Постанова

20 січня 2006 року №257

Про реєстрацію ініціативної групи  всеукраїнського референдуму
за народною ініціативою, утвореної на  зборах громадян України, що відбулися 26 грудня 2005 року в місті  Ізмаїл Одеської області

До Центральної виборчої комісії 15 січня 2006 року надійшло подання Ізмаїльського міського голови Борисенка С.Б. від 6 січня 2006 року № 06/01-23-4256 щодо реєстрації ініціативної групи всеукраїнського референдуму за народною ініціативою.

Розглянувши  зазначене подання та додані до нього документи, Центральна виборча комісія встановила.

У місті Ізмаїл Одеської області 26 грудня 2005 року за адресою просп. Суворова, 69, відбулися збори громадян України для утворення ініціативної групи всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, на яких згідно з протоколом цих зборів взяли участь 248 осіб. Учасниками зборів одноголосно схвалено пропозицію про проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою та затверджено формулювання питань, які пропонується винести на всеукраїнський референдум:

“Чи згодні Ви з тим, щоб Україна стала членом Організації Північноатлантичного договору (НАТО)?”;

“Чи підтримуєте Ви участь України у Єдиному економічному просторі (ЄЕП) разом із Російською Федерацією, Республікою Казахстан та Республікою Білорусь, відповідно до Угоди про формування Єдиного економічного простору, підписаної 19 вересня 2003 року?”

Учасниками зборів обрано ініціативну групу в складі 40 осіб, якій доручено збирання підписів громадян під вимогою про проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою.

Під час перевірки поданих матеріалів Центральною виборчою комісією виявлено розбіжність щодо паспортних даних Пєткової Катерини Володимирівни (у списку ініціативної групи зазначено паспорт серії КК за  № 786 971,  а у списку учасників зборів –  паспорт серії КК за № 786 771), що обумовлює неможливість її реєстрації.

Незважаючи на виявлену розбіжність, Центральна виборча комісія зазначає, що загальні обставини не впливають на законність проведення зборів громадян України для утворення ініціативної групи всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, оскільки кількість учасників зборів ініціативної  групи відповідають вимогам Закону України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми” (далі – Закон) .

Крім того, перевіркою поданих до Центральної виборчої комісії матеріалів установлено їх відповідність іншим вимогам Закону.

Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону до Центральної виборчої комісії подання надіслано належним суб’єктом.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону в зборах громадян щодо утворення ініціативної групи взяли участь не менше 200 громадян України, які мають право на участь у референдумі.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 16 Закону перед початком зборів проведено реєстрацію їх учасників, про що зазначено у протоколі зборів громадян України для утворення ініціативної групи всеукраїнського референдуму за народною ініціативою; у списку учасників зборів зазначено прізвища, імена та по батькові, дати народження та місце проживання учасників зборів; учасниками зборів обрано голову Печененко Ольгу Тимофіївну і секретаря зборів Ротаня Василя Васильовича; до порядку денного зборів включено питання про обговорення доцільності проведення референдуму та про формулювання питань, які пропонується винести на референдум.

На виконання частини п’ятої статті 16 Закону в протоколі зборів громадян окремо зазначено відомості про затвердження формулювання кожного питання, що пропонується винести на референдум, учасниками зборів обрано ініціативну групу, якій рішенням цих зборів доручено збирання підписів громадян під вимогою про проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, про що зазначено в протоколі цих зборів.

Відповідно до частини сьомої статті 16 Закону про проведення зборів громадян України для утворення ініціативної групи всеукраїнського референдуму за народною ініціативою складено протокол із зазначенням результатів голосування з питань порядку денного.

У протоколі зборів громадян вказано дату та місце проведення зборів громадян України для утворення ініціативної групи всеукраїнського референдуму за народною ініціативою.

Відповідно до частини восьмої статті 16 Закону список учасників зборів та протокол зборів громадян України для утворення ініціативної групи всеукраїнського референдуму за народною ініціативою підписано головою і секретарем цих зборів.

