Постанова

07 січня 2026 року № 1

Про пропозиції щодо законодавчого врегулювання особливостей організації та проведення загальнодержавних виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні

Із 24 лютого 2022 року у зв’язку із запровадженням в Україні воєнного стану внаслідок широкомасштабної збройної агресії російської федерації (далі – рф), з огляду на відповідну заборону в чинному законодавстві та неможливість забезпечення ключових передумов для проведення народного волевиявлення, насамперед безпеки громадян, жодні вибори в Україні не призначалися та не проводилися.

Разом з тим Україна є демократичною державою. Ключовим елементом демократії є вільні і чесні вибори, проведення яких буде беззаперечним пріоритетом після припинення або скасування воєнного стану.

Водночас безпрецедентні спричинені війною виклики для організації виборів, зокрема, тимчасова окупація частини території України, безпекові ризики, масштабні руйнування виборчої інфраструктури, масове переміщення громадян як в Україні, так і за кордон, загрози дезінформаційних кампаній та кібератак, а також інших форм зовнішнього втручання обумовили потребу системної та завчасної підготовки до проведення майбутніх післявоєнних виборів.

Зважаючи на необхідність завчасної підготовки до післявоєнних виборів, ще з початку широкомасштабного збройного вторгнення російських військ в Україну Центральна виборча комісія розпочала роботу щодо ідентифікації ймовірних проблемних питань, що можуть виникнути під час організації таких виборів, та пошуку оптимальних шляхів їх вирішення. У вересні 2022 року, беручи до уваги, зокрема, позиції представників міжнародних інституцій та інститутів громадянського суспільства, було напрацьовано перший пакет законодавчих пропозицій (постанова Центральної виборчої комісії від 27 вересня 2022 року № 102) як початкову рамку для удосконалення виборчого законодавства з метою  забезпечення організації підготовки і проведення виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

Продовжуючи розпочату у 2022 році роботу та враховуючи потребу оперативного реагування на нові виклики у сфері адміністрування виборчих процесів, у 2023 році у Комісії було утворено робочі групи за трьома ключовими напрямами:

з напрацювання механізмів актуалізації відомостей про виборців для забезпечення проведення післявоєнних виборів;

з напрацювання пропозицій щодо організації голосування виборців, які проживають або на день проведення голосування на виборах перебувають на території іноземної держави;

з напрацювання плану заходів щодо організації підготовки та проведення післявоєнних виборів.

Відповідна робота здійснювалася в інклюзивний спосіб із залученням представників центральних органів виконавчої влади, народних депутатів України,  громадянського суспільства та міжнародних інституцій.

У процесі діяльності робочих груп основну увагу приділено ідентифікації та оцінці ризиків, пов’язаних з організацією післявоєнних виборів, аналізу їх впливу на виборчі процеси, а також розробленню заходів щодо мінімізації таких ризиків. Крім того, було проаналізовано додаткові й альтернативні способи забезпечення голосування громадян України за кордоном з урахуванням масштабної міграції, виборчої логістики та фінансових витрат.

Також робочі групи проаналізували міжнародний досвід, зокрема, практики держав, які проводили вибори в постконфліктних умовах, опрацювали можливі механізми актуалізації даних про виборців, які внаслідок збройної агресії рф, тимчасової окупації частини території України або через інші обставини воєнного характеру були змушені змінити місце проживання чи виїхати за кордон.

У межах діяльності робочої групи щодо забезпечення виборчих прав громадян України за кордоном досліджувалися різні варіанти вирішення цієї проблеми, зокрема, питання можливості запровадження поштового та електронного (інтернет-) голосування, їхні переваги й недоліки, а також організаційні, технічні та фінансові умови реалізації. Проведений аналіз засвідчив наявність суттєвих ризиків таких способів голосування. Зокрема, до недоліків поштового голосування належать: складність адміністрування, неможливість здійснення контролю за дотриманням гарантованих Конституцією України основних засад проведення виборів, у тому числі й вільного волевиявлення та таємниці голосування, можливі фальсифікації, труднощі з доставкою бюлетенів, висока вартість. Для електронного голосування характерні, крім указаних, ще й додаткові виклики, пов’язані з кіберзагрозами та іншими можливими формами втручання, ідентифікацією виборців, низьким рівнем довіри до системи та ризиками її дискредитації, зокрема й через неможливість повторного підрахунку голосів виборців.

Слід зазначити, що для забезпечення успішного голосування поштою чи за допомогою інтернету важливо, щоб ідентифікація та автентифікація виборців проводилися надійним способом, таємниця голосування зберігалася протягом усього процесу, а передача та підрахунок бюлетенів були безпечними та проводилися вчасно.

Міжнародний досвід свідчить, що країни, які досягли успіху у впровадженні таких механізмів, здійснювали це поступово протягом тривалого часу, що сприяло формуванню суспільної довіри. Натомість поспішне без належних гарантій запровадження вказаних способів голосування може призвести до зниження довіри до результатів виборів і поставити під загрозу їх легітимність та фундаментальні принципи вільних і чесних виборів.

Упровадження поштового, електронного голосування потребує не лише внесення змін до законодавства України про вибори, розробки відповідних технічних підзаконних актів, інструкцій, а й побудови потужної цифрової і логістичної інфраструктури, надійно захищеної від зовнішнього втручання та здатної витримати навантаження, у тому числі кібератаки.

Післявоєнні вибори будуть особливо відповідальними з огляду насамперед на обумовлене війною виснаження суспільства, гострий запит на чесні вибори, а також надскладними через необхідність подолання наслідків війни, а запровадження нових форм голосування саме на післявоєнних виборах значно ускладнить організацію виборчого процесу і може негативно вплинути на забезпечення належного здійснення виборчих процедур, спостереження за голосуванням та контролю за достовірністю встановлення волевиявлення виборців, а отже, є значний ризик втрати довіри виборців, суспільства та міжнародних партнерів до результатів цих виборів.

За таких умов, беручи до уваги необхідність проведення виборів за кордоном за звичними та зрозумілими для виборців процедурами та зважаючи на ідентифіковані ризики, пов’язані із запровадженням нових форм голосування, Комісія дійшла висновку, що оптимальним шляхом вирішення питання голосування громадян України за кордоном  на післявоєнних виборах є розширення мережі закордонних виборчих дільниць за рахунок їх утворення не лише на території закордонних дипломатичних установ, а й за їх межами.

Водночас питання запровадження нових способів голосування за кордоном належить до виключних повноважень Верховної Ради України та має вирішуватися на законодавчому рівні з урахуванням комплексної оцінки безпекової, організаційної та фінансової ситуації в державі, наявних бюджетних ресурсів, а також позицій інститутів громадянського суспільства і висновків міжнародних експертів.

За результатами повного та всебічного опрацювання матеріалів роботи робочих груп Комісія вбачає за доцільне звернути увагу на необхідність підготовки окремого закону, який урегулює особливості організації загальнодержавних виборів, що проводитимуться після припинення чи скасування воєнного стану в Україні, та буде додатковим спеціальним регулюванням до Виборчого кодексу України (далі – Кодекс).

Варто зазначити, що матеріали робочих груп Комісії напрацьовано в умовах невизначеності щодо остаточних наслідків збройної агресії рф, строків проведення виборів, їх послідовності, низки політичних питань, що є виключною компетенцією Верховної Ради України. Таким чином, в основу напрацювань проєкту Закону закладено універсальні норми, які можуть бути розглянуті парламентом як частина комплексного доопрацювання відповідного законодавчого акта та розвинуті з урахуванням його остаточного бачення.

