Постанова

м. Київ

30 серпня 2007 року №269

Про скаргу Іванової В.Г., зареєстровану Центральною виборчою комісією 27 серпня 2007 року за № 21-30-5741

До Центральної виборчої комісії 27 серпня 2007 року надійшла скарга Іванової Віри Григорівни про визнання дій такими, що не відповідають вимогам законодавства.

У своїй скарзі Іванова В.Г. просить Центральну виборчу комісію „визнати такими, що не відповідають вимогам законодавства про вибори депутатів, дії кандидата у народні депутати України Тимошенко Юлії Володимирівни стосовно поширення нею 16 серпня 2007 року по 5-му каналу телебачення відомостей, які не відповідають дійсності, та зобов’язати її вибачитись за поширення таких відомостей”. Крім того, спростувати поширені нею по 5-му каналу телебачення 16 серпня 2007 року відомості, а саме: нібито Партія регіонів – це “мафія”, а частина членів ЦВК – “приватизована і маріонеточна”.

Розглянувши скаргу та додані до неї матеріали, Центральна виборча комісія встановила.

20 серпня 2007 року суб’єктом звернення вперше було подано скаргу на дії кандидата в народні депутати України Тимошенко Ю.В.

Відповідно до частини третьої статті 108 Закону України „Про вибори народних депутатів України” (далі – Закон) 21 серпня 2007 року Головою Центральної виборчої комісії цю скаргу було повернуто без розгляду. При цьому було зазначено вичерпний перелік недоліків, які перешкоджають розгляду скарги, і вказувалося на можливість повторного звернення із скаргою, оформленою відповідно до вимог статті 107 Закону, в передбачені Законом строки.

Згідно з частиною четвертою статті 14 цього Закону скарги подаються і розглядаються в порядку та строки, встановлені відповідним законом України про вибори або референдуми.

Частиною шостою статті 106 Закону встановлено, що строк подання скарги продовженню або поновленню не підлягає, крім випадку повторного подання скарги після усунення її недоліків не пізніше наступного дня після дня її повернення суб’єктом розгляду скарги без розгляду відповідно до частини третьої статті 108 Закону.

Суб’єкт звернення 27 серпня 2007 року повторно подала до Центральної виборчої комісії скаргу, порушивши строки звернення із скаргою, встановлені частиною шостою статті 106 Закону.

Крім того, стаття 103 Закону визначає, хто може бути суб’єктом звернення із скаргою, що стосується процесу виборів депутатів. Відповідно до пункту 5 частини першої цієї статті Закону суб’єктом звернення із скаргою може бути лише той виборець, виборчі права або охоронювані законом інтереси якого щодо участі у виборчому процесі порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта оскарження.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 109 Закону суб’єкт звернення із скаргою повинен надати Центральній виборчій комісії докази, що підтверджують обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону виборчий процес – це здійснення суб’єктами, визначеними статтею 12 Закону, виборчих процедур, передбачених Законом, відповідно до засад і принципів виборчого права, визначених у Законі.

Зокрема, частиною першою статті 6 Закону встановлено, що громадянам України забезпечуються умови для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при голосуванні. При цьому частиною другою цієї статті Закону заборонено застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному формуванню та вільному виявленню волі виборця.

Відповідно до положень частин першої, одинадцятої статті 2 Закону виборцями є громадяни України, яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років і які мають право голосу.

Автором скарги не вказано, в який спосіб наведені вище дії порушують її право щодо забезпечення умов для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при голосуванні.

каржником не зазначено, що суб’єкт оскарження вчинила дії саме стосовно неї, та у який спосіб ці дії перешкодили вільному формуванню та вільному виявленню її волі як виборця.

У скарзі також не зазначено, які охоронювані законом інтереси скаржника щодо здійснення нею виборчих процедур порушені. Проте із змісту скарги вбачається, що суб’єктом оскарження щодо автора скарги не було застосовано насильства, погроз, обману, підкупу чи будь-яких інших дій, які могли б перешкодити вільному формуванню та вільному виявленню її волі як виборця.

Таким чином, Центральною виборчою комісією встановлено, що оскаржувані Івановою В.Г. дії не можуть порушувати виборчі права або охоронювані законні інтереси щодо участі у виборчому процесі саме Іванової В.Г.

У зв’язку з цим Іванова В.Г. не може вважатися належним суб’єктом звернення із скаргою.

Частиною дванадцятою статті 108 Закону передбачено, що суб’єкт розгляду скарги приймає рішення про залишення скарги без розгляду по суті, якщо вона подана неналежним суб’єктом звернення із скаргою або з порушенням строків оскарження, встановлених цією статтею.

Враховуючи викладене, відповідно до частини третьої статті 77, пункту 20 частини першої статті 92 Конституції України, частин першої, сьомої, одинадцятої статті 2, частин першої, другої статті 6, статей 11, 12, 17, пункту 5 частини першої статті 103, статей 104, 106, 108, 109 Закону України „Про вибори народних депутатів України”, керуючись частиною другою статті 3, статтями 12, 14, 15 Закону України „Про Центральну виборчу комісію”, Центральна виборча комісія постановляє:

1. Скаргу Іванової Віри Григорівни залишити без розгляду по суті.

2. Копії цієї постанови надіслати Івановій В. Г. та видати представнику “Блоку Юлії Тимошенко” у Центральній виборчій комісії з правом дорадчого голосу.

Голова Центральної виборчої комісії В. ШАПОВАЛ