Постанова

5 квітня 2006 року №1158

Про скарги кандидата в народні депутати України Танцюри Ю.Є., включеного до виборчого списку  виборчого блоку політичних партій “Народний блок Литвина”, зареєстровані в Центральній виборчій комісії  31 березня 2006 року за № 21-36-15121, 21-36-15122, 21-36-15123,
21-36-15124, 21-36-15125, 21-36-15126, 21-36-15127

До Центральної виборчої комісії 31 березня 2006 року надійшли скарги кандидата в народні депутати України Танцюри Юрія Євгеновича, включеного до виборчого списку виборчого блоку політичних партії “Народний блок Литвина” під № 267, про зобов’язання окружних виборчих комісій територіальних виборчих округів № 27, 28, 30, 31, 32, 35, 36 внести зміни до встановлених підсумків голосування виборців у межах цих округів у порядку, встановленому частиною сьомою статті 92 Закону України “Про вибори народних депутатів України” (далі – Закон).

Свої вимоги суб’єкт звернення зі скаргою обґрунтовує тим, що протоколи окружних виборчих комісій територіальних виборчих округів

№ 27, 28, 30, 31, 32, 35, 36 про підсумки голосування в межах цих округів складені з неточностями, помилками, а отже, не відповідають вимогам статей 92 та 93 Закону.

На підтвердження своїх вимог суб’єкт звернення зі скаргою зазначає, що сумарна кількість виборчих бюлетенів, що не підлягають врахуванню (пункт 16 протоколу), та виборців, які взяли участь у голосуванні в межах округу (пункт 17 протоколу), значно перевищує кількість виборців, що отримали виборчі бюлетені в межах територіального виборчого округу (пункт 13 протоколу). Така невідповідність, на думку суб’єкта звернення зі скаргою, ставить під сумнів результати підрахунку голосів у межах відповідного територіального виборчого округу. Крім того, суб’єкт звернення зі скаргою вважає, що сума, зазначена в пункті 1 протоколу окружної виборчої комісії, має дорівнювати сумі, зазначеній у пункті 3 цього протоколу. В окремих протоколах сума чисел, зазначених у пунктах 18, 19, 20, не дорівнює числу, вказаному в пункті 17  цих протоколів.

На виконання вимог частини одинадцятої статті 108, частини другої статті 109 Закону копії зазначених скарг та доданих до них документів надіслані Центральною виборчою комісією суб’єктам оскарження листами від 2 квітня 2006 року, в яких повідомлено про передбачене вказаною нормою Закону право подати Центральній виборчій комісії письмові пояснення по суті скарг, а також про час та місце розгляду скарг.

При розгляді цієї скарги Центральна виборча комісія виходить, зокрема, з такого.

У пункті 16 протоколу окружної виборчої комісії про підсумки голосування в межах територіального виборчого округу вказується кількість виборчих бюлетенів, що не підлягають врахуванню, виявлених на виборчих дільницях територіального виборчого округу.

Відповідно до частини дев’ятої статті 88 Закону бюлетені з неналежними ознаками, що виявлені у переносній скриньці, під час підрахунку голосів не підлягають врахуванню при встановленні загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні.

Згідно з частиною десятою вказаної статті Закону не підлягають врахуванню при встановленні загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні, та при підрахунку голосів виборців виборчі бюлетені, що знаходились у виборчій скриньці, в якій відсутній контрольний лист
(у переносній виборчій скриньці – контрольні листи).

За змістом частини дванадцятої цієї ж статті Закону оголошуються і заносяться до протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці номер відповідної виборчої скриньки та кількість виборчих бюлетенів у кожній виборчій скриньці, за винятком предметів та виборчих бюлетенів, які не підлягають врахуванню.

Відповідно до частини тринадцятої статті 88 Закону вважаються такими, що не підлягають врахуванню при встановленні загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні, та при підрахунку голосів виборців, виборчі бюлетені, виявлені у виборчих скриньках, на яких номери територіального виборчого округу та (або) виборчої дільниці не відповідають номерам відповідної виборчої дільниці, відповідного територіального виборчого округу, а також виборчі бюлетені, на яких відсутній відтиск печатки цієї дільничної виборчої комісії або наявний відтиск печатки іншої виборчої комісії чи будь-якої іншої печатки.

Аналіз зазначених положень Закону дає підстави для висновку, що кількість виборчих бюлетенів, які не підлягають врахуванню, не є складовою частиною загальної кількості бюлетенів, виданих виборцям, які взяли участь у голосуванні.