З огляду на викладене Центральна виборча комісія зазначає.

Комісія є постійно діючим колегіальним державним органом, який наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, а також забезпечення реалізації та захисту виборчих прав громадян.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 Закону України “Про Центральну виборчу комісію” Комісія за результатами узагальнення практики застосування законодавства України про вибори і референдуми та практики проведення виборів і референдумів в Україні, а також у разі необхідності може за власною ініціативою розглянути та прийняти у встановленому вказаним Законом порядку рішення стосовно підготовки пропозицій щодо вдосконалення законодавства України про вибори і референдуми.

Центральна виборча комісія, керуючись покладеними на неї законами України повноваженнями, враховуючи багаторічний досвід і практику адміністрування виборчих процесів, беручи до уваги пропозиції міжнародних інституцій та інститутів громадянського суспільства, діяльність яких пов’язана з громадським контролем за дотриманням та захистом виборчих прав громадян, зважаючи на необхідність забезпечення реалізації громадянами України гарантованих їм Конституцією України виборчих прав, визначення особливостей організації та порядку проведення загальнодержавних виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні, напрацювала законодавчі пропозиції переважно з технічних питань, пов’язаних з організацією підготовки та проведення виборів. Зазначені пропозиції викладено у формі проєкту Закону України “Про особливості забезпечення організації та проведення загальнодержавних виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні” (далі – законопроєкт), який може бути основою для подальшого комплексного опрацювання та широкого фахового обговорення на рівні Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування та/або в межах діяльності Робочої групи з підготовки комплексних законодавчих пропозицій щодо особливостей порядку організації та проведення виборів в умовах особливого періоду та/або повоєнних виборів в Україні, утвореної розпорядженням Голови Верховної Ради України від 22 грудня 2025 року № 1993, з урахуванням остаточних наслідків збройної агресії рф і потреб повоєнної відбудови держави.

Так, з метою належної організації та проведення виборів Президента України, виборів народних депутатів України, які не проводились у зв’язку з уведенням в Україні воєнного стану, у законопроєкті пропонується визначити низку особливостей регулювання суспільних відносин у цій сфері. Відповідні норми в законопроєкті згруповані у такі розділи.

І. Загальні положення.

У розділі пропонується визначити основні положення / підходи та деякі особливості організації та проведення загальнодержавних виборів після припинення чи скасування воєнного стану, зокрема, встановити порядок призначення виборів, врегулювати деякі аспекти підготовки до початку виборчого процесу, фінансове та інформаційне забезпечення, права та гарантії участі громадян у виборах, у тому числі військовослужбовців.

1. Призначення виборів та строки виборчого процесу.

У цьому блоці пропонується встановити чіткі часові межі для перезапуску демократичних процесів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні. Варто зауважити, що Центральна виборча комісія у постанові від 27 вересня 2022 року № 102 “Про пропозиції щодо вдосконалення законодавства України, спрямовані на забезпечення підготовки та проведення виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні”, аналізуючи положення абзацу шостого частини першої статті 20 Кодексу, звернула увагу на необхідність обговорення питання встановлення більш тривалого, ніж один місяць, строку для призначення виборів чи оголошення про початок виборчого процесу (якщо закон не вимагає окремого рішення про їх призначення) після припинення або скасування воєнного стану, який може варіюватися залежно від конкретних обставин повоєнного періоду.

Під час опрацювання можливих рішень із зазначеного питання Комісія дійшла висновку щодо доцільності відтермінування початку виборчого процесу з виборів Президента України на строк до шести місяців після припинення чи скасування режиму воєнного стану. Такий строк обумовлений насамперед потребою проведення низки підготовчих заходів до початку виборчого процесу, зокрема, оцінки готовності відповідних територій до організації і проведення голосування, прийняття рішення про можливість чи неможливість проведення голосування на відповідних територіях, вчинення дій, спрямованих на відкриття додаткових виборчих дільниць, актуалізації відомостей бази даних Державного реєстру виборців (далі – Реєстр), здійснення розрахунків необхідного обсягу видатків бюджету для забезпечення проведення виборів із урахуванням остаточних наслідків збройної агресії рф та особливостей проведення вказаних виборів тощо. Така позиція також узгоджується з висновками та рекомендаціями, напрацьованими в межах діалогів Жана Моне – дискусійного міжпарламентського майданчика для українських політиків, – щодо доцільності проведення виборів не раніше ніж через шість місяців після завершення війни.

Так, у законопроєкті пропонується визначити, що постанова про призначення післявоєнних виборів Президента України приймається Верховною Радою України протягом одного місяця з дня припинення чи скасування воєнного стану, а виборчий процес таких виборів розпочинається не раніше ніж через шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

При цьому варто зазначити, що, не намагаючись вирішити питання визначення виду виборів, які будуть проведені після припинення чи скасування правового режиму воєнного стану (що є предметом широкої дискусії та може стосуватися  сфери конституційного регулювання), у законопроєкті пропонується передбачити, що підготовка і порядок проведення виборів Президента України та виборів народних депутатів України після припинення чи скасування воєнного стану в Україні здійснюються у порядку та строки, визначені Кодексом для відповідних чергових виборів.  

Також, незважаючи на те, що питання черговості призначення післявоєнних виборів станом на сьогодні перебуває за межами законодавчого регулювання та є виключною компетенцією парламенту, Комісія пропонує розглянути можливість першочергового проведення виборів Президента України, після завершення яких розпочати виборчий процес із виборів народних депутатів України. Такий підхід ґрунтується на складності організації підготовки та проведення післявоєнних виборів, зважаючи на всі їх виклики, та дасть змогу підготувати виборчу інфраструктуру для парламентських виборів, які є більшим організаційним викликом для держави.

2. Підготовка до початку виборчого процесу.

Законопроєктом пропонується визначити повноваження та порядок дій органів влади щодо вчинення підготовчих заходів до початку виборчого процесу загальнодержавних виборів після припинення чи скасування воєнного стану.

Щодо оцінки готовності окремих територій до проведення голосування

Проблематика неможливості організації та проведення виборів та реалізації виборчого права шляхом голосування у зв’язку із загарбницькими діями рф не є новою для України. Подібні факти мали місце з початку воєнних дій рф на території України у 2014 році.

Статтею 3 Конституції України людина, її життя, здоров’я та безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, тому проведенню виборів повинно передувати безумовне забезпечення безпеки громадян.

Враховуючи, що після припинення чи скасування воєнного стану в Україні на окремих територіях внаслідок об’єктивних причин, зумовлених війною, зокрема безпекових, провести голосування буде неможливо, беручи до уваги рекомендації інститутів громадянського суспільства та міжнародних експертів, вбачається за необхідне законодавчо врегулювати проведення аудиту безпекової ситуації на таких територіях для подальшого визначення можливості або неможливості проведення голосування виборців на відповідних територіях.

Так, пропонується провести протягом місяця після припинення або скасування воєнного стану первинну оцінку готовності відповідних територій до організації та проведення голосування на загальнодержавних виборах.

Водночас, зважаючи на широку експертну дискусію щодо порушених питань, процедури та порядок проведення і затвердження первинної оцінки, критерії оцінки, а також порядок і строки встановлення неможливості організації та проведення голосування громадян України на загальнодержавних виборах, у тому числі визначення уповноважених органів, що будуть проводити первинну оцінку, та уповноваженого органу, який ухвалюватиме рішення щодо неможливості організації та проведення голосування на відповідній території, мають бути додатково предметом регулювання окремого законодавчого акта.

