Постанова

24 березня 1999 року № 20

Про проект Закону України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми” (нова редакція)

Розглянувши підготовлений робочою групою Центральної виборчої комісії проект Закону України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми” (нова редакція) та керуючись статтею 11, пунктом 5 статті 15 Закону України “Про Центральну виборчу комісію”. Центральна виборча комісія постановляє:

Проект Закону України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми” (нова редакція) схвалити і надіслати Верховній Раді України (додається).

Голова Центральної виборчої комісії М.Рябець

 

Проект

ЗАКОН УКРАЇНИ
“Про всеукраїнський та місцеві референдуми”

(нова редакція)

ГЛАВА І
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Поняття і види референдумів

1. Референдуми – голосування громадян України щодо законопроектів, діючих законів та інших найважливіших питань загальнодержавного або місцевого значення, що проводяться відповідно до Конституції України, цього та інших законів України.

2. Відповідно до Конституції і законів України проводяться всеукраїнські та місцеві референдуми.

3. Закони, інші рішення, прийняті всеукраїнським референдумом, мають вищу юридичну силу по відношенню до законодавчих актів Верховної Ради України, нормативно-правових актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади України, Верховної Ради та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, рішень голів місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування.

4. Рішення, прийняті місцевим референдумом, мають вищу юридичну силу по відношенню до актів органів місцевого самоврядування.

5. Закони, інші рішення, прийняті референдумом, не потребують додаткового затвердження і можуть бути скасовані або змінені лише шляхом прийняття закону, іншого рішення на новому референдумі.

Стаття 2. Законодавство про референдуми

1. Порядок підготовки і проведення всеукраїнського та місцевих референдумів регулюється Конституцією України , цим та іншими законами України.

2. Порядок підготовки і проведення місцевих референдумів в Автономній Республіці Крим регулюється Конституцією України, цим законом, а також Конституцією Автономної Республіки Крим та нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Стаття 3. Предмет всеукраїнського референдуму

Предметом всеукраїнського референдуму може бути:

– затвердження прийнятих Верховною Радою України відповідно до статті 156 Конституції України змін до І, III, XIII розділів Конституції України;

– прийняття, зміна або скасування законів України або їх окремих положень;

– прийняття рішень про зміну території України;

– прийняття інших рішень відповідно до Конституції України.

Стаття 4. Предмет місцевого референдуму

Предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України, законами України, Конституцією Автономної Республіки Крим та нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим до відання органів місцевого самоврядування.

Стаття 5. Питання, що виносяться на всеукраїнський референдум

1. На всеукраїнський референдум можуть виноситися питання, рішення яких шляхом референдуму не суперечить Конституції України.

2. На всеукраїнський референдум не виносяться законопроекти з питань податків, бюджету та амністії, а також питання, віднесені Конституцією України та законодавством України до відання органів суду і прокуратури, питання про вжиття державними органами України надзвичайних і невідкладних заходів щодо охорони громадського порядку, захисту здоров’я та безпеки громадян; питання пов’язані з обранням, призначенням і звільненням посадових осіб, що належать до компетенції Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України.

3. Питання, що виносяться на всеукраїнський референдум, не повинні обмежувати або скасовувати загальновизнані права і свободи людини і громадянина та конституційні гарантії їх реалізації.

Стаття 6. Питання, що виносяться на місцеві референдуми

4. На місцеві референдуми можуть виноситися питання, віднесені Конституцією та законами України, Конституцією Автономної Республіки Крим та нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим до відання органів місцевого самоврядування відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

5. На місцеві референдуми не виносяться питання, віднесені законами України до відання органів виконавчої влади, та питання, пов’язані з призначенням і звільненням посадових осіб, що належать до компетенції відповідних місцевої ради, сільського, селищного, міського голови.

6. Проведення референдумів з питань, що не відносяться до відання органів місцевого самоврядування, не допускається, а результати таких референдумів визнаються такими, що не мають юридичної сили.

Стаття 7. Принципи участі громадян у референдумах

1. У всеукраїнському та місцевому референдумах мають право брати участь громадяни України, які на день проведення референдуму досягли 18 років і постійно проживають відповідно на території України та відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

2. Організація і проведення референдумів здійснюються відкрито і гласно.

3. Будь-яке пряме або непряме обмеження прав громадян України на участь у референдумі залежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, політичних поглядів, роду і характеру занять забороняється.

4. У референдумах не беруть участі особи, які визнані судом недієздатними.

5. Громадяни беруть участь у референдумі на рівних засадах. Кожний громадянин має один голос.

6. Референдум є прямим: громадяни беруть участь у референдумі безпосередньо.

7. Голосування під час референдуму є таємним: контроль за волевиявленням громадян не допускається.

Стаття 8. Проведення нового референдуму

Новий всеукраїнський референдум з питань, що раніше виносилися на референдум, може бути проведений не раніше як через 3 роки, а місцевий референдум – не раніше як через рік від дня проведення попереднього референдуму з цих питань.

ГЛАВА II
ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ПРОГОЛОШЕННЯ РЕФЕРЕНДУМІВ

Стаття 9. Призначення та проголошення референдумів

1. Всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою України або призначається чи проголошується Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією України.

2. Місцеві референдуми призначаються відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільською, селищною, міською радами.

Стаття 10. Призначення референдумів Верховною Радою України

1. Верховна Рада України призначає всеукраїнський референдум з питань про зміну території України.

Стаття 11. Призначення та проголошення всеукраїнських референдумів Президентом України

1. Президент України призначає всеукраїнський референдум для затвердження законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо розділу І “Загальні засади”, розділу ПІ “Вибори. Референдум” і розділу XIII “Внесення змін до Конституції України”, якщо такий законопроект подано до Верховної Ради України Президентом України або не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України і за умови його прийняття не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

2. Президент України проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах регіонів (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь) України і не менш як по сто тисяч підписів у кожному регіоні.

Стаття 12. Призначення місцевих референдумів

• Сільська, селищна, міська рада призначає місцевий референдум на вимогу депутатів, що становлять не менш як половину від загального складу ради, або на вимогу не менш як однієї десятої членів відповідної громади.

Варіант статті 9 – 12. Призначення та проголошення референдумів

1. Всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень і в порядку, встановленим Конституцією України та цим Законом.

2. Верховна Рада України призначає всеукраїнський референдум з питань про зміну території України.

3. Президент України призначає всеукраїнський референдум з питань щодо змін Конституції України відповідно до статті 156 Конституції України, а також проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою.

4. Місцеві референдуми організовуються і проводяться відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільською, селищною, міською радами з питань і в порядку, передбачених цим Законом.

Стаття 13. Реалізація права вимоги референдумів громадянами України

1. Право ініціативи у збиранні підписів під вимогою про проведення всеукраїнського референдуму належить громадянам України, які мають право на участь у референдумі, а під вимогою про призначення місцевого референдуму – громадянам України, членам відповідних територіальних громад.

2. Збирання підписів організовують і здійснюють ініціативні групи з референдуму, що утворюються відповідно до цього Закону.

Стаття 14. Утворення ініціативних груп референдумів

1. Ініціативна група з всеукраїнського референдуму утворюється на зборах громадян України, в яких беруть участь не менш як 200 осіб, які мають право на участь у референдумі.

