 Конституції України?”

“Чи Ви згодні з тим, що в Україні внаслідок правління Л.Д.Кучми утвердився авторитарний, антидемократичний владний режим і тому потрібно після відставки нинішнього Президента встановити європейську модель організації влади, за якої народ через обраних ним своїх представників бере участь у формуванні Кабінету Міністрів України та здійснює контроль за його діяльністю?”

Перевіркою щодо відповідності поданих до Центральної виборчої комісії документів вимогам Закону України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми” (далі – Закон) встановлено, що зазначені документи не відповідають вимогам Закону, а збори громадян України, які відбулися 1 червня 2001 року в місті Кіровську Луганської області, проведені з порушенням Закону з таких підстав:

Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону однією з умов проведення зборів є реєстрація їх учасників, що передбачає складання списків із зазначенням прізвищ, імен та по батькові, місця проживання кожного учасника зборів. Громадянин Марчук Петро Савич, який був обраний головою зборів та вніс пропозицію про формулювання питань, що пропонуються винести на всеукраїнський референдум, не був зареєстрований учасником зборів.

Учасниками зборів зареєстровано двічі 4 особи, а саме: Гунько Василина Михайлівна – під № 29 та під № 38, Кірич Василина Михайлівна – під № 36 та під № 39, Семененко Микола Миколайович – під № 6 та під № 11, Семененко Сергій Миколайович – під № 12 та під № 20.

У поданому до Центральної виборчої комісії протоколі зборів громадян відомості щодо кількості учасників зборів не відповідають аналогічним відомостям, що містяться у списках реєстрації учасників зборів. Відповідно до протоколу у зборах брало участь 212 осіб, а у списках реєстрації учасників зборів – 211.

Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону обговорення доцільності проведення референдуму з питань, що пропонуються на нього винести, є обов’язковим. Однак, як засвідчує зміст поданого до Центральної виборчої комісії протоколу зборів громадян, обговорення доцільності проведення всеукраїнського референдуму не відбувалося.

Частина восьма статті 16 Закону передбачає, що список членів ініціативної групи із всеукраїнського референдуму має містити відомості документів, що посвідчують їх особи. Однак у поданому до Центральної виборчої комісії списку членів ініціативної групи відсутні відомості про те, ким і коли видані документи, що посвідчують особи членів ініціативної групи.

На порушення вимог частини восьмої статті 16 Закону список членів ініціативної групи не підписано головою та секретарем зборів.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 92 Конституції України організація і порядок проведення виборів та референдумів визначаються виключно законами України. Згідно з частиною першою статті 1 Закону України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми” референдум – це спосіб прийняття громадянами України шляхом голосування законів України, інших рішень з важливих питань загальнодержавного значення. Конституція України і чинне законодавство передбачають проведення всеукраїнського референдуму, в тому числі і за народною ініціативою, лише як зобов’язального (імперативного) референдуму, результати якого є обов’язковими для розгляду і прийняття рішень відповідними органами державної влади в порядку, визначеному Конституцією України та законами України. Питання, запропоновані для затвердження зборами громадян 1 червня 2001 року в місті Кіровську Луганської області, за своїм змістом відповідно до статей 3, 5 Закону не можуть бути предметом всеукраїнського референдуму, оскільки не передбачають прийняття рішення щодо внесення змін і доповнень до Конституції України; прийняття, зміни або скасування законів України чи їх окремих положень; прийняття рішень, що визначають основний зміст Конституції України, законів України та інших правових актів.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 2, частиною другою статті 3, статтею 15 Закону України “Про Центральну виборчу комісію”, статтями 1–3, 5, статтею 16, частинами першою, третьою та четвертою статті 17 Закону України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми”, Центральна виборча комісія постановляє:

Відмовити в реєстрації ініціативної групи із всеукраїнського референдуму, утвореної на зборах громадян України 1 червня 2001 року в місті Кіровську Луганської області.

Голова Центральної виборчої комісі М.РЯБЕЦЬ