Варто зазначити, що під час опрацювання вказаного питання в рамках напрацювання першого пакета пропозицій щодо вдосконалення законодавства України, спрямованих на забезпечення підготовки та проведення виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні (постанова Комісії від 27 вересня 2022 року № 102), Центральна виборча комісія врахувала Спільний висновок щодо проєкту закону “Про вдосконалення процедури встановлення неможливості проведення загальнодержавних та місцевих виборів, всеукраїнського та місцевого референдумів на окремих територіях та виборчих дільницях” (законопроєкт про вибори у 18 громадах), ухвалений 10–11 грудня 2021 року Венеційською комісією та Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки та співробітництва в Європі, та розробила пропозиції, зокрема,  щодо об’єктивних та політично неупереджених критеріїв оцінки безпекових викликів для виборчого процесу. Зазначені критерії оцінки безпекової ситуації вважаємо актуальними та такими, що можуть бути розглянуті та імплементовані у відповідних рішеннях законодавчого органу.

Аналіз стану виборчої інфраструктури

У зв’язку з руйнуваннями, завданими рф інфраструктурі України, під час підготовки до виборчого процесу важливим є також питання аналізу стану готовності виборчої інфраструктури до проведення виборів. Це стосується насамперед аналізу стану приміщень виборчих комісій, можливостей відновлення чи необхідності зміни таких приміщень у межах відповідних строків.

Також важливим є вчинення низки підготовчих дій щодо забезпечення виборчих комісій відповідним обладнанням для належного функціонування, засобами зв’язку тощо. Вказаний аналіз є критичним для розрахунку відповідних фінансових потреб.

Підготовчі дії для забезпечення проведення голосування за кордоном

Робочою групою з напрацювання пропозицій щодо організації голосування виборців, які проживають або на день проведення голосування на виборах перебувають на території іноземної держави, під час вивчення питання можливості проведення голосування поза межами закордонних дипломатичних установ України було встановлено, що практика організації такого голосування відрізняється в різних країнах. Більше того, у деяких країнах (Чехії, Канаді) на законодавчому рівні встановлені обмеження для іноземних держав щодо організації виборів на їх території поза межами посольств та консульств.

Деякі країни, дозволяючи голосування поза межами дипломатичних установ, наголошували на необхідності отримання спеціальних дозволів та проходження складних бюрократичних процедур, що може суттєво вплинути на терміни утворення додаткових закордонних виборчих дільниць.

Оскільки питання утворення виборчих дільниць за кордоном стосується сфери міжнародних відносин, а отже, повноважень Міністерства закордонних справ України, у законопроєкті  пропонується визначити загальні підходи до його дій, у межах яких вказане міністерство зможе здійснювати підготовчі заходи для забезпечення реалізації конституційних прав громадян України, які перебувають за її межами, брати участь у виборах з урахуванням законодавства держав перебування виборців.

У законопроєкті передбачено, що зазначене міністерство невідкладно з дня припинення чи скасування воєнного стану збирає та узагальнює інформацію від закордонних дипломатичних установ України про кількість виборців, потребу в додаткових виборчих дільницях та можливі умови їх відкриття у відповідних державах, розраховує видатки на організацію та проведення голосування за кордоном, включно з логістикою, оплатою праці членів комісій та орендою приміщень та подає відповідні розрахунки Центральній виборчій комісії не пізніш як через місяць з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

Водночас, оскільки саме Міністерство закордонних справ України наділене повноваженнями щодо внесення подань Центральній виборчій комісії про утворення закордонних виборчих дільниць, у законопроєкті передбачено також його повноваження щодо координації з компетентними органами іноземних держав для отримання згоди на утворення додаткових дільниць поза межами дипломатичних установ, узгодження питань надання приміщень, їх матеріально-технічного забезпечення та укладання необхідних угод і договорів.

3. Особливості інформаційного забезпечення виборів.

Інформаційне забезпечення набуває особливого значення під час підготовки та проведення виборів у повоєнний період. Тривала відсутність виборчих процесів, зумовлена запровадженням воєнного стану, а також можливі зміни у виборчому законодавстві та виборчих процедурах потребують забезпечення належного рівня поінформованості громадян щодо порядку реалізації їхніх виборчих прав.

Крім того, значна кількість виборців змінила місце проживання або перебуває за межами України, що об’єктивно ускладнює доступ до інформації про виборчий процес. За таких умов своєчасне, повне та доступне інформування виборців є необхідною передумовою забезпечення свідомої участі громадян у виборах, довіри до виборчого процесу та легітимності його результатів.

Важливість належного інформування виборців неодноразово підкреслювалася у рекомендаціях міжнародних експертів щодо виборів в Україні. Також членами робочих груп, залученими експертами та фахівцями одноголосно підтримано необхідність проведення широкої медіа кампанії після припинення чи скасування воєнного стану щодо роз’яснення виборцям виборчих процедур.

Ураховуючи це, Комісія в рамках вчинення підготовчих дій до майбутніх виборчих процесів, а також на виконання євроінтеграційних заходів, визначених у Дорожній карті з питань функціонування демократичних інституцій (розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 травня 2025 року № 475-р), розробила та схвалила Комунікаційну стратегію Центральної виборчої комісії на післявоєнних виборах в Україні (постанова від 23 грудня 2025 року № 70). Прийняття зазначеної стратегії є важливим кроком, спрямованим на забезпечення належної поінформованості виборців, захист їхніх виборчих прав, протидію дезінформації та зміцнення довіри суспільства до післявоєнного виборчого процесу.

Разом з тим у законопроєкті пропонується посилити роль державних органів у сфері інформаційного забезпечення виборів, закріплюється обов’язок державних органів і суб’єктів у сфері медіа сприяти Центральній виборчій комісії у поширенні достовірної, повної та точної інформації.

4. Здійснення передвиборної агітації на території іноземної держави.

Зважаючи на значну кількість громадян України, які після початку збройної агресії рф перебувають за межами держави, постає потреба врегулювання особливостей здійснення передвиборної агітації на території іноземних держав. Унормування вказаного питання має важливе значення для забезпечення виборчих прав громадян за кордоном, зокрема можливості робити усвідомлений і поінформований вибір. Передвиборна агітація є не лише інструментом донесення політичних програм і позицій кандидатів, а й однією з передумов проведення вільних і чесних виборів.

Так, у законопроєкті пропонується визначити деякі особливості здійснення передвиборної агітації за кордоном, передбачаючи її проведення виключно за рахунок коштів виборчих фондів і на договірній основі. Водночас одним із проблемних питань, що потребує додаткового законодавчого врегулювання, є здійснення платежів іноземним контрагентам за товари та послуги із рахунку виборчого фонду. Так, подібна проблема з платежами з рахунку виборчого фонду виникала у відповідних суб’єктів під час підготовки та проведення загальнодержавних виборів у 2019 році, а саме  неможливо було здійснити оплату передвиборної агітації на сторінках у мережі “Фейсбук” безпосередньому надавачу вказаних послуг. Крім того, аналіз міжнародного досвіду свідчить, що регулювання передвиборної агітації за кордоном є складним процесом, який включає питання контролю за фінансуванням, дотриманням правил агітації та забезпеченням інформаційної безпеки. Ускладнює ситуацію і необхідність дотримання вимог законодавства держави перебування, яке може значно відрізнятися. Досвід інших країн свідчить, що ці виклики потребують ретельного вивчення та ухвалення комплексних, системних рішень на законодавчому рівні задля забезпечення прозорості, законності та ефективності передвиборчої агітації для громадян за кордоном.