2. Ініціативна група з міського референдуму (крім міст районного значення) утворюється на зборах за участю не менш як 200 громадян України, членів територіальної громади міста, а ініціативна група з сільського, селищного, міського (міст районного значення) референдуму – на зборах за участю не менш як 50 громадян України, членів відповідної територіальної громади.

3. Не пізніш як за 10 днів до дня проведення зборів з питання референдуму їх ініціатори повинні письмово повідомити про дату, час, місце і мету зборів раду, на території якої проводитимуться збори.

4. Перед початком зборів проводиться реєстрація учасників зборів, складається їх єдиний список із зазначенням прізвища, імені та по батькові (кому 18 років – додатково день і місяць народження), даних документа, що засвідчує його особу та громадянство України, місця проживання (з назвою вулиці і номера будинку кожного учасника зборів). Факт реєстрації учасника зборів засвідчується його власним підписом. На зборах обираються їх голова і секретар; подальший порядок денний повинен включати обговорення доцільності проведення референдуму та формулювання питання, що пропонується на нього винести.

5. Одна і та ж особа може бути учасником тільки одних зборів громадян з питання референдуму.

6. У разі схвалення більшістю учасників зборів пропозиції про проведення референдуму та затвердження формулювання питання, що пропонується на нього винести, із складу учасників зборів обирається ініціативна група, якій доручається організація збирання підписів громадян.

7. Ініціативна група з всеукраїнського референдуму складається не менш як із 20 громадян України, які мають право брати участь у референдумі. Ініціативна група місцевого референдуму складається не менш як з 10 членів відповідної територіальної громади.

8. На зборах складається протокол, в якому зазначаються дата і місце зборів, кількість їх учасників, відображається обрання голови і секретаря зборів, результати голосування по кожному з питань порядку денного, персональний склад ініціативної групи.

9. Кожна сторінка документів проведених зборів – список їх учасників, протокол зборів, точне формулювання питання, що пропонується винести на референдум, та список членів ініціативної групи із зазначенням даних документів, що засвідчують їх особи, підписуються головою і секретарем зборів. До цих документів долучається повідомлення про проведення зборів.

Стаття 15. Реєстрація ініціативних груп

1. Ініціативні групи з всеукраїнського референдуму реєструються Центральною виборчою комісією за поданням сільських, селищних, міських голів, які здійснюють свої повноваження на території відповідних населених пунктів, де проведено збори громадян, що обрали ініціативну групу.

2. Ініціативні групи з місцевого референдуму реєструються відповідно сільськими, селищними, міськими головами.

3. Для реєстрації ініціативної групи відповідному сільському, селищному, міському голові не пізніш як у триденний строк з дня проведення зборів подаються документи зборів громадян, передбачені статтею 14 цього Закону, а також підписане членами ініціативної групи зобов’язання про додержання ними законодавства України про референдум.

4. У разі відповідності поданих документів вимогам цього Закону посадова особа, зазначена у частині першій цієї статті, у 10-денний строк подає зазначені у частині дев’ятій статті 14 цього Закону документи щодо ініціативної групи з всеукраїнського референдуму до Центральної виборчої комісії або реєструє ініціативну групу з місцевого референдуму, після чого у триденний строк видає ініціативній групі з місцевого референдуму свідоцтво про реєстрацію та посвідчення членів ініціативної групи за зразками, що встановлюються Центральною виборчою комісією.

5. У свідоцтві про реєстрацію ініціативної групи з місцевого референдуму на основі списків громадян, які брали участь в останньому за часом референдумі, або списків виборців останніх за часом виборів зазначається точна кількість громадян, підписи яких необхідні для підтримки вимоги про проведення місцевого референдуму, та термін збирання підписів.

6. У разі відповідності поданих документів щодо ініціативної групи з всеукраїнського референдуму вимогам цього закону Центральна виборча комісія у 15-денний строк реєструє ініціативну групу з всеукраїнського референдуму, після чого у триденний строк видає ініціативній групі з всеукраїнського референдуму свідоцтво про реєстрацію та посвідчення членів ініціативної групи за зразками, що встановлюються Центральною виборчою комісією. У свідоцтві про реєстрацію ініціативної групи з всеукраїнського референдуму зазначається термін збирання підписів.

7. Під час реєстрації ініціативних груп з всеукраїнського референдуму їм присвоюються порядкові номери, а ініціативних груп з місцевого референдуму – і найменування, що відповідають найменуванням відповідних рад.

8. Відомості про реєстрацію ініціативних груп публікуються у друкованих засобах масової інформації.

9. Загальна кількість утворюваних ініціативних груп по кожному референдуму не обмежується.

10. Плата за реєстрацію ініціативних груп не стягується.

11. Відмова Центральної виборчої комісії у реєстрації ініціативної групи з всеукраїнського референдуму або неприйняття рішення про її реєстрацію можуть бути оскаржені членами ініціативної групи з всеукраїнського референдуму до Верховного Суду України у тижневий строк.

12. Відмова у реєстрації ініціативної групи з місцевого референдуму або неприйняття рішення про реєстрацію у строк, визначений цим Законом, можуть бути оскаржені членами ініціативної групи в суді за місцем знаходження відповідної ради у тижневий строк.

Стаття 16. Порядок і строки збирання підписів ініціативними групами

1. Від дня одержання свідоцтва про реєстрацію ініціативна група має право організовувати та безперешкодно здійснювати збирання підписів громадян на підписних листах під вимогою про проведення референдуму.

2. Загальний термін збирання підписів з питання про проведення всеукраїнського референдуму не повинен перевищувати трьох місяців, з місцевого референдуму – одного місяця від дня одержання свідоцтва про реєстрацію першої із створених по даному референдуму ініціативних груп.

3. На кожному підписному листі повинно бути найменування, порядковий номер ініціативної групи, дата її реєстрації, порядковий номер підписного листа та формулювання питання, що пропонується винести на референдум, а також назву населеного пункту, де проводиться збирання підписів. Зразки підписних листів з всеукраїнського та місцевих референдумів затверджуються Центральною виборчою комісією.

4. Члени ініціативної групи повинні попередити громадянина України, що його підпис може бути поставлено лише на одному підписному листі під даною вимогою про проведення референдуму.

5. Громадянин України, який підтримує вимогу про проведення референдуму, ставить свій підпис на підписному листі, зазначаючи при цьому своє прізвище, ім’я та по батькові, дату підписання. Член ініціативної групи зазначає у підписному листі згідно з документами громадянина дату його народження та місце постійного проживання. За відсутності у громадянина документа, що засвідчує його особу, підпис громадянина вважається недійсним і не зараховується.

6. Після заповнення підписного листа в ньому робиться запис про загальну кількість підписів громадян. Правильність відомостей, занесених до підписного листа, засвідчується підписами двох членів ініціативної групи.

7. Протягом 10 днів від дня останнього за часом підпису громадян на підписному листі і не пізніше зазначеного терміну збирання підписів під даною вимогою про проведення референдуму підписи членів ініціативної групи на підписному листі повинні бути засвідчені посадовою особою, спеціально призначеною для цього відповідною радою (або її виконавчим органом), що зареєструвала ініціативну групу з місцевого референдуму.

Стаття 17. Відповідальність за порушення порядку збирання підписів

1. Під час збирання підписів відповідна місцева рада (або її виконавчий орган), де засвідчуються підписи членів ініціативної групи, організовує перевірку зазначених у підписних листах відомостей. У разі виявлення порушень порядку збирання підписів та оформлення підписних листів щодо всеукраїнського референдуму відповідний сільський, селищний, міський голова вносить подання до Центральної виборчої комісії.

