Постанова

м. Київ

23 лютого 2006 року №714

Про скаргу Бойка Д.В. на дії виконуючого обов‘язки
Міністра внутрішніх справ України Луценка Ю.В., зареєстровану
в Центральній виборчій комісії 18 лютого 2006 року № 21–30–5536

До Центральної виборчої комісії 18 лютого 2006 року надійшла скарга Бойка Дмитра Володимировича на дії виконуючого обов‘язки Міністра внутрішніх справ України Луценка Ю.В. Суб’єкт звернення зі скаргою просить встановити факт порушення виконуючим обов‘язки Міністра внутрішніх справ України Луценком Ю.В. вимог законодавства про вибори народних депутатів України, визнати його дії такими, що порушують вимоги Закону України “Про вибори народних депутатів України” (далі – Закон) у частині обмеження щодо ведення передвиборної агітації та не відповідають вимогам законодавства про вибори, а також порушують його виборчі права та законні інтереси.

Крім того, суб’єкт звернення зі скаргою просить зобов’язати виконуючого обов‘язки Міністра внутрішніх справ України Луценка Ю.В. надалі утримуватися від вчинення дій, що підпадають під обмеження щодо ведення передвиборної агітації, як щодо суб’єкта звернення зі скаргою, так і щодо інших суб’єктів виборчого процесу. До скарги додано роздруківку з Інтернет–видання “Українська правда”.

Викладені в скарзі вимоги Бойко Д.В. обґрунтовує розміщенням 15 лютого 2006 року в Інтернет–виданні “Українська правда” (Інтернет–сайт www.pravda.com.ua) статті під назвою “Луценко знайшов у списках 10 судимих і 2 “білоконика”, в якій Луценком Ю.В. була поширена інформація про судимість деяких кандидатів у народні депутати України. Як зазначається у скарзі, “зокрема Луценко Ю.В. сказав таке: “серед перевірених МВС кандидатів у депутати є 10 осіб, судимість яких не погашено”, “зокрема, ці особи є кандидатами в депутати від блоку “Не так!” (одна особа), Блоку Наталії Вітренко “Народна опозиція” (одна особа), Блоку Лазаренка (одна особа), Блоку “Держава–Трудовий Союз” (одна особа), виборчого блоку “ЗА СОЮЗ” (одна особа), Блоку Народно–демократичних партій (одна особа), Всеукраїнської партії “Нова сила” (одна особа), Всеукраїнського об’єднання “Свобода” (одна особа), Блоку Юрія Кармазіна (одна особа)”.

Суб’єкт звернення зі скаргою зазначає, що “поширення непідтверджених відомостей щодо судимості кандидатів у депутати виконуючим обов‘язки Міністра внутрішніх справ порушує моє право на отримання достовірної інформації про кандидатів у народні депутати, внаслідок чого я не можу вільно і неупереджено сформувати свою думку з приводу них та партій (блоків) – суб‘єктів виборчого процесу, до складу яких вони входять”.

На виконання вимог частини одинадцятої статті 108 Закону Центральною виборчою комісією копію зазначеної скарги надіслано суб‘єкту оскарження листом від 19 лютого 2006 року за № 21–24–2169, в якому повідомлено про передбачене вказаною нормою Закону право подати до Центральної виборчої комісії письмові пояснення по суті скарги. Письмових пояснень суб‘єкта оскарження до Центральної виборчої комісії не надійшло.

При розгляді цієї скарги Центральна виборча комісія виходить, зокрема, з такого.

Стаття 103 Закону визначає, хто може бути суб’єктом звернення із скаргою, що стосується процесу виборів депутатів. Відповідно до пункту 5 частини першої цієї статті суб’єктом звернення зі скаргою може бути лише той виборець, виборчі права або охоронювані законом інтереси якого щодо участі у виборчому процесі порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта оскарження.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 109 Закону суб’єкт звернення зі скаргою повинен надати Центральній виборчій комісії такі докази, що підтверджують обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону виборчий процес – це здійснення суб’єктами, визначеними статтею 12 Закону, виборчих процедур, передбачених Законом, відповідно до засад і принципів виборчого права, визначених у Законі.

Зокрема, частиною першою статті 6 Закону встановлено, що громадянам України забезпечуються умови для вільного формування громадянами України своєї волі та її вільного виявлення при голосуванні. При цьому частиною другою цієї статті заборонено застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи будь–яких інших дій, що перешкоджають вільному формуванню та вільному виявленню волі виборця.

Відповідно до положень частин першої, одинадцятої статті 2 Закону виборцями є громадяни України, яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років і які мають право голосу.

Автором скарги не вказано, в який спосіб наведені вище обставини порушують його право щодо забезпечення умов для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при голосуванні. Скаржником не зазначено, що суб’єкт оскарження вчинив дії саме стосовно нього, а також у який спосіб ці дії перешкодили вільному формуванню та вільному виявленню його волі як виборця.

Із скарги не вбачається також, які охоронювані законом інтереси скаржника щодо здійснення ним виборчих процедур порушені.

Як випливає із змісту скарги суб’єктом оскарження щодо автора скарги не було застосовано насильства, погроз, обману, підкупу чи будь–яких інших дій, що могли б перешкодили вільному формуванню та вільному виявленню його волі як виборця.

Бойком Д.В. не надано жодних доказів на підтвердження того, що його виборчі права або охоронювані законом інтереси щодо участі у виборчому процесі порушено. Відповідно до частини шостої статті 109 Закону письмові докази подаються в оригіналі або в засвідченій в установленому порядку копії. Додана до скарги роздруківка з Інтернет–видання “Українська правда” не є доказом у розумінні частини шостої статті 109 Закону. Крім того, суб‘єкт звернення із скаргою помилково кваліфікував таку роздруківку як текст статті Луценка Ю.В.

Таким чином, Бойком Д.В. не доведено та не надано жодних доказів, щодо порушення суб’єктом оскарження його виборчих прав та охоронюваних законом інтересів щодо участі у виборчому процесі.

Зважаючи на викладене, та беручи до уваги положення пункту 5 частини першої статті 103 Закону, Центральна виборча комісія встановила, що Бойко Д.В. не може вважатися належним суб’єктом звернення зі скаргою.

Частиною дванадцятою статті 108 Закону передбачено, що суб’єкт розгляду скарги приймає рішення про залишення скарги без розгляду по суті, якщо вона подана неналежним суб’єктом звернення зі скаргою.

Враховуючи викладене та відповідно до частини другої статті 19, частини першої статті 70, пункту 20 частини першої статті 92 Конституції України, частин першої, сьомої, одинадцятої статті 2, частин першої, другої статті 6, статей 11, 12, пункту 5 частини першої статті 103, статей 104, 108, 109, Закону України “Про вибори народних депутатів України”, керуючись частиною другою статті 3, статтями 12, 13, 15 Закону України “Про Центральну виборчу комісію”, Центральна виборча комісія постановляє:

1. Скаргу Бойка Дмитра Володимировича на дії виконуючого обов’язки Міністра внутрішніх справ України Луценка Ю.В. залишити без розгляду по суті.

2. Копію цієї постанови надіслати Бойку Д.В. та Луценку Ю.В.

Голова Центральної виборчої комісії Я. ДАВИДОВИЧ