5. Особливості реалізації виборчих прав громадянам України, які проживають чи перебувають на території рф та республіки білорусь.

З огляду на збройну агресію рф проти України, що триває, відсутність безпекових гарантій для громадян України, а також неможливість забезпечення проведення виборів на території держави-агресора з дотриманням міжнародних стандартів демократичних виборів у законопроєкті передбачається, що голосування громадян України на території рф та республіки білорусь не організовується. Водночас таким громадянам забезпечується можливість реалізувати своє виборче право шляхом участі у голосуванні на території інших іноземних держав або в Україні. Для цього виборців, виборча адреса яких віднесена до території зазначених держав, пропонується включити до закордонних виборчих дільниць, розташованих у суміжних іноземних державах, а також надати їм можливість за власною ініціативою зареєструватися для голосування за межами України, змінити виборчу адресу або тимчасово змінити місце голосування у порядку, встановленому законом.

Варто зазначити, що подібна практика не є новою та у зв’язку з агресією рф вже використовувалась Україною у 2019 році.

6. Особливості реалізації виборчих прав громадянами України, які проживають на тимчасово окупованих територіях або територіях, на яких організація і проведення голосування визнані неможливими.

У законопроєкті пропонується виокремити питання, пов’язані з забезпеченням реалізації виборчих прав громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях. Так, у зв’язку з неможливістю забезпечення безпеки громадян та проведення виборів з дотриманням міжнародних стандартів визначається, що голосування на тимчасово окупованих територіях не організовується і не проводиться. Водночас громадянам України, які проживають на таких територіях, створюються умови для реалізації їхнього права голосу на іншій території України через виборчі процедури щодо тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси або зміни виборчої адреси за їх зверненням. Також у законопроєкті передбачається можливість утворення додаткових виборчих дільниць на території України задля організації та проведення голосування виборців, які проживають на тимчасово окупованій території.

Разом із тим з огляду на збройну агресію рф  проти України та пов’язані з нею безпекові ризики, руйнування інфраструктури на окремих підконтрольних Україні територіях пропонується визначити особливості реалізації виборчих прав громадян України, виборча адреса яких віднесена до територій, де організація і проведення голосування відповідно до окремого закону визнаються неможливими, шляхом надання їм права голосувати на виборчих дільницях поза межами таких територій. Для цього у разі якщо рішення про неможливість організації і проведення голосування на певній території прийнято пізніше ніж за 30 днів до дня виборів, Комісія може ухвалити рішення про тимчасову зміну місця голосування таких громадян без подання ними відповідних звернень.

7. Особливості участі кандидатів на пост Президента України, у народні депутати України у виборах.

З метою забезпечення доступу виборців до всебічної інформації про кандидатів, захисту національної безпеки, протидії іноземному втручанню у виборчі процеси та зміцнення довіри суспільства до результатів післявоєнних виборів Комісія пропонує розглянути можливість запровадження обов’язку для кандидатів на пост Президента України та в народні депутати України під час реєстрації подавати заяву, у якій зазначити про наявність чи відсутність у них обставин, пов’язаних із участю в збройній агресії проти України, співпрацею з державою-агресором чи її окупаційною адміністрацією, отриманням коштів на фінансування виборчої кампанії від  держави-агресора чи іншої іноземної держави, їх юридичних чи фізичних осіб, а також іншими діями, що можуть свідчити про загрозу конституційному ладу, демократичному устрою, незалежності, територіальній цілісності та суверенітету України.

Форма та зміст такої заяви можуть встановлюватися Комісією або ж обставини, що підлягатимуть декларуванню кандидатом, у разі підтримки законодавцем такого підходу мають бути визначені на рівні закону з метою забезпечення належної правової визначеності та однакового застосування вимог до процесу інформування виборців про діяльність кандидатів під час агресії рф проти України.

Прикладами інформації, про які кандидат має повідомити під час реєстрації, можуть бути, зокрема, обставини, пов’язані з наявністю статусу підозрюваного або обвинуваченого у вчиненні міжнародних злочинів проти України чи публічним запереченням або схваленням таких злочинів; участю у збройних, партійних, громадських формуваннях держави-агресора; перебуванням на посадах в органах влади держави-агресора або її окупаційної адміністрації; сприянням організації чи проведенню незаконних виборів або референдумів на тимчасово окупованих територіях України; наданням фінансової, організаційної або іншої підтримки збройним силам чи іншим формуванням держави-агресора; здійсненням господарської, медійної або політичної діяльності в інтересах держави-агресора або її окупаційної адміністрації; а також іншими  небезпечними для держави і суспільства діями чи формами співпраці з державою-агресором.

Остаточне і збалансоване визначення такого переліку, на думку Комісії, можливе за результатами інклюзивного парламентського та експертного діалогу з урахуванням демократичних стандартів виборів і об’єктивного врахування вимушених умов, у яких під час тимчасової окупації проживали громадяни України.

При цьому відповідальність у вигляді відмови в реєстрації наставатиме лише у разі неподання такої заяви, а скасування реєстрації – у разі встановлення судом факту приховування кандидатом відповідної інформації. У разі підтримки такого підходу вбачається за необхідне також доповнити параграф 2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України новою статтею, в якій визначити особливості провадження у таких справах, зокрема й терміновість їх розгляду за аналогією з правилами, встановленими для розгляду виборчих справ, з огляду на швидкоплинність виборчого процесу.  

Подання відповідної заяви кандидатами на пост Президента України та у народні депутати України є одним із можливих способів забезпечити право виборців на повну та об’єктивну інформацію про кандидатів і водночас у демократичний спосіб протидіяти іноземному втручанню у виборчі процеси в Україні. Такий підхід раніше уже обговорювався на експертному рівні в межах заходів, ініційованих неурядовими організаціями, комітетами парламенту та іншими державними інституціями. Водночас Комісія звертає увагу на доцільність розгляду в межах парламентського формату як цього, так і інших можливих підходів, спрямованих на посилення захисту виборчих процесів в Україні у контексті протидії російській агресії та подолання її наслідків, зокрема, можливості встановлення додаткових підстав скасування реєстрації кандидатів.

Основою для подальшого парламентського та експертного діалогу може бути позиція Венеційської комісії, відповідно до якої, як зазначено у її висновках і звітах, зокрема у Спільному подальшому висновку щодо змін до Виборчого кодексу Республіки Молдова та пов’язаних законів про невиборність осіб, пов’язаних із неконституційними політичними партіями (2023 року), а також у Звіті щодо виключення осіб, які вчинили правопорушення, з парламенту (2018 року), позбавлення права балотуватися осіб, які ще не були засуджені, допускається лише у виняткових випадках, у тому числі щодо злочинів, передбачених Римським статутом Міжнародного кримінального суду.

Варто зазначити, що такий підхід відповідає також практиці Європейського суду з прав людини (далі – Європейський суд) щодо неприпустимості автоматичних обмежень та індивідуального підходу до оцінки особистої поведінки і ступеня причетності конкретної особи до дій, що можуть становити загрозу демократичному ладу чи національній безпеці.  Зокрема, у своєму рішенні у справі  “Адамсонс проти Латвії” (Adamsons v. Latvia) від 24 червня 2008 року Європейський суд наголошував на тому, що будь-яке обмеження виборчих прав повинно застосовувати індивідуалізований підхід, беручи до уваги фактичну поведінку особи.