2. Центральна виборча комісія після розгляду подання у 10-денний строк може прийняти рішення про припинення діяльності членів ініціативної групи, які допустили порушення, визнання недійсними їх посвідчень, а також підписних листів або підписів окремих громадян, внесених до підписних листів з порушенням передбаченого цим Законом порядку.

3. Якщо порушення допущено під час збирання підписів для проведення місцевого референдуму, рішення про припинення діяльності членів ініціативної групи, визнання недійсними посвідчень, підписних листів та підписів окремих громадян приймається у 10-денний строк місцевою радою, де зареєстрована ініціативна група з місцевого референдуму.

4. У разі повторного порушення порядку збирання підписів ініціативною групою відповідно Центральна виборча комісія або місцева рада, де зареєстрована ініціативна група з місцевого референдуму, можуть прийняти рішення про припинення діяльності ініціативної групи, визнання недійсними свідоцтва про її реєстрацію, посвідчень членів групи, підписних листів з виявленими порушеннями. При цьому документи ініціативної групи з всеукраїнського референдуму та зібрані нею підписні листи передаються до Центральної виборчої комісії, а документи ініціативної групи з місцевого референдуму – до відповідної місцевої ради. Підписи громадян на переданих підписних листах, за винятком визнаних недійсними, враховуються при остаточному підрахунку загальної кількості підписів громадян України, які вимагають проведення референдуму.

Стаття 18. Підрахунок підписів громадян України, які вимагають проведення референдуму

1. Після завершення збирання підписів ініціативна група у триденний строк складає підсумковий протокол, в якому зазначається загальна кількість підписів громадян, зібраних на території відповідного села, селища, міста, дата реєстрації ініціативної групи, дата закінчення збирання підписів.

2. Підписні листи з всеукраїнського та місцевого референдуму за актом передаються для перевірки на відповідність цьому Закону та на зберігання до відповідної ради. Підписні листи зберігаються протягом двох місяців після проведення референдуму. В акті зазначається загальна кількість підписних листів та підписів громадян. Акт у трьох примірниках підписується не менш ніж трьома членами ініціативної групи та відповідно сільським, селищним, міським головою міста, села, селища.

3. Ініціативна група з всеукраїнського референдуму у тижневий строк після підписання акта передає підсумковий протокол та акт разом з вимогою про проведення референдуму до Центральної виборчої комісії.

4. Центральна виборча комісія забезпечує реєстрацію документів, надісланих усіма ініціативними групами з всеукраїнського референдуму з даного питання; протягом одного місяця від дня надходження відповідних документів проводить вибіркову або повну перевірку достовірності надісланих документів; підбиває загальні підсумки збирання підписів у цілому по Україні, про що приймає постанову, яку надсилає в 3-денний строк Президенту України.

5. Якщо у підписних листах виявлено два або більше підписів одного громадянина, його підписи не враховуються.

6. Сільська, селищна, міська ради при організації та проведенні місцевого референдуму забезпечують реєстрацію документів, надісланих усіма ініціативними групами з місцевого референдуму з даного питання; протягом 15 днів від дня надходження відповідних документів та підбиття підсумків збирання підписів за участю представників усіх ініціативних груп з місцевого референдуму з даного питання, про що складається акт. Акт підписується сільським, селищним, міським головою та представниками усіх ініціативних груп, після чого питання про проведення місцевого референдуму виноситься на розгляд сесії відповідної ради.

7. У тому разі, якщо у визначений цим Законом строк під вимогою про проведення референдуму не зібрано достатньої кількості підписів громадян України, всеукраїнський або місцевий референдум не проводиться, про що приймається рішення відповідно Центральною виборчою комісією або відповідною місцевою радою.

Стаття 19. Прийняття рішення з питання проведення референдуму

1. Верховна Рада України або Президент України відповідно до повноважень, встановлених Конституцією України, після одержання постанови Центральної виборчої комісії, а Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідна місцева рада після одержання акта про підбиття підсумків збирання підписів приймають у місячний строк одне з таких рішень:

1) про призначення референдуму;

2) про відхилення пропозиції про проведення референдуму у разі наявності серйозних порушень цього Закону, які впливають на підстави для призначення референдуму;

3) про прийняття рішення, яке пропонується у вимозі про призначення референдуму, без наступного проведення референдуму.

Стаття 20. Рішення про призначення референдуму

1. У рішенні про призначення референдуму визначається дата проведення референдуму, зазначається назва проекту закону, рішення, зміст питання, що виноситься на референдум.

2. Дата проведення всеукраїнського референдуму призначається не раніш як за три і не пізніш як за чотири місяці, а місцевого референдуму – не раніш як за місяць і не пізніш як за два місяці від дня прийняття рішення про проведення референдуму.

3. Повідомлення про призначення референдуму та зміст проекту закону, рішення, іншого питання, що виноситься на референдум, оголошується відповідно у загальнодержавних та місцевих засобах масової інформації у 10-денний строк після прийняття рішення про його призначення.

ГЛАВА III
ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДГОТОВКИ І ПРОВЕДЕННЯ РЕФЕРЕНДУМІВ

Стаття 21. Утворення дільниць для голосування

1. Для проведення голосування і підрахунку голосів при проведенні референдуму територія міст, районів у містах, селищ, сіл ділиться на дільниці для голосування.

2. Дільниці для голосування з референдуму утворюються територіальними комісіями за поданням сільських, селищних, міських (міст, де немає районних рад), районних у містах рад, а у разі відсутності таких подань – за пропозицією відповідно сільських, селищних, міських голів, голів районних у містах рад або посадових осіб, які відповідно до закону здійснюють їх повноваження.

3. Дільниці для голосування утворюються не пізніш як за шістдесят днів до дня голосування з кількістю від двадцяти до трьох тисяч громадян, які мають право брати участь у референдумі, а у виняткових випадках – з меншою або більшою кількістю громадян.

4. У стаціонарних лікувальних, санаторно-оздоровчих закладах та інших місцях тимчасового перебування громадян, на суднах, що перебувають у день виборів у плаванні під Державним Прапором України, дільниці для голосування утворюються в строк, визначений частиною третьою цієї статті, а у виняткових випадках – не пізніш як за п’ять днів до дня голосування.

5. При проведенні всеукраїнського референдуму дільниці для голосування при представництвах України за кордоном утворюються Центральною виборчою комісією за поданням Міністерства закордонних справ України.

6. Військовослужбовці голосують на дільницях, розташованих за межами військових частин. Дільниці у військових частинах утворюються як виняток з дозволу Центральної виборчої комісії.

7. Рішення про утворення дільниць для голосування із зазначенням меж кожної дільниці доводиться до відома громадян не пізніше ніж на п’ятий день після його прийняття.

Стаття 22. Комісії з референдуму

1. Підготовку і проведення всеукраїнського референдуму в Україні здійснюють:

1) Центральна виборча комісія;

2) територіальні Автономної Республіки Крим, обласні. Київська та Севастопольська міські комісії;

3) територіальні районні, міські (міст обласного значення), районні у містах комісії;

4) дільничні комісії.

2. Підготовку і проведення місцевого референдуму здійснюють:

1) територіальні Автономної Республіки Крим, обласні. Київська та Севастопольська міські комісії;

2) територіальні районні, міські (міст обласного значення), районні у містах, селищні, сільські комісії;

3) дільничні комісії.

