Постанова

м. Київ

23 квітня 2002 року № 892

Про скаргу кандидата в народні депутати України Шуфрича Н.І., зареєстрованого в одномандатному виборчому окрузі № 70

До Центральної виборчої комісії 5 квітня 2002 року надійшла скарга кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 70 Шуфрича Нестора Івановича з вимогою визнати результати виборів народного депутата України в цьому виборчому окрузі недійсними у зв’язку з порушеннями виборчого законодавства, які мали місце, на думку заявника, під час проведення голосування, підрахунку голосів на виборчих дільницях, встановлення результатів виборів окружною виборчою комісією зазначеного округу.

Розглянувши скаргу, Центральна виборча комісія 8 квітня 2002 року прийняла постанову № 792 “Про скаргу кандидата в народні депутати України Шуфрича Н.І., зареєстрованого в одномандатному виборчому окрузі № 70”, якою скаргу Шуфрича Н.І. залишила без задоволення.

Не погодившись з рішенням Центральної виборчої комісії, Шуфрич Н.І. звернувся до Верховного Суду України з вимогою скасувати постанову Центральної виборчої комісії від 8 квітня 2002 року № 792 та зобов’язати Центральну виборчу комісію визнати вибори народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі № 70 недійсними.

Рішенням від 18 квітня 2002 року Верховний Суд України скаргу Шуфрича Н.І. задовольнив частково. Визнав неправомірним і скасував пункт 1 постанови Центральної виборчої комісії від 8 квітня 2002 року № 792 “Про скаргу кандидата у народні депутати України Шуфрича Н.І., зареєстрованого в одномандатному виборчому окрузі № 70” та зобов’язав Центральну виборчу комісію повторно розглянути скаргу Шуфрича Н.І. відповідно до чинного законодавства України.

Розглянувши скаргу Шуфрича Н.І. по суті, Центральна виборча комісія встановила, що, оскільки свої вимоги скаржник не підтвердив жодним документом, не надав ніяких доказів, то факти, викладені у скарзі Шуфрича Н.І., Центральна виборча комісія може перевірити лише за тими документами, які є у наявності в Центральній виборчій комісії, зокрема за протоколами окружної виборчої комісії та дільничних виборчих комісій і долученими до них актами.

Відповідно до протоколу окружної виборчої комісії про підсумки голосування в одномандатному виборчому окрузі № 70, наданому Центральній виборчій комісії, кількість отриманих виборчих бюлетенів становить 165000, а кількість виборчих бюлетенів, переданих дільничним виборчим комісіям, становить 154703. Таким чином, у наявності окружної виборчої комісії залишалося 10292 виборчих бюлетені для голосування в одномандатному виборчому окрузі, які були погашені, що підтверджується відповідними актами, доданими до протоколу окружної виборчої комісії про підсумки голосування, у якому зазначену розбіжність віднесено до невикористаних бюлетенів. Крім того, виявлено недостачу 5 виборчих бюлетенів в упаковках підприємства-виготовлювача при їх перерахунку. Отже, твердження заявника, що ці бюлетені були використані для фальсифікації результатів виборів є необгрунтованим.

За протоколами дільничних виборчих комісій, кількість виборців, включених до списків виборців становить 154213 осіб, що відповідає кількості виборців, зазначеній у протоколі окружної виборчої комісії, що спростовує заяву скаржника про невідповідність загальних відомостей протоколів дільничних виборчих комісій та протоколу окружної виборчої комісії.

За протоколами дільничних виборчих комісій, кількість невикористаних виборчих бюлетенів становить 43264, що на 75 бюлетенів менше від кількості, зазначеної у протоколі окружної виборчої комісії, тобто 43339 виборчих бюлетенів, що спростовує відомості скарги, оскільки, як зазначалось вище, 10292 виборчі бюлетені залишилося у розпорядженні окружної виборчої комісії.

За протоколами дільничних виборчих комісій, кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені для голосування становить 111364, що повністю відповідає кількості, зазначеній у протоколі окружної виборчої комісії.

За протоколами дільничних виборчих комісій, кількість виборчих бюлетенів, визнаних недійсними, становить 11636, що на 18 більше від кількості, зазначеної у протоколі окружної виборчої комісії, тобто 11618 виборчих бюлетенів.

За протоколами дільничних виборчих комісій, кількість виборців, які не підтримали жодного кандидата в народні депутата України, становить 4708, у протоколі окружної виборчої комісії – 4705, розбіжність у 3 виборчі бюлетені зазначено лише в протоколі виборчої комісії виборчої дільниці № 67.