Крім того, пропонуючи такий механізм запобігання участі у післявоєнних виборах осіб, які своїми діями сприяли чи були причетні до збройної агресії рф проти України, Комісія враховує інтереси країни загалом, питання національної безпеки, принцип “демократії, здатної захистити себе” (суть якого розкрито, зокрема, у рішеннях Європейського суду у справах “Фоґт проти Німеччини” (Vogt v. Germany) від 26 вересня 1995 року, “Жданока проти Латвії” (Zdanoka v. Latvia) від 16 березня 2006 року), а також бере до уваги історично-політичний контекст, з розумінням необхідності унеможливити відповідні негативні наслідки в майбутньому. При цьому будь-які обмеження повинні бути пропорційними легітимній меті.

8. Гарантії реалізації виборчих прав військовослужбовців.

У контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України особливого значення набуває забезпечення конституційних прав військовослужбовців на участь у виборах. Саме тому один із блоків пропозицій спрямований на визначення спеціальних процедур та механізмів, що дозволяють військовослужбовцям брати участь у загальнодержавних виборах, незважаючи на особливості їхнього службового становища та виконання ними завдання за призначенням у місцях тимчасового перебування їх підрозділів.

Зокрема, пропонується врегулювати порядок включення до списків виборців військовослужбовців, які виконують завдання у місцях тимчасового перебування підрозділів, за поданням командирів у день голосування. Передбачається можливість організації голосування за місцем перебування для військовослужбовців, які включені до списку виборців спеціальної виборчої дільниці, але в день виборів виконують службові завдання і не мають змоги прибути до приміщення для голосування. За умови дотримання безпекових вимог дільнична виборча комісія забезпечує таким військовослужбовцям реалізацію права голосу без відриву від виконання ними службових обов’язків із дотриманням принципів таємності та законності виборчого процесу.

Також пропонується удосконалити правове регулювання голосування військовослужбовців, які несуть службу в добовому наряді або перебувають на чергуванні, та інші суміжні питання. Крім того, потребує широкого та фахового опрацювання на майданчику парламенту питання забезпечення пасивного виборчого права для військовослужбовців.

9. Використання документів, які підтверджують особу та громадянство України, під час голосування.

З метою забезпечення рівного доступу виборців до реалізації їхнього виборчого права у повоєнних умовах, зокрема, з огляду на можливу втрату документів внаслідок знищення майна чи інших причин, пов’язаних із війною, а також для уніфікації порядку ідентифікації виборців на всіх виборчих дільницях, у напрацьованих пропозиціях передбачається поширити використання документів, визначених статтею 8 Кодексу, на всі виборчі дільниці (крім спеціальних дільниць в установах виконання покарань або слідчих ізоляторах), а також надати військовослужбовцям,  працівникам правоохоронних органів, включеним до списку виборців у день виборів, можливість пред’являти для отримання виборчого бюлетеня посвідчення особи військовослужбовця, військово-обліковий документ або відповідне службове посвідчення.

Разом з тим щодо використання під час голосування документів, які підтверджують особу та громадянство України, слід враховувати, що Законом України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” визначено поняття е-паспорта та е-паспорта для виїзду за кордон  та передбачено можливість громадян пред’являти такі електронні документи замість та без додаткового пред’явлення паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон (пункти 12, 13 частини першої статті 3,  стаття 14-1).

Водночас за змістом пунктів 9, 12 Порядку формування та перевірки е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон, їх електронних копій, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2021 року № 911, обов’язковою умовою використання особою е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон для отримання відповідних послуг є його перевірка з використанням унікального електронного ідентифікатора у режимі реального часу. Така перевірка  здійснюється за допомогою електронних пристроїв шляхом зчитування або введення унікального електронного ідентифікатора, який забезпечує отримання даних з Реєстру інформаційними ресурсами єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України на запит Порталу Дія.

На зазначені обставини Комісія вже звертала увагу в постанові від 27 вересня 2022 року № 102 та пропонувала передбачити у Кодексі можливість використання е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон для голосування на виборчих дільницях, на яких буде технічна можливість для перевірки таких паспортів.

Тому у межах удосконалення правового регулювання виборчого процесу післявоєнних виборів також доцільно розглянути питання однозначного нормативного визначення можливості використання відповідних електронних документів під час ідентифікації виборця для видачі виборчого бюлетеня. При цьому варто враховувати необхідність забезпечення усіх дільничних виборчих комісій належними технічними можливостями для перевірки таких електронних документів із використанням відповідних технічних засобів, що сприятиме безперешкодній реалізації виборчими комісіями покладених на них повноважень. Зазначене також стосується можливості використання у виборчому процесі військово-облікових документів в електронній формі.

ІІ. Виборчі дільниці.

У цьому розділі пропонується встановити порядок утворення, організації та функціонування виборчих дільниць в Україні та за її межами, зокрема, звичайних, додаткових та додаткових закордонних виборчих дільниць, для забезпечення реалізації виборцями права голосу. Визначено умови створення нових дільниць, якщо кількість виборців перевищує встановлену норму, процедури внесення подань та прийняття рішень Комісією про їх утворення, а також інформування виборців і публічного оприлюднення відомостей про дільниці.

1. Додаткові виборчі дільниці на території України.

З огляду на значну внутрішню міграцію громадян України внаслідок збройної агресії рф, а також з метою забезпечення належних умов для реалізації їх виборчих прав пропонується передбачити на законодавчому рівні можливість утворення додаткових виборчих дільниць на тимчасовій основі. При цьому утворення таких дільниць не матиме наслідком зміну меж звичайних виборчих дільниць, що існують на постійній основі. Таке рішення спрямоване на гарантування доступності виборчого процесу для громадян, які були вимушені тимчасово або постійно змінити місце проживання через війну.

Так, у законопроєкті пропонується визначити, що у разі якщо на звичайній виборчій дільниці кількість виборців, яким тимчасово змінено місце голосування без зміни виборчої адреси на цю виборчу дільницю, становить 1000 і більше осіб, при цьому загальна кількість виборців на цій дільниці становить 2500 і більше осіб, Центральна виборча комісія для забезпечення голосування таких виборців може утворити в межах території звичайної виборчої дільниці додаткову виборчу дільницю.

2. Додаткова закордонна виборча дільниця.

Як уже Комісія наголошувала, організація голосування за кордоном і в довоєнний період традиційно супроводжувалася значними чергами на виборчих дільницях, низькою явкою виборців та обмеженою мотивацією до участі у виборах через логістичні складнощі. Водночас через воєнні дії та збільшення кількості громадян, які змушені були залишити своє місце проживання та переїхати за закордон, зазначені виклики тільки посилюються.

Тому додатковим способом забезпечення реалізації громадянами виборчих прав вбачається утворення додаткових закордонних виборчих дільниць, які існуватимуть на тимчасовій основі. Так, законопроєктом пропонується передбачити, що додаткова закордонна виборча дільниця може утворюватися на території іноземної держави при закордонній дипломатичній установі України або поза її межами.

Після утворення додаткової закордонної виборчої дільниці кожен виборець матиме право звернутися до органу ведення Реєстру безпосередньо або через закордонну дипломатичну установу України із заявою щодо тимчасової зміни місця голосування на таку виборчу дільницю.