Стаття 23. Утворення комісій з референдуму

1. Територіальні Автономної Республіки Крим, обласні. Київська та Севастопольська міська, районні, міські (міст обласного значення), селищні, сільські комісії з референдуму утворюються відповідною радою не пізніш як за 50 днів до дня проведення всеукраїнського референдуму і ЗО днів до дня проведення місцевого референдуму в складі голови, заступника голови, секретаря та 6-10 членів комісій за поданням органів самоорганізації населення, що діють на відповідній території, та об’єднань громадян України з всеукраїнським або місцевим статусом. Зазначені подання повинні бути передані до відповідної ради не пізніш як за 60 днів до дня проведення всеукраїнського референдуму та за 40 днів до дня проведення місцевого референдуму.

Якщо в установлений строк подання не надійшли відповідна рада утворює комісію з референдуму за поданням голови ради (міського голови) або посадової особи, яка відповідно до закону здійснює повноваження голови ради (міського голови).

2. У разі, якщо відповідна рада не утворить в установлений цим Законом строк територіальну Автономної Республіки Крим, обласну. Київську та Севастопольську міські комісії з всеукраїнського референдуму, відповідна комісія утворюється Центральною виборчою комісією не пізніш як за 40 днів до дня проведення всеукраїнського референдуму за поданням, що вносилося на розгляд відповідної ради. Це подання передається Центральній виборчій комісії не пізніш як за 45 днів до дня проведення референдуму головою відповідної ради (міським головою) або посадовою особою, яка відповідно до закону здійснює повноваження голови ради (міського голови). Якщо в установлений строк подання не передано Центральній виборчій комісії, відповідна територіальна комісія з референдуму утворюється Центральною виборчою комісією з власної ініціативи за пропозицією Голови Комісії.

3. У разі, якщо відповідна рада не утворить в установлений цим Законом строк територіальну районну, міську (міст обласного значення), районну у місті комісію з всеукраїнського референдуму, відповідна комісія утворюється територіальною Автономної Республіки Крим, обласною. Київською та Севастопольською міськими комісіями не пізніше як за ЗО днів до дня проведення всеукраїнського референдуму за поданням, що вносилося на розгляд відповідної ради. Це подання передається до територіальної Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міської комісії не пізніш як за 35 днів до дня проведення референдуму головою відповідної ради (міським головою) або посадовою особою, яка відповідно до закону здійснює повноваження голови ради (міського голови). Якщо в. установлений строк подання не передано, відповідна територіальна комісія з референдуму утворюється територіальною Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими комісіями з всеукраїнського референдуму з власної ініціативи за пропозицію голови відповідної комісії.

4. Дільничні комісії з референдуму утворюються сільськими, селищними, міськими (міст, де немає районних рад), районними в містах радами не пізніш як за 20 днів до дня проведення референдуму в складі голови, заступника голови, секретаря та 4-6 членів комісії за поданням органів самоорганізації населення, що діють на відповідній території, та районних, міських осередків об’єднань громадян України. Зазначені подання повинні бути передані до відповідної ради не пізніш як за ЗО днів до дня проведення референдуму. Якщо в установлений строк подання не надійшли, відповідна рада утворює дільничну комісію з референдуму за поданням сільського, селищного, міського (міст, де немає районних рад) голови, голови районної у місті ради або посадової особи, яка відповідно до закону здійснює її повноваження.

У разі, якщо рада в установлений цим Законом строк не утворить дільничні виборчі комісії, ці комісії утворюються не пізніш як за 15 днів до дня проведення референдуму відповідною територіальною комісією з референдуму за поданням, що вносилися на розгляд відповідної ради, а за їх відсутністю з власної ініціативи територіальні комісії з референдуму за поданням її голови.

5. Дільничні комісії з референдуму у стаціонарних лікувальних, санаторно-оздоровчих закладах та інших місцях тимчасового перебування громадян України з обмеженим пересуванням на суднах, які перебувають у плаванні, утворюються в порядку, передбаченому цією статтею.

6. На дільницях, де кількість громадян, які мають право брати участь у референдумі, не перевищує 50 осіб, дільничні комісії з референдуму утворюються у складі голови, секретаря та 1 -3 членів комісії.

7. Дільничні комісії з всеукраїнського референдуму при представництвах України за кордоном утворюються Центральною виборчою комісією за поданням керівників представництв.

8. При проведенні всеукраїнського референдуму, у виняткових випадках, визначених Центральною виборчою комісією, дільничні виборчі комісії утворюються за 5 днів до дня проведення референдуму виконавчими комітетами відповідних рад.

9. Територіальні та дільничні виборчі комісії у п’ятиденний строк від дня їх утворення інформують населення через засоби масової інформації або іншим шляхом про своє місцезнаходження, поштову адресу та режим роботи.

Стаття 24. Повноваження комісій з референдуму

1. Повноваження Центральної виборчої комісії щодо організації підготовки і проведення всеукраїнського референдуму визначаються Законом України “Про Центральну виборчу комісію” та цим Законом.

2. Центральна виборча комісія, крім повноважень, визначених Законом України “Про Центральну виборчу комісію”:

1) приймає обов’язкові для комісій з референдуму роз’яснення з питань застосування цього Закону, здійснює на всій території України контроль за дотриманням законодавства про всеукраїнський референдум та організаційно-методичне забезпечення діяльності комісій з всеукраїнського референдуму;

2) видає ініціативній групі з всеукраїнського референдуму свідоцтво про реєстрацію та посвідчення членів ініціативної групи за формами, що встановлюються Центральною виборчою комісією;

3) спрямовує, координує та контролює діяльність територіальних комісій з всеукраїнського референдуму;

4) встановлює норми і перелік необхідного обладнання, інвентаря та послуг для комісій з референдуму і виборчих дільниць, вимоги до такого обладнання та порядок його зберігання;

5) встановлює порядок використання коштів, асигнованих на проведення всеукраїнського референдуму, і розподіляє їх по комісіях, контролює забезпечення комісій з всеукраїнського референдуму приміщеннями, транспортом, зв’язком, розглядає інші питання матеріально-технічного забезпечення всеукраїнського референдуму;

6) контролює використання комісіями з всеукраїнського референдуму коштів Державного бюджету України із залученням до проведення перевірок працівників Міністерства фінансів України та Державної податкової адміністрації України;

7) встановлює порядок залучення до роботи в комісіях з всеукраїнського референдуму спеціалістів і технічних працівників та умови оплати їх праці, порядок використання автотранспорту на період підготовки і проведення референдуму;

8) припиняє рух коштів на рахунках комісій з референдуму в установах банків після закінчення строків їх повноважень або в разі порушення кошторисно-фінансової дисципліни, приймає рішення про перерахування залишків коштів на рахунок Центральної виборчої комісії для подальшого перерозподілу на потреби проведення референдуму;

9) визначає порядок використання засобів масової інформації в період підготовки і проведення референдуму;

10) у тримісячний строк з дня офіційного опублікування результатів референдуму надсилає до Рахункової палати звіт про витрату коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення референдуму;

11) здійснює інші повноваження відповідно до цього та інших законів України.

