Постанова

14 лютого 2006 року №569

Про скаргу громадянина Тальянського М.І., зареєстровану в Центральній виборчій комісії 10 лютого 2006 року за № 21-30-4120

До Центральної виборчої комісії 10 лютого 2006 року надійшла скарга громадянина Тальянського Марка Ілліча на дії Української консервативної партії.

У скарзі Тальянський М.І. просить Центральну виборчу комісію розглянути скаргу на засіданні Комісії, визнати дії Української консервативної партії з виготовлення та розповсюдження агітаційних листівок незаконними, заборонити виготовляти та розповсюджувати ці листівки, які, на його думку, містять заклики до посягання на конституційні права і свободи громадян України, та оголосити Українській консервативній партії попередження.

Викладені у скарзі вимоги Тальянський М.І. обґрунтовує розповсюдженням агітаційних листівок Української консервативної партії, які не відповідають вимогам, передбаченим частиною сьомою статті 67 Закону України „Про вибори народних депутатів України” (далі – Закон), та пропагують цілі і завдання, які, на думку скаржника, є прямим посяганням на права і свободи людини, оскільки містять заклик до громадян голосувати за політичну силу, „яка має на меті поставити можливість особи працювати у державних органах будь-якого рівня у залежність від національного походження цієї особи”.

Громадянином Тальянським М.І. було надано як доказ копію агітаційного матеріалу, в якому не міститься відомостей про установу, що здійснила друк, або вказівки, що друк здійснено з використанням обладнання, що належить партії, його тираж, інформації про осіб, відповідальних за випуск, що порушує вимоги частини сьомої статті 67 Закону.

Стаття 103 Закону визначає, хто може бути суб’єктом звернення зі скаргою, що стосується процесу виборів депутатів. Відповідно до пункту 5 частини першої цієї статті суб’єктом звернення зі скаргою може бути лише той виборець,  виборчі права або охоронювані законом інтереси якого щодо участі у виборчому процесі порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта оскарження.

Згідно  з частиною першою статті 11 Закону виборчий процес – це здійснення суб’єктами, визначеними статтею 12 Закону, виборчих процедур, передбачених Законом, відповідно до засад і принципів виборчого права, визначених у Законі.

Враховуючи положення частини четвертої статті 109 Закону, яка встановлює, що виборча комісія бере до розгляду лише ті докази, які мають значення для розгляду скарги, а також частини сьомої зазначеної статті, відповідно до якої виборча комісія оцінює належність кожного доказу та достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, керуючись законом, а також те, що ніякі докази не мають наперед встановленої сили, Центральна виборча комісія не вбачає, що скаржником надано докази, які підтверджують, по-перше, порушення його виборчих прав, а по-друге, порушення їх саме Українською консервативною партією. Зокрема, автором скарги не вказано, в який спосіб наведені вище обставини порушують його суб’єктивні виборчі права, а також не надано жодних доказів, які б засвідчували загрозу вільного формування волі Тальянського М.І. та її вільного виявлення при голосуванні.

Натомість Центральною виборчою комісією встановлено, що наведені в скарзі обставини не можуть порушувати виборчі права або охоронювані законом інтереси щодо участі у виборчому процесі саме Тальянського М.І. У зв’язку з цим скаржник не може вважатися належним суб’єктом звернення зі скаргою відповідно до статті 103 Закону. Таким чином, Центральна виборча комісія виходить з того, що оскільки виборчі права виборця

Тальянського М.І. не є порушеними, а існуюче, на думку автора скарги, порушення не є наслідком рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта оскарження, то має місце подання скарги неналежним суб’єктом звернення зі скаргою. В такому разі відповідно до частини дванадцятої статті 108 Закону суб’єкт розгляду скарги приймає рішення про залишення скарги без розгляду по суті.

Крім того, відповідно до частини тринадцятої статті 108 Закону та керуючись  статтею 16 Закону України „Про Центральну виборчу комісію”, Центральна виборча комісія, приймаючи рішення про залишення скарги без розгляду по суті, може з власної ініціативи взяти до розгляду факти, викладені у скарзі.

Таким чином, розглянувши скаргу та додані до неї друковані матеріали, вивчивши пояснення, витребувані від суб’єкта оскарження – Української консервативної партії, Центральна виборча комісія встановила.

Відповідно до частини сьомої статті 67 Закону друковані матеріали передвиборної агітації повинні містити відомості про установу, що здійснила друк, або вказівку, що друк здійснено з використанням обладнання, що належить партії, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск.

Частина двадцять третя статті 71 Закону забороняє виготовляти та розповсюджувати агітаційні матеріали, які не містять вищезазначених відомостей, що спрямовано на недопущення використання анонімних матеріалів передвиборної агітації з метою дескредитації суб’єктів виборчого процесу, на забезпечення чесних і справедливих умов проведення виборів.

Проте зі скарги Тальянського  М.І., доданих до неї матеріалів та пояснень Української консервативної партії Центральною виборчою комісією не встановлено, що мали місце дії саме Української консервативної партії, які спрямовані на виготовлення та розповсюдження друкованих агітаційних матеріалів. За таких обставин неможливо встановити, що оскаржувана дія вчинена саме Українською консервативною партією.

Крім того, відповідно до частини дев’ятої статті 108 Закону якщо виборча комісія вбачає необхідним проведення перевірки зазначених у скарзі обставин правоохоронними органами, відповідні правоохоронні органи за зверненням виборчої комісії перевіряють обставини та вживають заходів щодо припинення порушення законодавства.

Враховуючи викладене та відповідно до пункту 20 частини першої статті 92 Конституції України, частин першої, другої статті 6, статей 8, 11, 12, частини четвертої статті 64, частини сьомої статті 67, частин двадцять третьої, двадцять восьмої статті 71,  пункту 5 частини першої статті 103, статей 104, 108, 109, 113 Закону України „Про вибори народних депутатів України”, керуючись частиною першою статті 1, частиною другою статті 3, частиною першою статті 11, статтями 12, 13, частинами четвертою та десятою статті 14, статтями 15, 16 Закону України „Про Центральну виборчу комісію”, Центральна виборча комісія   постановляє:

1.Скаргу Тальянського Марка Ілліча залишити без розгляду по суті.

2.Направити копію цієї постанови та матеріали до головного управління МВС в м. Києві для проведення перевірки.

3.Копії цієї постанови надіслати Тальянському М.І. та видати представнику Української консервативної партії в Центральній виборчій комісії.

Голова Центральної виборчої комісії   Я. ДАВИДОВИЧ