Згідно з частиною першою статті 80 Закону окружна виборча комісія складає у трьох примірниках протокол про прийняття виборчих бюлетенів від уповноваженого члена Центральної виборчої комісії або представника секретаріату Центральної виборчої комісії, уповноваженого рішенням Центральної виборчої комісії.

Частиною п’ятою цієї ж статті Закону передбачено, що про передачу окружною виборчою комісією виборчих бюлетенів дільничним виборчим комісіям округу складається протокол у порядку і за формою, встановленими частиною восьмою статті 35 Закону. У протоколі, зокрема, зазначаються кількість виборчих бюлетенів, отриманих окружною виборчою комісією, кількість переданих на виборчу дільницю виборчих бюлетенів для голосування.

Відповідно до частини одинадцятої статті 80 Закону приймання виборчих бюлетенів дільничною виборчою комісією з їх підрахунком відбувається на засіданні дільничної виборчої комісії невідкладно після прибуття членів виборчої комісії, які отримали бюлетені.

Частина тринадцята цієї ж статті Закону встановлює, що у разі виявлення невідповідності підрахованої кількості виборчих бюлетенів кількості, зазначеній у витягу з протоколу окружної виборчої комісії про передання виборчих бюлетенів, дільнична виборча комісія складає у двох примірниках акт про розходження із зазначенням встановленої рішенням дільничної виборчої комісії причини розходження.

Отже, кількість виборчих бюлетенів, одержаних окружною виборчою комісією, може не дорівнювати кількості виборчих бюлетенів, одержаних дільничними виборчими комісіями відповідного територіального виборчого округу, за умови наявності актів про розходження кількості виборчих бюлетенів.

Твердження суб’єкта звернення зі скаргою, що різниця сум, зазначених у пунктах 3, 5, 6 протоколу окружної виборчої комісії, має дорівнювати сумі, зазначеній у пункті 13, не відповідає дійсності.

Кількість виборчих бюлетенів, одержаних дільничними виборчими комісіями територіального виборчого округу (пункт 3 протоколу),  визначається із сумарної кількості невикористаних виборчих бюлетенів, погашених дільничними виборчими комісіями (пункт 5 протоколу), кількості зіпсованих виборчих бюлетенів на виборчих дільницях (пункт 6 протоколу) та кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені в межах округу
(пункт 13 протоколу).

Згідно з частиною п’ятнадцятою статті 87 Закону дільнична виборча комісія перевіряє, чи дорівнює кількість виборчих бюлетенів, отриманих дільничною виборчою комісією, сумі кількостей невикористаних виборчих бюлетенів та зіпсованих виборчих бюлетенів, передбачених частиною дев’ятнадцятою статті 80 Закону, і кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені. У разі невідповідності таких відомостей дільнична виборча комісія складає про це акт у порядку, передбаченому частиною восьмою статті 35 Закону, із зазначенням встановленої її рішенням причини такої розбіжності.

Законом також передбачено випадок, коли сума кількості виборчих бюлетенів, визнаних недійсними (пункт 18 протоколу), кількості голосів виборців, поданих за кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку кожної партії (блоку) (пункт 19 протоколу), та кількості виборців, які не підтримали кандидатів у народні депутати України від жодної партії (блоку) (пункт 20 протоколу), не дорівнює загальній кількості виборців, які взяли участь у голосуванні в межах територіального виборчого округу (пункт 17 протоколу).

Так, частина двадцята статті 88 Закону встановлює, що дільнична виборча комісія зобов’язана при підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці перевірити, чи дорівнює кількість виборців, які взяли участь у голосуванні на виборчій дільниці, сумі кількостей недійсних виборчих бюлетенів, виборчих бюлетенів з голосами виборців, поданими за кандидатів у депутати, включених до виборчого списку кожної партії (блоку), та виборчих бюлетенів з голосами виборців, які не підтримали кандидатів у депутати від жодної партії (блоку). При підтвердженні зазначеної невідповідності дільнична виборча комісія складає акт із зазначенням встановленої її рішенням причини такого розходження за формою та в порядку, передбачених частиною восьмою статті 35 Закону.

Дані, які встановлює окружна виборча комісія після прийняття і розгляду протоколів дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях, визначені частиною першою статті 93 Закону.

Вказані відомості про підсумки голосування в межах територіального виборчого округу цифрами і прописом заносяться до протоколу окружної виборчої комісії про підсумки голосування в межах територіального виборчого округу.

Згідно з частиною другою статті 95 Закону до повноважень Центральної виборчої комісії належить зобов’язання окружної виборчої комісії внести зміни до встановлених підсумків голосування виборців у межах територіального виборчого округу в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 92 цього Закону.