3. Територіальна Автономної Республіки Крим, обласні. Київська та Севастопольська міські, районні, міські, районні у містах, селищні, сільські комісії з референдумів:

1) здійснюють контроль за дотриманням законодавства про референдум на відповідній території;

2) організовують підготовку і проведення всеукраїнського або місцевого референдуму;

3) спрямовують діяльність комісій нижчого рівня з референдуму;

4) розподіляють кошти по комісіях з референдуму; контролюють забезпечення їх приміщеннями, транспортом, зв’язком і розглядають інші питання матеріально-технічного забезпечення референдуму;

5) заслуховують повідомлення дільничних комісій з референдуму, керівників органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій з питань, пов’язаних з підготовкою і проведенням референдуму;

6) здійснюють нагляд за своєчасним поданням для загального ознайомлення дільничними комісіями з референдуму списків громадян, які мають право брати участь у референдумі;

7) забезпечують виготовлення бюлетенів для голосування і постачання їх дільничним комісіям з референдуму;

8) підбивають підсумки референдуму на відповідній території;

9) встановлюють результати місцевого референдуму, що проводиться в межах адміністративно-територіальної одиниці, де діє відповідна комісія з референдуму;

10) розглядають заяви і скарги на рішення і дії дільничних комісій з референдуму і приймають з цих питань остаточні рішення;

11) здійснюють інші повноваження відповідно до цього Закону. 4. Дільнична комісія з референдуму:

1) перевіряє точність списку громадян, які мають право участі у референдумі;

2) забезпечує можливість ознайомлення громадян, які мають право брати участь у референдумі, із списками, розглядає заяви про помилки та неточності в списку і вирішує питання про внесення відповідних змін до нього;

3) створює умови для ознайомлення громадян, які мають право брати участь у референдумі, із законодавством про всеукраїнські та місцеві референдуми, формулюванням питань, що виносяться на референдум;

4) забезпечує підготовку приміщення для голосування, кабін або кімнат для таємного голосування, виготовлення скриньок для голосування;

5) завчасно сповіщає населення і вручає або надсилає іменні запрошення із зазначенням дати проведення референдуму, адреси приміщення для голосування, часу початку і закінчення голосування;

6) організовує голосування на дільниці;

7) проводить підрахунок голосів, поданих на дільниці, складає протокол про підсумки голосування та надсилає його до відповідної територіальної комісії з референдуму;

8) розглядає в межах своїх повноважень звернення, заяви і скарги з питань підготовки референдуму та організації голосування на дільниці і приймає по них рішення;

9) здійснює інші повноваження відповідно до цього та інших законів України.

5. Повноваження територіальних та дільничних виборчих комісій починаються з дня прийняття рішень про утворення комісій і закінчуються через 10 днів після опублікування відповідною комісією з референдуму повідомлення про підсумки проведення референдуму.

Стаття 25. Статус членів комісій з референдуму

1. Статус членів Центральної виборчої комісії визначається Законом України “Про Центральну виборчу комісію”.

2. До складу комісій з всеукраїнського референдуму можуть входити громадяни України, які мають право голосу.

Одна і та ж особа може бути членом тільки однієї комісії.

3. За рішенням комісії голова, заступник голови, секретар, окремі члени комісії на період підготовки і проведення референдуму можуть бути звільнені від виконання виробничих або службових обов’язків за основним місцем роботи згідно з кошторисом видатків комісії.

4. Протягом строку повноважень комісії зміни до її складу можуть вноситися органом, що її утворив, у зв’язку з порушенням комісією або окремими членами комісії цього Закону, а також на підставі особистої заяви члена комісії про складення повноважень та у зв’язку зі смертю особи, яка входила до складу комісії, або вибуття її за межі України.

Стаття 26. Організація роботи комісій з референдуму

1. Основною формою роботи комісій є відкриті засідання. Засідання виборчої комісії скликається головою комісії, в разі його відсутності -заступником голови, а також на вимогу не менш як третини членів комісії з обов’язковим повідомленням усіх членів комісії про час і місце засідання.

2. Засідання комісії веде її голова або його заступник, а в разі, коли вони з якихось причин не виконують цю функцію, комісія визначає зі свого складу головуючого на конкретне засідання. На засіданні комісії ведеться протокол, який підписується головою або головуючим на засіданні та секретарем комісії.

3. Засідання комісії є правомочним, якщо в ньому бере участь не менш як дві третини від її складу. Рішення приймається відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх. За однакової кількості голосів “за” і “проти” при прийнятті рішення вирішальним вважається голос голови комісії. Рішення комісії повинно бути мотивованим і містити посилання на конкретні норми законодавчих актів та обставини справи. Члени комісії, не згодні з прийнятим рішенням, можуть у письмовій формі висловити окрему думку, що додається до протоколу засідання.

4. На засіданнях комісій мають право бути присутніми представники об’єднань громадян, органів самоорганізації населення, органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, представники засобів масової інформації.

5. Рішення комісій, прийняті в межах їх повноважень, є обов’язковими для учасників референдуму органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що забезпечують їх проведення.

6. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, посадові і службові особи цих органів зобов’язані сприяти комісіям у здійсненні ними своїх повноважень.

7. Приймати документи та звернення, що надходять до комісії, мають право голова, заступник голови, секретар або член комісії. Всі документи та звернення реєструються в порядку, встановленому комісією.

8. Для здійснення передбачених цим Законом функцій до виконання технічної роботи комісії можуть залучати фахівців, технічних працівників з оплатою їх праці в межах коштів, передбачених відповідним кошторисом видатків на підготовку і проведення всеукраїнського референдуму.

Стаття 27. Список громадян, які мають право брати участь у референдумі

1. Список громадян, які мають право брати участь у референдумі, складається по кожній дільниці виконавчими комітетами сільських, селищних, міських (міст, де немає районних рад), районних у містах рад або органами, що відповідно до закону здійснюють їх функції.

2. До списку включаються всі громадяни України, яким на день проведення референдуму виповнюється вісімнадцять років та які на час складання списку постійно проживають на території відповідної дільниці і мають право голосу.

3. До списку вносяться прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, місце проживання громадянина. Прізвища громадян зазначають у списку в порядку, зручному для проведення голосування. Громадянин може бути включений до списку лише на одній виборчій дільниці.

4. За відсутності відомостей про дату (місяць і день) народження громадянина вважається, що він народився 1 січня відповідного року.

5. Списки громадян підписані сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради, головою органу виконавчої влади передаються дільничним комісіям не пізніше ніж за сорок п’ять днів до дня проведення референдуму.

6. Військовослужбовці, які голосуватимуть на дільницях, розташованих за межами військових частин, включаються до списків на відповідних дільницях на підставі даних, поданих до органів, що складають списки, командирами військових частин не пізніш як за двадцять днів до дня проведення референдуму. Для забезпечення вільного волевиявлення військовослужбовцями строкової служби в день проведення референдуму їм надається відпустка не менш як на чотири години.

7. Списки громадян на дільницях, утворених у стаціонарних лікувальних, санаторно-оздоровчих закладах та інших місцях тимчасового перебування громадян, при представництвах України за кордоном, а також на суднах, які перебуватимуть у день проведення референдумів у плаванні під Державним Прапором України, складаються не пізніш як за три дні до дня проведення референдуму дільничними комісіями на підставі відомостей, що подаються відповідно керівниками зазначених установ або капітанами суден.

8. Персональну відповідальність за достовірність, повноту відомостей у списках громадян і своєчасність передачі списків комісіям несе особа, яка їх підписала.