Варто зазначити, що представники Комісії та Міністерства закордонних справ України, вивчаючи іноземний досвід, брали участь у різних міжнародних заходах щодо організації проведення голосування за кордоном для післявоєнних виборів в Україні. Зокрема, за підсумками парламентського виборчого діалогу “Виклики та потреби щодо організації проведення голосування за кордоном для післявоєнних виборів в Україні” (2023 рік, м. Брюссель), участь у якому взяли депутати Європейського Парламенту та представники органів адміністрування виборів іноземних держав, зокрема,  Королівства Бельгія, Федеративної Республіки Німеччина, Республіки Молдова, Республіки Польща, Румунії, Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії та Сполучених Штатів Америки, учасники підтримали рекомендації для європейських та інших виборчих органів і органів державної влади щодо продовження підтримки України у вивченні міжнародно визнаних стандартів практики голосування за межами країни та надання подальшої допомоги в організації такого голосування для післявоєнних виборів в Україні.

ІІІ. Виборчі комісії.

Оскільки у законопроєкті пропонується передбачити утворення додаткових виборчих дільниць та додаткових закордонних виборчих дільниць, виникає потреба врегулювати особливості утворення відповідних дільничних виборчих комісій, які забезпечуватимуть організацію голосування та підрахунок голосів виборів на таких дільницях.

Тому пропонується формування окружною виборчою комісією дільничної виборчої комісії додаткової виборчої дільниці здійснювати у порядку та строки, встановлені Кодексом для звичайної виборчої дільниці – у разі якщо додаткова виборча дільниця утворена не пізніше ніж за 25 днів до дня виборів  (на виборах Президента України) та не пізніше ніж за 19 днів до дня голосування (на виборах народних депутатів України). У разі утворення додаткової виборчої дільниці пізніше вказаних строків у законопроєкті запропоновано окремий порядок формування її дільничної виборчої комісії.

Щодо закордонних та додаткових закордонних виборчих дільниць важливо зазначити, що практика попередніх виборів, на що також звертали увагу представники Міністерства закордонних справ України під час підготовки законодавчих пропозицій, засвідчила нестачу кандидатур для формування складу дільничних виборчих комісій, що ускладнює своєчасну та ефективну організацію голосування. Враховуючи вказане, Комісія вбачає за доцільне передбачити можливість включення до складу закордонної та додаткової закордонної виборчої дільниці посадових осіб дипломатичної служби за поданням Міністерства закордонних справ України у разі неможливості утворити дільничну виборчу комісію у мінімальному складі. При цьому такі особи не можуть становити більше  половини складу комісії та не можуть займати керівних посад у комісії. Крім того, пропонується передбачити можливість за потреби збільшити склад відповідної виборчої комісії для забезпечення належної підготовки та проведення виборів, у тому числі в день виборів чи день повторного голосування.

Разом з тим у контексті формування окружних і дільничних виборчих комісій слід враховувати перебування України в умовах збройної агресії та тимчасової окупації частини її території, що зумовлює ризики залучення до складу виборчих комісій осіб, які співпрацювали з державою-агресором, здійснювали колабораційну діяльність або вчиняли інші дії на підтримку збройної агресії проти України. У зв’язку з цим Комісія вважає, що під час напрацювання комплексних законодавчих змін щодо організації підготовки та проведення післявоєнних виборів може бути розглянуто питання запровадження відповідних правових механізмів і запобіжників, які унеможливлюватимуть включення зазначених осіб до складу окружних та дільничних виборчих комісій.

IV. Списки виборців.

У цьому розділі пропонується врегулювати особливості порядку зміни виборчої адреси та тимчасової зміни місця голосування, формування списків виборців для додаткових, закордонних та додаткових закордонних виборчих дільниць, а також включення членів окружних і дільничних виборчих комісій, працівників правоохоронних органів, які здійснюють охорону правопорядку в день виборів (день повторного голосування) на виборчих дільницях, до списків виборців.

1. Зміна виборчої адреси та тимчасова зміна місця голосування.

Ураховуючи позитивний досвід запровадженого у межах України визначення (зміни) виборчої адреси за фактичним місцем проживання виборця, за якого в особи не вимагається будь-яких документів або їх копій на підтвердження такої зміни, зважаючи на масовий виїзд громадян України за її межі через широкомасштабну збройну агресію рф, Центральна виборча комісія вважає за можливе запропонувати поширити цей спрощений і більш зручний для виборця механізм визначення (зміни) виборчої адреси й на виборців, що з тих чи інших причин проживають або перебувають за межами України.

Пропонується продовжити строки для зміни виборчої адреси. Відповідну заяву може бути подано не пізніше ніж за 30 днів до дня виборів. За потреби виборець може звернутися із такою заявою в указаний строк більше ніж один раз. При цьому подання документів (копій документів), що підтверджують зміну виборчої адреси виборця, до заяви про зміну виборчої адреси не вимагається.

Також пропонується розширити можливість застосування виборцями процедури тимчасової зміни місця голосування до початку виборчого процесу, зокрема, встановити, що відповідну заяву може бути подано виборцем з дня призначення виборів відповідним суб’єктом їх призначення. Варто зауважити, що кінцевий строк подання заяв про тимчасову зміну місця голосування пропонується обмежити 15 днями до дня виборів (дня повторного голосування) з урахуванням запропонованої у законодавчих пропозиціях концепції утворення додаткових виборчих дільниць за результатами опрацювання заяв про тимчасову зміну місця голосування.

Законопроєктом пропонується встановити, що кожен виборець може звернутися до органу ведення Реєстру безпосередньо або через закордонну дипломатичну установу України із заявою про зміну виборчої адреси, а також заявою про тимчасову зміну місця голосування. Такі заяви можуть подаватися в паперовій або електронній формі з використанням мережі “Інтернет”, у тому числі за допомогою мобільного застосунку Порталу Дія.

Вважаємо, що за підтримки таких законодавчих пропозицій у комплексі з інформаційною кампанією, яку передбачається розгорнути після призначення післявоєнних виборів, зазначені підходи позитивно сприятимуть залученню широкого кола виборців до участі у виборах, зокрема тих, які змушені були переміститися на безпечніші території в Україні чи за її межі, що  гарантуватиме їм включення до списку виборців за місцем їх фактичного перебування, а отже, буде надійною підставою для реалізації виборцями гарантованого Конституцією України права голосу незалежно від місця їх перебування.

2. Включення до списків виборців працівників правоохоронних органів, які здійснюють охорону правопорядку в день виборів (день повторного голосування) на виборчих дільницях.

Під час проведення післявоєнних виборів ймовірно існуватиме потреба в залученні до охорони виборчих дільниць більшої кількості працівників правоохоронних органів, ніж під час проведення виборів у мирний час. З огляду на вказане пропонується передбачити спеціальну норму, що регламентує включення таких осіб до списків виборців безпосередньо в день голосування (день повторного голосування). Згідно з запропонованою нормою працівники правоохоронних органів, які здійснюють охорону правопорядку на відповідній виборчій дільниці, включаються до списку виборців на підставі наказу керівника підрозділу. Відомості про цих виборців вносяться головою або заступником голови та секретарем дільничної виборчої комісії у кінець списку виборців, у графі “Примітки” зазначаються дата та номер відповідного наказу.