На виконання частини шостої статті 16 Закону до складу ініціативної групи обрано не менше 20 громадян України, які мають право брати участь у референдумі.

Згідно з частиною восьмою статті 16 Закону список членів ініціативної групи підписано головою і секретарем цих зборів; при цьому в списку членів ініціативної групи зазначено дані документів, що посвідчують особу кожного члена цієї групи.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону в списку членів ініціативної групи вказано дати народження членів цієї групи, які мають право брати участь у референдумі.

На виконання частини третьої статті 17 Закону всі члени ініціативної групи підписали зобов’язання про додержання ними законодавства України про референдуми.

Таким чином, Центральною виборчою комісією встановлено відповідність поданих документів щодо зазначеної ініціативної групи вимогам Закону.

Стаття 8 Конституції України встановлює, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативні акти приймаються на її основі і повинні відповідати Конституції України, норми якої є нормами прямої дії.

Згідно зі статтею 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а узурпувати державну владу не може ніхто.

Відповідно до статті 38 Конституції України громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Статтею 69 Конституції України визначено, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.

Згідно з частиною другою статті 72 Основного Закону всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод визначаються виключно законами України.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 92 Конституції України організація і порядок проведення виборів і референдумів визначаються виключно законами України.

Стаття 74 Конституції України не допускає проведення референдуму лише щодо законопроектів з питань податків, бюджету та амністії.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми” референдум – це спосіб прийняття громадянами України рішення з важливих питань загальнодержавного та місцевого значення.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 27 березня 2000 року № 3рп/2000 у справі за конституційним поданням 103 і 108 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України “Про проголошення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою” № 1-26/2000 також зазначив, що “референдум проводиться з метою з’ясування позиції громадян України щодо актуальних питань”.

У Рішенні від 5 жовтня 2005 року № 6рп/2005 у справі за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини першої статті 103 Конституції України в контексті положень її статей 5, 156 та за конституційним зверненням Галайчука Вадима Сергійовича, Подгорної Вікторії Валентинівни, Кислої Тетяни Володимирівни про офіційне тлумачення положень частин другої, третьої, четвертої статті 5 Конституції України № 1-5/2005 Конституційний Суд України вказав, що принцип народного суверенітету, закріплений у статті 5 Конституції України, передбачає первинний, єдиний і невідчужуваний характер влади Українського народу.

Згідно із закріпленим у Загальній декларації прав людини принципом воля народу повинна бути основою влади уряду.

Як зазначив Конституційний Суд України в Ухвалі від 6 червня 2002 року № 35-у/2002 про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Центральної виборчої комісії щодо офіційного тлумачення положень частин четвертої, шостої статті 17 Закону України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми”, відповідь на порушені у клопотанні Центральної виборчої комісії питання міститься у Рішенні Конституційного Суду України від 27 березня 2000 року № 3-рп/2000 (справа про всеукраїнський референдум за народною ініціативою). В абзаці п’ятому підпункту 4.2 пункту 4 цього Рішення сформульовано правову позицію Конституційного Суду України, згідно з якою Президент України, Центральна виборча комісія, інші державні органи мають здійснювати перевірку щодо відповідності Конституції України питань, які пропонується винести на всеукраїнський референдум, зокрема за народною ініціативою.

Таким чином, Центральною виборчою комісією досліджено всі питання щодо утворення та реєстрації ініціативної групи всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, перевірка яких належить до повноважень Комісії, що реалізуються нею на підставі та у спосіб, визначені Конституцією України, Законами України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми”, “Про Центральну виборчу комісію”, а також з урахуванням зазначених вище рішень та ухвали Конституційного Суду України. У тому числі Центральною виборчою комісією встановлено, що питання, які пропонуються для винесення на всеукраїнський референдум зборами громадян України для утворення ініціативної групи всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, що відбулися 26 грудня  2005 року в місті Ізмаїл Одеської області, не належать до питань, які згідно з Конституцією України та Законом України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми” не можуть бути винесені на всеукраїнський референдум.