9. Дільнична комісія уточнює списки громадян, після чого вони не пізніш як за 15 днів до дня проведення референдуму підписуються головою та секретарем комісії і подаються для загального ознайомлення, а також для перевірки їх правильності.

10. Громадяни, які прибули на територію дільниці після уточнення списків, включаються дільничною комісією до списку на підставі документів, які засвідчують їх особу та місце проживання, та довідки про невключення їх до списку за попереднім місцем проживання. Про їх включення до списку дільнична комісія повідомляє територіальну комісію за їх попереднім місцем проживання.

11. Громадянам надається можливість ознайомлення зі списком щодо правильності відомостей, що їх стосуються.

12. Кожний громадянин має право оскаржити невключення, неправильне включення або вилучення його із списку, а також допущені помилки у списку. Заява громадянина з цього приводу розглядається дільничною комісією у дводенний строк, а напередодні та в день проведення референдуму – негайно. Дільнична комісія зобов’язана внести необхідні уточнення до списку або видати заявнику копію мотивованого рішення про відхилення його заяви. Рішення або бездіяльність комісій з цього приводу можуть бути оскаржені до суду в установленому порядку.

Стаття 28. Бюлетень для голосування

1. Форма і текст бюлетеня для голосування з всеукраїнського референдуму затверджується Центральною виборчою комісією, а місцевого референдуму – Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, міськими, районними, районними у містах, селищними, сільськими радами.

2. Текст бюлетеня не може суперечити суті формулювання питання, визначеного Верховною Радою України, Президентом України або громадянами України.

3. У разі проведення одночасно двох або кількох референдумів бюлетені для голосування повинні відрізнятися кольором.

3. Бюлетені для голосування вручаються дільничним комісіям з референдуму не пізніш як за десять днів до дня проведення референдуму.

Стаття 29. Агітація і терміни її проведення

1. Громадяни України, громадські об’єднання мають право у будь-яких передбачених законом формах та законними методами безперешкодно вести агітацію “за” чи “проти” проведення всеукраїнського чи місцевого референдуму, “за” чи “проти” законопроекту, діючого закону чи іншого питання, що виноситься на референдум.

2. Не допускається пропаганда чи агітація, що призводить до соціальної, расової, національної чи релігійної ненависті і ворожнечі.

Агітація, передбачена частиною першою цієї статті, може проводитися:

1) через засоби масової інформації;

2) шляхом проведення різноманітних заходів (зборів та зустрічей з громадянами, дебатів та дискусій, мітингів, демонстрацій та інших заходів);

3) шляхом випуску та (чи) розповсюдження друкованих, аудіовізуальних та інших агітаційних матеріалів;

4) в інших, не заборонених законом, формах.

3. Усі агітаційні друковані матеріали повинні містити відомості про організацію, яка випустила такі матеріали, про місце їх друкування і тираж, а також про відповідальних за їх випуск осіб. Розповсюдження анонімних агітаційних матеріалів або агітаційних матеріалів під псевдонімом забороняється.

4. Проведення агітації, що супроводжується наданням громадянам безоплатно або на пільгових умовах товарів, цінних паперів, кредитів, послуг, а також виплату грошей забороняється.

5. У день проведення референдуму, а також у день, що передує йому, будь-яка агітація забороняється.

Стаття 30. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення референдуму

1. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення всеукраїнського референдуму здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, що передаються Кабінетом Міністрів України у розпорядження Центральної виборчої комісії. Кошти на проведення всеукраїнського референдуму, передбачені Державним бюджетом України, надходять у розпорядження Центральної виборчої комісії у десятиденний термін з дня призначення всеукраїнського референдуму.

2. У разі несвоєчасного виділення бюджетних коштів для фінансування всеукраїнського референдуму Національний банк України за зверненням Центральної виборчої комісії у триденний строк надає їй безвідсоткові кредити в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України на проведення всеукраїнського референдуму та розмірах, визначених Центральною виборчою комісією. Гарантом повернення кредиту є Міністерство фінансів України. Надані кредити повертаються Національному банку України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за рахунок коштів Державного бюджету України не пізніше як через три місяці після їх одержання.

3. Порядок використання коштів, що виділяються з Державного бюджету України на фінансове забезпечення підготовки та проведення всеукраїнського референдуму, визначається Центральною виборчою комісією.

4. Підготовка і проведення місцевих референдумів здійснюється за рахунок відповідних місцевих бюджетів.

Стаття 31. Оплата праці членів комісій з референдуму

1. Оплата праці членів комісій з референдуму, звільнених від виконання виробничих або службових обов’язків за основним місцем роботи, а також пенсіонерів та осіб, що тимчасово не працюють, здійснюється відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

2. Розмір заробітної плати членів комісій, звільнених від виконання виробничих або службових обов’язків за основним місцем роботи не може бути нижчим від середньої заробітної плати за основним місцем роботи.

Стаття 32. Оскарження рішень, дій або бездіяльності комісій з референдуму

1. Рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії можуть бути оскаржені до Верховного Суду України у порядку, передбаченому законом.

2. Рішення, дії або бездіяльність територіальних та дільничних комісій з референдуму можуть бути оскаржені протягом семи днів із дня прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності до комісії з референдуму вищого рівня або безпосередньо до суду за місцезнаходженням комісії з референдуму.

3. Скарги (заяви), що надійшли до відповідної комісії з референдуму або суду, розглядаються протягом трьох днів, а в разі оскарження рішення, дії або бездіяльності комісій менше ніж за три дні до проведення референдуму чи в день його проведення – негайно.

4. У випадках, що потребують додаткової перевірки, скарги повинні бути розглянуті у десятиденний строк, але не пізніше дня проведення референдуму.

5. Не підлягають розгляду скарги (заяви), подані з порушенням встановлених строків.

6. Не підлягають розгляду скарги (заяви) щодо порушень цього Закону, що мали місце до дня проведення референдуму, але були подані до відповідної комісії з референдуму або до суду після двадцять четвертої години дня, що передував дню проведення референдуму, а також скарги (заяви) щодо порушень цього Закону, які мали місце в день проведення референдуму, але були подані до відповідної комісії з референдуму пізніше двадцять четвертої години дня проведення референдуму, а до суду – пізніше дванадцятої години дня, що наступив після дня проведення референдуму.

7. Суди забезпечують розгляд скарг (заяв) і в день проведення референдуму.

ГЛАВА IV
ОРГАНІЗАЦІЯ І ПОРЯДОК ГОЛОСУВАННЯ

Стаття 33. Час і місце голосування

1. Голосування проводиться в день референдуму з восьмої до двадцятої години.

2. Про час і місце голосування дільнична комісія з референдуму сповіщає громадян не пізніш як за п’ятнадцять днів до референдуму.

3. На дільницях, утворених у військових частинах, у важкодоступних районах, на суднах, які перебувають у день референдуму в плаванні, дільнична комісія може оголосити голосування закінченим раніше двадцятої години, якщо проголосували усі громадяни, включені до списку.

Стаття 34. Організація голосування

1. Голосування проводиться в спеціально відведених приміщеннях, де обладнуються в достатній кількості кабіни або кімнати для таємного голосування, визначаються місця видачі бюлетенів і встановлюються скриньки таким чином, щоб громадяни при підході до них обов’язково проходили через кабіни або кімнати для таємного голосування.

2. Вхід у кабіни або кімнати для таємного голосування, вихід з них, а також шлях від них до скриньок повинні бути в полі зору членів дільничної комісії, уповноважених осіб політичних партій, офіційних спостерігачів.