Варто зазначити, що ініціаторами такої пропозиції були представники громадськості, які під час обговорення у робочих групах наголошували на її доцільності з точки зору забезпечення виборчих прав та прозорості виборчого процесу.

V. Забезпечення виборчих прав у закордонному виборчому окрузі.

Розділ охоплює питання активної реєстрації виборців для голосування за межами України, визначення кількості виборчих бюлетенів для закордонних виборчих дільниць, організації транспортування виборчих бюлетенів та іншої виборчої документації до додаткових закордонних дільниць, а також особливостей продовження часу для голосування на закордонних і додаткових закордонних виборчих дільницях.

1. Активна реєстрація виборців для голосування за межами України.

Підставою реалізації виборцем свого права голосу на виборах,  у тому числі за межами України, є його включення до списку виборців на виборчій дільниці.

Списки виборців на кожній виборчій дільниці складаються на основі відомостей Реєстру, який ведеться централізовано в електронній формі та містить персональні дані виборців, зокрема й тих, хто проживає (перебуває) за кордоном. Оновлення персональних даних виборців, що містяться у базі даних Реєстру, отримання актуальних статистичних даних щодо кількісних характеристик виборчого корпусу, у тому числі в закордонному виборчому окрузі, є передумовою для вільного і справедливого голосування.

Станом на 31 грудня 2025 року, за даними Реєстру (у тому числі відомостей про консульський облік), які є основою для формування списків виборців для закордонних виборчих дільниць, виборчу адресу за кордоном мають 387 337 виборців. Водночас фактична кількість вимушених переселенців за межами України обраховується мільйонами. Разом з тим без інформації про місце перебування наших громадян за кордоном неможливо забезпечити їхню можливість проголосувати, зокрема шляхом створення додаткових виборчих дільниць.

Ураховуючи зазначене, Комісія пропонує запровадити механізм активної реєстрації виборців для визначення орієнтовної кількості виборців, які мають намір проголосувати на загальнодержавних виборах на території певного регіону іноземної держави, з метою вирішення питання про утворення додаткових закордонних виборчих дільниць.

Для цього пропонується передбачити, що активна реєстрація здійснюється за ініціативою виборця та не тягне за собою зміну виборчої адреси, однак дає змогу отримати орієнтовні дані щодо місцеперебування українських виборців за кордоном та їхньої активності і тим самим стати підставою для прийняття рішення про необхідність утворення додаткових закордонних виборчих дільниць. Відповідну заяву може бути подано виборцем до органу ведення Реєстру безпосередньо або через закордонну дипломатичну установу України в паперовій або електронній формі з використанням мережі “Інтернет”.

2. Визначення кількості виборчих бюлетенів для голосування в закордонному виборчому окрузі.

Частиною сьомою статті 113 Кодексу визначено, що виборчі бюлетені для голосування у закордонному окрузі для кожної закордонної виборчої дільниці виготовляються у кількості, що визначається Центральною виборчою комісією на підставі кількості виборців, включених до списку виборців на відповідній закордонній виборчій дільниці, кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені на цій виборчій дільниці на останніх загальнодержавних виборах, та середньої кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені на виборчих дільницях у закордонному окрузі на останніх загальнодержавних виборах.

Запропонована у Кодексі формула щодо визначення кількості виборчих бюлетенів за сучасних умов втрачає актуальність, оскільки показники попередніх виборів об’єктивно не відображають реальної кількості виборців, які фактично перебуватимуть за кордоном і матимуть намір реалізувати своє виборче право та, відповідно, не може бути ефективно застосована одночасно із запровадженням активної реєстрації виборців. Це зумовлює необхідність перегляду підходів до визначення кількості виборчих бюлетенів для голосування за кордоном.

Можливим способом вирішення проблеми є встановлення гнучкого механізму розрахунку кількості виборчих бюлетенів для закордонних виборчих дільниць, за яким така кількість визначатиметься Міністерством закордонних справ України за пропозиціями закордонних дипломатичних установ України з урахуванням фактичної кількості виборців, попереднього досвіду голосування та пропускної спроможності дільниць, із поданням відповідних пропозицій Центральній виборчій комісії не пізніш як за 14 днів до дня виборів (дня повторного голосування).

3. Продовження часу голосування у закордонному виборчому окрузі.

Під час напрацювання законодавчих пропозицій розглядалися різні шляхи забезпечення розширення можливостей реалізації виборчих прав громадян України за кордоном з урахуванням значної кількості виборців та обмежених організаційних ресурсів закордонних виборчих дільниць, зокрема і запровадження дострокового голосування – голосування протягом декількох днів.

За результатами узагальнення обговорень з громадськістю та експертним середовищем з цього питання, Комісія у постанові від 27 вересня 2022 року № 102 звертала увагу на можливі конституційно-правові ризики, пов’язані з проведенням голосування в інший день, ніж неділя.

Надалі відповідна робоча група ініціювала звернення до низки наукових установ, зокрема, Львівського національного університету імені Івана Франка, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Національної академії правових наук України, Національного університету “Одеська юридична академія”, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, з проханням надати  наукові висновки чи висловити позицію щодо відповідності Конституції України деяких ініціатив, що вивчались робочою групою, як потенційних інструментів у виборчому процесі післявоєнних виборів, зокрема, чи може дострокове голосування в інший день, крім неділі, бути розцінене як порушення конституційних приписів (статей 77, 103 Конституції України).

Загалом отримані позиції від указаних установ мали контраверсійний характер, – дві зазначили, що дострокове голосування буде порушувати положення Конституції, а три вважали, що такий спосіб голосування буде відбуватись в межах визначених положень Конституції України.

Разом з тим пропозицію щодо запровадження дострокового голосування протягом двох днів під час обговорення не було підтримано, у тому числі й через те, що її реалізація породжує низку додаткових організаційних і безпекових ризиків. Зокрема, постають питання належної охорони та зберігання виборчих бюлетенів між днями голосування, необхідності встановлення нових або істотно змінених процедур для дільничних виборчих комісій, у тому числі щодо порядку та моменту підрахунку голосів (в один день чи поетапно), а також забезпечення цілісності виборчої документації та довіри до результатів голосування.

Остаточне вирішення цього питання, на думку Комісії, потребує подальшого інклюзивного парламентського та експертного діалогу з урахуванням демократичних стандартів виборів.

З огляду на викладене вбачається одним із способів вирішення цієї проблеми запровадження можливості продовження часу голосування на закордонних виборчих дільницях у разі якщо на дільниці є виборці, які не встигли проголосувати у встановлений законом час.

VI. Особливості забезпечення безпеки виборів.

Розділ спрямований на посилення безпеки виборчого процесу та визначає, зокрема, порядок призупинення та відновлення роботи виборчих комісій і голосування у разі надзвичайних ситуацій, а також заходи зі збереження виборчої документації. Також передбачається координація дій органів влади та створення міжвідомчої робочої групи для протидії зовнішньому втручанню у виборчий процес.

1. Заходи безпеки під час організації підготовки та проведення виборів.

Запровадження відповідного правового регулювання зумовлене насамперед необхідністю проведення виборів в умовах підвищених безпекових ризиків, пов’язаних із наслідками збройної агресії рф проти України, можливими надзвичайними ситуаціями та іншими небезпечними подіями. У таких умовах першочерговим є забезпечення захисту життя і здоров’я виборців, членів виборчих комісій та інших учасників виборчого процесу, а також збереження безперервності та легітимності виборчих процедур.