У протоколах окружних виборчих комісій територіальних виборчих округів № 27, 28, 30, 31, 32, 35, 36 про встановлення підсумків голосування в межах цих округів не виявлено неточностей або помилок, які не давали б можливості достовірно встановити волевиявлення виборців на  відповідних виборчих дільницях.

Неточності, помилки наведенні суб’єктом звернення зі скаргою, не впливають на результати голосування виборців у межах територіального округу.

Тому в Центральної виборчої комісії відсутні правові підставі задовольнити вимоги скаржника щодо зобов’язання окружних виборчих комісій внести зміни до встановлених підсумків голосування.

Частиною першою статті 109 Закону визначено, що доказами, на підставі яких виборча комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, суб’єкта оскарження чи заінтересованих осіб, та інші обставини, що мають значення для правильного розгляду скарги, можуть бути, зокрема, письмові документи і матеріали (в тому числі електронні), які містять відомості про обставини, що мають значення для правильного розгляду скарги.

Відповідно до частини сьомої статті 109 Закону виборча комісія оцінює належність, достовірність кожного доказу, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з частиною третьою цієї статті Закону, якщо суб’єкт звернення зі скаргою, суб’єкт оскарження чи заінтересована особа не надасть докази для підтвердження обставин, на які він посилається, виборча комісія вирішує справу на основі наявних доказів.

Суб’єктом звернення зі скаргами як докази, якими він обґрунтовує свої вимоги, подано копії протоколів окружних виборчих комісій територіальних виборчих округів про встановлення підсумків голосування в межах відповідних округів, які не відповідають оригіналам, наявним у Центральній виборчій комісії. У процесі порівняння копій протоколів окружних виборчих комісій, наданих суб’єктом звернення зі скаргою, з протоколами окружних виборчих комісій, наявними в Центральній виборчій комісії, виявлено розбіжності, зокрема, щодо підписів членів комісій, дати та часу їх підписання, кількісних значень, вказаних в окремих пунктах протоколів.

Відповідно до частини десятої статті 93 Закону кандидату в депутати, уповноваженій особі партії (блоку), офіційному спостерігачу на його прохання невідкладно видається копія протоколу (у тому числі з поміткою “Уточнений”) окружної виборчої комісії про підсумки голосування в межах територіального виборчого округу та, за наявності, копія протоколу про повторний підрахунок голосів виборців на відповідній виборчій дільниці з розрахунку по одній копії кожного протоколу для кожної партії (блоку). Зазначені копії засвідчуються на кожній сторінці головою та секретарем окружної виборчої комісії і скріплюються печаткою виборчої комісії.

Подані до Центральної виборчої комісії суб’єктом звернення зі скаргами протоколи окружних виборчих комісій про встановлення підсумків голосування не засвідчені на кожній сторінці головою та секретарем відповідної окружної виборчої комісії та не скріплені її печаткою, а за таких обставин надані протоколи не можуть бути взяті до уваги як належний доказ, який може свідчити про недостовірність встановлення результатів волевиявлення виборців.

Разом з тим, на момент розгляду скарг Центральною виборчою комісією відповідно до статті 95 Закону вже прийнято рішення про зобов’язання окружних виборчих комісій вказаних у скаргах територіальних виборчих округів розглянути питання про внесення змін до встановлених підсумків голосування виборців у межах відповідних територіальних виборчих округів.

З огляду на зазначене Центральна виборча комісія, виходячи із змісту поданих скарг та доданих до них матеріалів, не вбачає правових підстав та можливостей зобов’язання окружних виборчих комісій територіальних виборчих округів № 27, 28, 30, 31, 32, 35, 36 внести зміни до встановлених підсумків голосування виборців у межах цих округів, а тому скарги в цій частині не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, відповідно до частини першої статті 80, частини п’ятнадцятої статті 87, статей 88, 92 та 93, частини другої статті 95, статей 109, 110, частини третьої статті 116 Закону України “Про вибори народних депутатів України”, керуючись частиною другою статті 3, статтями 11, 12, пунктом 19 статті 19 Закону України “Про Центральну виборчу комісію”, Центральна виборча комісія  постановляє:

1. Відмовити в задоволенні скарг кандидата в народні депутати України Танцюри Ю.Є., включеного до виборчого списку виборчого блоку політичних партій “Народний блок Литвина”.

2. Копії цієї постанови надіслати Танцюрі Ю.Є. та окружним виборчим комісіям територіальних виборчих округів № 27, 28, 30, 31, 32, 35, 36.

Голова Центральної виборчої комісії   Я. ДАВИДОВИЧ