3. Відповідальність за організацію голосування, забезпечення таємниці волевиявлення громадян, обладнання приміщень і підтримання в них належного порядку покладається на дільничні комісії. Громадянин може перебувати в приміщенні для голосування лише протягом часу, необхідного для голосування.

4. У день референдуму перед початком голосування голова дільничної комісії в присутності членів комісії, уповноважених осіб політичних партій та офіційних спостерігачів, які знаходяться на дільниці, перевіряє скриньки, пломбує або опечатує їх.

5. Кожний громадянин голосує особисто, голосування за інших осіб не допускається.

6. Бюлетені для голосування видаються членами дільничної комісії з референдуму на підставі списку громадян за умови пред’явлення громадянином документа, що засвідчує його особу. При одержанні бюлетеня для голосування громадянин ставить свій підпис у списку.

7. У випадках, коли окремі громадяни за станом здоров’я або з інших причин не можуть прибути в приміщення для голосування, за їх письмовою заявою дільнична комісія з референдуму за три дні до голосування складає список таких громадян за формою загального списку. Комісія визначає час і не менше двох членів комісії, які організовують голосування в місцях перебування таких громадян. Час виходу членів комісії до громадян визначається з таким розрахунком, щоб ці громадяни змогли проголосувати не пізніш як за годину до закінчення голосування.

8. Для проведення голосування за межами приміщення для голосування відповідним членам дільничної комісії її головою вручається список громадян, голосування яких має бути організовано у місцях їх перебування, необхідна кількість бюлетенів та опломбована (опечатана) скринька.

9. Після проведення голосування за межами приміщення для голосування членами дільничної комісії, які його організовували, робляться відповідні відмітки у загальному списку громадян. Список, по якому проводилося таке голосування, додається до загального списку.

Стаття 35. Проведення голосування

1. Бюлетені для голосування заповнюються голосуючим у кабіні або кімнаті для таємного голосування. При заповненні бюлетеня забороняється присутність інших осіб. Громадянин, який не може самостійно заповнити бюлетень, має право з відома голови, заступника голови або члена дільничної комісії запросити в кабіну (до кімнати) для таємного голосування іншу особу на свій розсуд, крім членів дільничної комісії.

2. У бюлетені для голосування громадянин викреслює одне з двох слів:

“так” або “ні”.

3. У разі проведення одночасно кількох референдумів або винесення на референдум кількох питань громадянин одержує і заповнює бюлетені окремо по кожному з референдумів та питань.

4. Заповнені бюлетені голосуючий опускає у скриньку для голосування.

Стаття 36. Порядок підрахунку голосів та встановлення підсумків голосування

1. Підрахунок голосів на дільниці здійснюється виключно членами дільничної комісії з референдуму на її засіданні.

2. Після закінчення голосування на підставі списку громадян дільнична комісія встановлює загальну кількість громадян на дільниці.

3. Перед початком підрахунку голосів дільнична комісія з референдуму за списком громадян встановлює кількість громадян, котрі отримали бюлетені.

4. До відкриття скриньок здійснюється підрахунок та погашення невикористаних бюлетенів членами дільничної комісії з референдуму. Кількість таких бюлетенів оголошується і заноситься до протоколу. Після цього погашені невикористані бюлетені запаковуються і опечатуються, на пакеті зазначаються назва бюлетеня, номер дільниці, кількість запакованих бюлетенів, дата, час та ставляться підписи голови і секретаря дільничної комісії з референдуму.

5. Після перевірки цілісності печаток або пломб на скриньках голова дільничної комісії відкриває їх.

6. Комісія підраховує загальну кількість бюлетенів і встановлює кількість громадян, які взяли участь у голосуванні, та визначає кількість бюлетенів, визнаних недійсними.

7. Недійсними вважаються бюлетені невстановленого зразка, а також такі, на яких немає печатки дільничної комісії, без підпису члена дільничної комісії, який його видав, бюлетені, які не містять точно висловленого рішення громадян. При виникненні сумнівів щодо дійсності бюлетеня питання вирішується комісією шляхом голосування.

8. Встановлена кількість недійсних бюлетенів заноситься до протоколу, недійсні бюлетені запаковуються, на пакеті робиться запис “недійсні бюлетені”, вказується номер дільниці, кількість запакованих бюлетенів, дата, час і ставляться підписи голови та секретаря дільничної комісії.

9. Дільнична комісія підраховує кількість голосів, поданих за схвалення винесеного на референдум питання, і кількість голосів, поданих проти його схвалення. Після цього окремо запаковуються і опечатуються бюлетені з голосами “так” і з голосами “ні”. На пакетах вказується номер дільничної комісії, кількість запакованих бюлетенів, дата, час, ставляться підписи голови і секретаря дільничної комісії та печатка комісії.

10. Дільнична комісія складає протокол, до якого заносяться:

1) загальна кількість громадян, включених до списку на дільниці;

2) кількість одержаних на дільницю бюлетенів;

3) кількість невикористаних бюлетенів;

4) кількість громадян, які отримали бюлетені;

5) кількість громадян, які взяли участь у голосуванні;

6) кількість бюлетенів, визнаних недійсними;

7) кількість бюлетенів з голосами “так”;

8) кількість бюлетенів з голосами “ні”.

11. Підрахунок голосів громадян проводиться дільничною комісією без перерви до підписання протоколу.

12. У разі проведення одночасно кількох референдумів або винесення на референдум кількох питань протокол по кожному з них складається окремо.

13. Протокол дільничної комісії складається у трьох примірниках, підписується головою, заступником голови, секретарем і членами дільничної комісії, які брали участь у засіданні, та скріплюється печаткою.

14. До протоколу долучаються окремі думки членів комісії, викладені письмово, письмові заяви та скарги, що надійшли з приводу підрахунку голосів, та рішення, які комісія ухвалила в результаті їх розгляду. Перший примірник протоколу разом із пакетами бюлетенів негайно надсилається до територіальної районної, міської (міст обласного підпорядкування), районної у місті комісії, другий – зберігається у секретаря дільничної комісії, третій – відразу вивішується для загального ознайомлення в приміщенні дільничної комісії.

15. Транспортування документів, до територіальної районної, міської (міст обласного значення), районної у місті комісії та передача їх здійснюється головою дільничної комісії або його заступником та двома членами цієї комісії у супроводі працівника органу внутрішніх справ.

16. На підставі протоколів дільничних комісій територіальна районна, міська (міст обласного значення), районна у містах комісія визначає:

1) загальну кількість дільниць для голосування;

2) загальну кількість громадян, які мають право брати участь у референдумі на відповідній території;

3) кількість громадян, які отримали бюлетені;

4) кількість громадян, які взяли участь у голосуванні;

5) кількість бюлетенів, визнаних недійсними;

6) кількість бюлетенів з голосами “так”;

7) кількість бюлетенів з голосами “ні”.

17. Протокол територіальної районної, міської (міст обласного значення), районної у містах комісії складається у трьох примірниках та підписується головою, заступником голови, секретарем і членами комісії, які брали участь в засіданні, і скріплюється печаткою комісії. До протоколу долучаються окремі думки членів комісії, викладені письмово, письмові заяви і скарги, що надійшли до комісії

, та рішення, які комісія ухвалила в результаті їх розгляду.