Враховуючи викладене, відповідно до статей 5, 8, 38, 69, 72, 74, пунктів 1, 20 частини першої статті 92 Конституції України, статті 1, частини першої статті 2, статей 3, 5, частини першої статті 7, статей 15, 16, 17 та 18 Закону України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми” та керуючись частиною першою статті 11, частиною першою статті 12, пунктами 1, 3 статті 17, пунктом 2 статті 20 Закону України “Про Центральну виборчу комісію”, Центральна виборча комісія  постановляє:

1. Зареєструвати ініціативну групу всеукраїнського референдуму за народною ініціативою (згідно з додатком) з питань: “Чи згодні Ви з тим, щоб Україна стала членом Організації Північноатлантичного договору (НАТО)?”; ”Чи підтримуєте Ви участь України у Єдиному економічному просторі (ЄЕП) разом із Російською Федерацією, Республікою Казахстан та Республікою Білорусь, відповідно до Угоди про формування Єдиного економічного простору, підписаної 19 вересня 2003 року?”, утворену на зборах громадян України, що відбулися 26 грудня  2005 року в місті Ізмаїл Одеської області, та присвоїти їй порядковий номер 77.

2. Відмовити в реєстрації члена  ініціативної групи  всеукраїнського  референдуму за народною ініціативою Пєткової Катерини Володимирівни.

3. Видати ініціативній групі, зареєстрованій цією постановою, свідоцтво про реєстрацію, членам цієї групи – відповідні посвідчення.

4. Установити строк збирання підписів громадян України під вимогою про проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою до 1 березня 2006 року.

5. Копію цієї постанови надіслати Ізмаїльській міській раді Одеської області та рекомендувати їй опублікувати відомості про реєстрацію ініціативної групи всеукраїнського референдуму за народною ініціативою у місцевих засобах масової інформації.

Голова Центральної виборчої комісії   Я. ДАВИДОВИЧ

Додаток
до постанови Центральної виборчої комісії
від 20 січня 2006 року № 257

СПИСОК
членів ініціативної групи  всеукраїнського референдуму за народною ініціативою № 77, утвореної  на зборах громадян України, що відбулися
26 грудня 2005 року в  м. Ізмаїл Одеської області

1	Дімова Надія Михайлівна
2	Петрова Валентина Йосипівна
3	Шалагінов Аркадій Матвійович
4	Дейкун Марія Павлівна
5	Гончаренко Тетяна Петрівна
6	Брокс Валентина Опанасівна
7	Шатайло Світлана Василівна
8	Ніколаєва Марія Михайлівна
9	Шалахіна Лідія Петрівна
10	Моісеєнко Світлана Василівна
11	Моісеєнко Тамара Василівна
12	Цапяк Неллі Аркадіївна
13	Сіваченко Алла Миколаївна
14	Шамрай Людмила Іванівна
15	Гольнішевська Олена Петрівна
16	Юркова Віра Герасимівна
17	Шимакова Людмила Яковлівна
18	Карачебан Валентина Василівна
19	Осадчий Борис Андрійович
20	Золотова Маргарита Іванівна
21	Мазурова  Наталія Миколаївна
22	Дечук Аллаїда Іванівна
23	Алексєєва Тетяна Іванівна
24	Горбенко Раїса Дмитрівна
25	Марцинюк Олексій Сергійович
26	Біца Олена Олександрівна
27	Бондар Валентина Степанівна
28	Ільїна Світлана Володимирівна
29	Зєнченко Валентина Павлівна
30	Пужакова Надія Олександрівна
31	Муравльова Ганна Іванівна
32	Черватюк Марія Іванівна
33	Руденко Наталія Іванівна
34	Бережна Євгенія Миколаївна
35	Глухова Лариса Миколаївна
36	Галушка Лариса Олексіївна
37	Поліщук Костянтин Федорович
38	Михайлова Алла Федорівна
39	Колеснікова Тамара Павлівна

Секретар Центральної виборчої комісії   С. Дубовик