Так, у законопроєкті пропонується врегулювати порядок призупинення роботи виборчих комісій та голосування у разі виникнення надзвичайних або небезпечних ситуацій, механізм інформування Центральної виборчої комісії та умови відновлення виборчих процедур. Також передбачається обов’язок для окружних і дільничних виборчих комісій вживати заходів для збереження виборчих бюлетенів та іншої виборчої документації, можливість створення оперативних груп з представників Центральної виборчої комісії, органів сектору безпеки і оборони, військових та військово-цивільних адміністрацій та інших компетентних державних органів і органів місцевого самоврядування для координації дій у кризових ситуаціях.

2. Заходи, спрямовані на протидію іноземному втручанню.

Забезпечення вільних і чесних виборів є основою подальшого демократичного розвитку України та визначальною передумовою формування довіри суспільства до державних інституцій, сформованих за результатами народного волевиявлення. Водночас створення умов для реалізації виборчих прав громадян, дотримання основних принципів і засад виборчого права, належне здійснення виборчих процедур і механізмів, а також точне й достовірне встановлення результатів виборів є ключовими обов’язками держави.

Зважаючи на широкомасштабну збройну агресію рф проти України, а також зафіксоване міжнародними інституціями зростання активності рф та її союзників щодо дестабілізації демократичних суспільств у різних формах, зокрема шляхом втручання у виборчі процеси у різних державах, питання забезпечення належного захисту виборів від іноземного втручання набуває для України особливої актуальності.

Україна протягом тривалого часу залишається основною ціллю для втручання з боку рф, яке проявляється, зокрема, у формі поширення дезінформації, маніпулятивних матеріалів, нав’язування проросійських наративів, а також кібератак та інших гібридних методів впливу. Держава-агресор використовує ці інструменти не лише як зброю в рамках своєї військової агресії проти України, а й як засіб атаки на демократію у ширшому контексті. Зазначене неодноразово підтверджувалося європейськими інституціями у відповідних документах.

З огляду на викладене як один із можливих механізмів протидії іноземному втручанню у підготовку та проведення наступних загальнодержавних виборів Комісія пропонує на законодавчому рівні передбачити можливість утворення при Кабінеті Міністрів України Міжвідомчої робочої групи з питань протидії зовнішньому втручанню у виборчий процес, діяльність якої  буде спрямовано на забезпечення координації заходів з протидії  втручанню іноземних держав, пов’язаних з ними юридичних та фізичних осіб, інших іноземних суб’єктів у виборчий процес. До основних завдань робочої групи можуть належати, зокрема, розроблення та координація виконання плану заходів щодо виявлення, запобігання та протидії дезінформації і маніпулюванню інформацією іноземними суб’єктами; виявлення та нейтралізації фактів іноземного фінансування виборчих кампаній, у тому числі із застосуванням новітніх технологій, а також координація дій державних органів, у тому числі й правоохоронних, органів адміністрування виборчих процесів, учасників виборчого процесу з питань протидії зовнішньому втручанню у виборчий процес.

Запропонований підхід узгоджується з практиками, застосовуваними Європейським Союзом та іншими міжнародними інституціями, які створюють спеціалізовані робочі органи для координації дій державних та незалежних структур у сфері захисту виборчих процесів від іноземного втручання. Це дозволяє забезпечити системний та скоординований підхід до запобігання втручанню, обміну інформацією, оперативного реагування на загрози та підвищення ефективності заходів щодо захисту демократії та прозорості виборів.

Також на думку Комісії доцільно розглянути питання додаткового законодавчого визначення конкретних повноважень органів державної влади щодо зазначеної протидії, деталізації на рівні закону заборон на здійснення вказаного втручання, а також запровадження складів адміністративних та кримінальних правопорушень, які б передбачали відповідальність у сфері зовнішнього втручання у виборчий процес.

Фіналізуючи результати діяльності робочих груп Комісії щодо підготовки пропозицій до законодавчого врегулювання організації та проведення загальнодержавних виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні, варто зазначити, що їх передача парламенту не зупиняє процес подальшого опрацювання можливих додаткових змін до виборчого законодавства. Крім того, вчасна, системна і комплексна робота всіх зацікавлених сторін в цьому напрямку буде сприяти подальшому утвердженню демократичних процесів у країні та свідчитиме про відданість європейському демократичному доробку.

На необхідності завчасної підготовки до післявоєнних виборів наголошують і європейські інституції, зокрема Європейська Комісія у своєму Звіті від 04 листопада 2025 року (Повідомлення про політику розширення ЄС від 2025 року) щодо виборів зазначала, що “загальна структура залишається загалом сприятливою для організації демократичних виборів після майбутнього скасування воєнного стану, коли це дозволять обставини. Було виконано низку ключових рекомендацій з останніх звітів місії зі спостереження за виборами Організації з безпеки та співробітництва в Європі / Бюро з демократичних інститутів і прав людини. Виборчі реформи повинні продовжувати втілювати невиконані рекомендації та готуватися до потенційного сценарію післявоєнних виборів”.

Разом з тим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 травня 2025 року № 475-р схвалено Дорожню карту з питань функціонування демократичних інституцій. Підпунктом 1 пункту 1 підрозділу II.A “Вільні та чесні вибори” визначено захід щодо внесення змін до виборчого законодавства України з метою забезпечення активних і пасивних виборчих прав громадян з урахуванням негативних наслідків, спричинених військовою агресією рф. Центральну виборчу комісію також зазначено серед відповідальних виконавців цього заходу.

Крім того, 03 жовтня 2025 року Комісія прийняла постанову № 48 “Про заходи щодо врахування рекомендацій Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки та співробітництва в Європі за результатами місій зі спостереження за виборами в Україні”. Схвалені цією постановою окремі пропозиції щодо змін до законодавства України, спрямовані на врахування рекомендацій Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки та співробітництва в Європі за результатами місій зі спостереження за виборами в Україні, можуть також за потреби бути враховані під час підготовки відповідних ініціатив не лише при загальному вдосконаленні виборчого законодавства, а й під час підготовки законодавства для післявоєнних виборів.

Зважаючи на викладене, з метою забезпечення реалізації конституційних виборчих прав громадян України, розвитку, посилення й захисту демократичних принципів організації та проведення виборів в Україні, враховуючи необхідність продовження фахової дискусії щодо шляхів належної підготовки до післявоєнних загальнодержавних виборів на рівні Верховної Ради України із залученням усіх заінтересованих сторін та громадянського суспільства, що забезпечить прийняття комплексних та виважених рішень, керуючись статтями 11, 12, 16, пунктами 1, 6 статті 17 Закону України “Про Центральну виборчу комісію”, Центральна виборча комісія постановляє:

1. Схвалити пропозиції щодо законодавчого врегулювання особливостей організації та проведення загальнодержавних виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні (додаються).

2. Копію цієї постанови разом з пропозиціями, схваленими пунктом 1 цієї постанови, надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування та Робочій групі з підготовки комплексних законодавчих пропозицій щодо особливостей порядку організації та проведення виборів в умовах особливого періоду та/або повоєнних виборів в Україні, утвореної розпорядженням Голови Верховної Ради України від 22 грудня 2025 року № 1993, для подальшого опрацювання та можливого врахування під час підготовки відповідних законопроєктів.

3. Цю постанову оприлюднити на офіційному вебсайті Центральної виборчої комісії.

Голова Центральної виборчої комісії   О. ДІДЕНКО