Перший примірник протоколу негайно надсилається до територіальної Автономної Республіки Крим, обласної. Київської та Севастопольської міських комісій, другий – зберігається у секретаря комісії, третій – відразу вивішується для загального ознайомлення у приміщенні комісії.

18. На підставі протоколів районної, міської (міст обласного значення), районні у містах комісії, територіальні Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольські міські комісії визначають на своїх засіданнях:

1) загальну кількість дільниць для голосування;

2) загальну кількість громадян, які мають право брати участь у референдумі на відповідній території;

3) кількість громадян, які отримали бюлетені;

4) кількість громадян, які взяли участь у голосуванні;

5) кількість бюлетенів, визнаних недійсними;

6) кількість бюлетенів з голосами “так”;

7) кількість бюлетенів з голосами “ні”.

19. Протокол територіальної Автономної Республіки Крим, області, Київської та Севастопольської міських комісій складається у трьох примірниках та підписується головою, заступником голови, секретарем і членами комісії, які брали участь у засіданні, і скріпляються печаткою комісії. До протоколу долучаються окремі думки членів комісії, викладені письмово, письмові заяви і скарги, що надійшли до комісії, та рішення, які комісія ухвалила в результаті їх розгляду. Перший примірник протоколу при проведенні всеукраїнського референдуму негайно надсилається до Центральної виборчої комісії, другий – зберігається у секретаря комісії, третій – відразу вивішується для загального ознайомлення у приміщенні комісії.

Стаття 37. Встановлення результатів референдуму

1. Центральна виборча комісія на підставі протоколів територіальних Автономної Республіки Крим, обласної. Київської та Севастопольської міських комісій не пізніше як у п’ятиденний строк після проведення всеукраїнського референдуму встановлює результати голосування по Україні, про що складається відповідний протокол. У протоколі вказується:

1) загальна кількість дільниць для голосування;

2) загальна кількість громадян, які мають право брати участь у всеукраїнському референдумі;

3) кількість громадян, які отримали бюлетені;

4) кількість громадян, які взяли участь у голосуванні;

5) кількість бюлетенів, визнаних недійсними;

6) кількість бюлетенів з голосами “так”;

7) кількість бюлетенів з голосами “ні”.

2. Під час проведення місцевого референдуму результати референдуму встановлюються і заносяться до протоколу на засіданні відповідної територіальної комісії референдуму.

3. Протокол з результатами підрахунку голосів підписується головою, заступником голови, секретарем і членами відповідної комісії.

4. Питання, що виносилися на референдум, вважаються схваленими громадянами, якщо за них було подано більшість голосів громадян від кількості тих, хто взяв участь у референдумі.

5. При рівній кількості голосів питання, що виносилися на референдум, вважаються не схваленими.

Стаття 38. Повідомлення про результати референдуму

1. Повідомлення про результати всеукраїнського референдуму публікується Центральною виборчою комісією в газетах “Голос України” та “Урядовий кур’єр” не пізніше як на третій день після підписання протоколу про результати всеукраїнського референдуму.

2. Повідомлення про результати місцевих референдумів публікується відповідними територіальними комісіями в місцевій пресі не пізніше як на третій день після підписання протоколу про результати місцевого референдуму.

Стаття 39. Гласність при визначенні результатів референдуму

1. На засіданнях комісій з референдуму при підрахунку голосів і визначенні результатів голосування мають право бути присутніми представники політичних партій, громадських організацій, зборів громадян за місцем проживання, органів виконавчої влади і органів самоврядування, офіційні спостерігачі, повноваження яких засвідчуються письмовим дорученням або посвідченням.

2. Про намір представників і офіційних спостерігачів бути присутніми в день проведення референдуму у приміщеннях для голосування або на засіданнях комісій з референдуму повинно бути повідомлено відповідним комісіям не пізніш як за три дні до голосування. Втручання зазначених представників у роботу комісій з референдуму не допускається.

3. Представникам може бути відмовлено у присутності на засіданнях комісій з референдуму лише у випадках, коли у них немає відповідних письмових доручень або посвідчень.

4. Представникам засобів масової інформації гарантується безперешкодний доступ на всі збори і засідання, пов’язані з проведенням референдумів. Комісії з референдуму, державні органи надають їм інформацію, пов’язану з проведенням референдуму.

Стаття 40. Повторне голосування

1. Центральна виборча комісія при проведенні всеукраїнського референдуму, відповідно територіальна комісія при проведенні місцевих референдумів у випадках порушення цього Закону, які вплинули на результати голосування, передають матеріали, пов’язані з підготовкою і проведенням референдуму, відповідно у Верховний Суд України чи в суд за місцем знаходження відповідної територіальної комісії.

2. Верховний Суд України чи місцеві суди у разі порушення Закону можуть визнати результати відповідно всеукраїнського референдуму чи місцевого недійсними на окремій адміністративно-територіальній одиниці або її частині.

3. На підставі судових рішень Центральна виборча комісія у місячний строк, а відповідно місцева рада – у 15-денний строк можуть призначити повторне голосування на окремій адміністративно-територіальній одиниці або її частині. У такому разі може бути прийнято рішення про утворення комісії з референдуму в новому складі.

ГЛАВА V

ОПУБЛІКУВАННЯ, ВВЕДЕННЯ В ДІЮ, ЗМІНА АБО СКАСУВАННЯ ЗАКОНІВ, ІНШИХ РІШЕНЬ, ПРИЙНЯТИХ РЕФЕРЕНДУМОМ

Стаття 41. Опублікування, введення в дію, зміна або скасування законів, інших рішень, прийнятих референдумом

Закони, інші рішення, прийняті референдумом оприлюднюються у порядку, встановленому законодавством України, і вводяться в дію з моменту їх опублікування, якщо у самому, прийнятому референдумом Законі або рішенні, не визначено інший строк.

ГЛАВА VI

ДОРАДЧЕ ОПИТУВАННЯ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ

Стаття 42. Дорадче опитування громадян України (консультативний референдум)

З метою виявлення волі громадян під час вирішення важливих питань загальнодержавного та місцевого значення у передбаченому цим Законом порядку можуть проводитися всеукраїнські та місцеві дорадчі опитування громадян України (консультативні референдуми). Результати дорадчого опитування розглядаються і враховуються при прийнятті рішень відповідними державними органами.

Якщо проекти законів, інших рішень Верховної Ради України або рішень місцевої ради не відповідають результатам всеукраїнського або відповідного місцевого дорадчого опитування, такі закони, рішення можуть бути прийняті лише більшістю, тобто не менш як двома третинами від загальної кількості народних депутатів України або депутатів відповідної місцевої ради.

Стаття 43. Опитування громадської думки

Опитування громадської думки, що проводяться в іншому порядку, ніж передбачено цим Законом, або з питань, які відповідно до Закону не можуть виноситися на всеукраїнський та місцевий референдуми, не мають статусу дорадчого опитування громадян України (консультативного референдуму) і правових наслідків, що з цього випливають.

ГЛАВА VII

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО РЕФЕРЕНДУМИ

Стаття 44. Відповідальність за порушення законодавства про референдуми

Особи, які перешкоджають шляхом насильства, обману, погроз або іншим шляхом вільному здійсненню громадянином України права брати участь у референдумі, вести агітацію, а також члени комісій з референдуму, посадові особи, які вчинили підлог документів референдуму, свідомо неправильний підрахунок голосів, порушили таємницю голосування або допустили інші порушення цього Закону, несуть встановлену законом України відповідальність.

Київ, березень 1999 р.