Щодо порушень, які містяться в протоколах дільничних виборчих комісій, то відомості, наведені у скарзі, не відповідають відомостям, зазначеним у протоколах цих комісій. Зокрема, в усіх протоколах дільничних виборчих комісій цифрами і прописом зазначено кількість голосів виборців, поданих за кожного кандидата в народні депутати України; кількість виборців, які не підтримали жодного кандидата в народні депутати України; в усіх протоколах є підписи більшості членів комісії; незавірені виправлення містяться лише у протоколах дільничних виборчих комісій виборчих дільниць № 2 та № 44 відповідно щодо відомостей про кількість виборців, які взяли участь у голосуванні, та про кількість невикористаних виборчих бюлетенів.

Крім того, у скарзі до Верховного Суду України Шуфрич Н.І. заявляє, що кандидат в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 70 Ратушняк С.М. не мав права бути обраним народним депутатом України, оскільки допустив суттєві порушеня чинного законодавства, внаслідок чого окружна виборча комісія повинна була скасувати рішення про реєстрацію його кандидатом у народні депутати України. Зокрема, у скарзі зазначається, що Ратушняк С.М. не проживав на території України останні п’ять років, має непогашену і не зняту в установленому Законом порядку судимість, у декларації про майно та доходи кандидата в народні депутати України та членів його сім’ї не вказав наявність у дружини, Ратушняк М.В., автомобіля “Тайота”, що є суттєвою недостовірністю поданих відомостей і підставою відповідно до пункту 8 частини другої статті 49 Закону України “Про вибори народних депутатів України” для скасування окружною виборчою комісією рішення про реєстрацію кандидата в народні депутати України. Як встановлено Центральною виборчою комісією, 7 березня 2002 року апеляційний суд Закарпатської області, розглянувши справу за скаргою громадянина Чегіль В.В. про скасування рішення окружної виборчої комісії щодо реєстрації кандидатом в народні депутати України Ратушняка С.М., ухвалив рішення, в якому зазначив, що вищезгадані відомості не відповідають дійсності й у задоволенні скарги Чегіль В.В. відмовив. Рішення суду набуло законної сили після його оголошення і відповідно до статті 124 Конституції України є обов’язковим до виконання на всій території України. Однак Верховний Суд України, зазначаючи в рішенні від 16 квітня 2002 року, що Центральна виборча комісія не дала належної оцінки цим обставинам, які вже були оцінені апеляційним судом Закарпатської області, не врахував ні рішення апеляційного суду, ні те, що ці питання не порушувались у скарзі Шуфрича Н.І. від 5 квітня 2002 року, з якою він звертався до Центральної виборчої комісії і за якою прийнято постанову від 8 квітня 2002 року № 792.

Відповідно до статті 77 Закону України “Про вибори народних депутатів України” визнати недійсними вибори народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі Центральна виборча комісія може за поданням відповідної окружної виборчої комісії або за власною ініціативою. При цьому визнати вибори недійсними за власною ініціативою Центральна виборча комісія може за наявності таких умов:

– якщо в ході проведення виборів народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі або при підрахунку голосів виборців у цьому окрузі мали місце порушення вимог Закону України “Про вибори народних депутатів України”, які не дозволяють з достовірністю визначити результати волевиявлення виборців;

– якщо кількість виборчих дільниць, на яких голосування в одномандатному виборчому окрузі було визнано недійсним, становить не менше 25 відсотків від загальної кількості виборчих дільниць, утворених на території цього одномандатного округу.

Усі вищенаведені порушення Закону України “Про вибори народних депутатів України” не можуть вважатись такими, що не дозволяють з достовірністю встановити результати волевиявлення виборців одномандатного виборчого округу № 70.

Зважаючи на викладене, відповідно до статей 29, 77 Закону України “Про вибори народних депутатів України”, керуючись статтями 11, 12, пунктом 25 статті 14 Закону України “Про Центральну виборчу комісію”, враховуючи рішення Верховного Суду України від 16 квітня 2002 року, Центральна виборча комісія постановляє:

1. Скаргу кандидата в народні депутати України Шуфрича Нестора Івановича, зареєстрованого в одномандатному виборчому окрузі № 70, про визнання недійсними виборів в одномандатному виборчому окрузі № 70 залишити без задоволення.

2. Копії цієї постанови надіслати окружній виборчій комісії одномандатного виборчого округу № 70 та кандидату в народні депутати України Шуфричу Н.І.

Голова Центральної виборчої комісії М.РЯБЕЦЬ