Постанова

16 лютого 2006 року №598

Про скаргу Виборчого блоку політичних партій “Опозиційний блок
НЕ ТАК!” на дії редакції газети “Українське Слово”, зареєстровану в Центральній виборчій комісії 13 лютого 2006 року за № 21-34-4630

До Центральної виборчої комісії 13 лютого 2006 року надійшла скарга Виборчого блоку політичних партій “Опозиційний блок НЕ ТАК!” в особі представника цього виборчого блоку в Центральній виборчій комісії з правом дорадчого голосу Місюри Вадима Ярославовича на дії редакції газети “Українське Слово”.

У скарзі суб’єкт звернення просить визнати дії редакції зазначеної газети такими, що не відповідають вимогам законодавства України про вибори народних депутатів України і порушують права та законні інтереси Виборчого блоку політичних партій “Опозиційний блок НЕ ТАК!”, зобов’язати суб’єкта оскарження утриматися в подальшому від вчинення порушень вимог Закону України “Про вибори народних депутатів України” (далі – Закон), поновити порушені права та законні інтереси Виборчого блоку політичних партій “Опозиційний блок НЕ ТАК!” шляхом зобов’язання редакції газети “Українське Слово” опублікувати, по-перше, постанову Центральної виборчої комісії, по-друге, відповідь Виборчого блоку політичних партій “Опозиційний блок НЕ ТАК!”.

Викладені у скарзі вимоги суб’єкт звернення зі скаргою обгрунтовує тим, що редакція газети “Українське Слово” у своєму випуску № 6 (3258), датованому 8–14 лютого 2006 року, опублікувала статтю під назвою “Люди, не вірте облуді! Подивіться, хто нас збирається “спасати”, що, на думку суб’єкта звернення зі скаргою, є передвиборною агітацією, поширеною з порушенням вимог частини дванадцятої статті 68, частин шостої та дев’ятої статті 71 Закону, тобто в згаданій публікації висвітлюється виборчий процес без дотримання засад об’єктивності, неупередженості та збалансованості, міститься передвиборна агітація, оплачена з джерел, не передбачених Законом, та не обумовлена угодою, укладеною відповідно до вимог частини шостої статті 70 Закону, а також містяться завідомо недостовірні або наклепницькі відомості про суб’єктів виборчого процесу.

На підтвердження зазначеного суб’єктом звернення зі скаргою до скарги додано примірник друкованого засобу масової інформації “Українське Слово”  № 6 (3258) за 8–14 лютого 2006 року.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 103 Закону суб’єктом звернення зі скаргою, що стосується процесу виборів депутатів, може бути, зокрема, політична партія (виборчий блок політичних партій) – суб’єкт виборчого процесу в особі її керівника (керівників блоку), представника партії (блоку) у Центральній виборчій комісії. Виборчий блок політичних партій “Опозиційний блок НЕ ТАК!” висунув кандидатів у народні депутати України 19 грудня 2005 року на І міжпартійному з’їзді цього блоку, відтак набув статусу суб’єкта виборчого процесу з виборів народних депутатів України 26 березня 2006 року.

Зазначений виборчий блок звернувся зі скаргою до Центральної виборчої комісії в особі представника цього виборчого блоку в Центральній виборчій комісії з правом дорадчого голосу Місюри В. Я., який є належним суб’єктом звернення зі скаргою.

Відповідно до частини першої статті 104 Закону скарга, що стосується призначення, підготовки і проведення виборів депутатів, з урахуванням особливостей, встановлених статтями 111–115 Закону, може бути подана відповідним суб’єктом звернення зі скаргою, зокрема, на дії засобу масової інформації, його посадової чи службової особи або творчого працівника.  

Частиною першою статті 114 Закону встановлено, що кандидат у депутати, партія (блок) – суб’єкт виборчого процесу може оскаржити дії чи бездіяльність засобу масової інформації, його власника, службової особи чи творчого працівника, які порушують встановлений законом порядок діяльності засобів масової інформації під час виборчого процесу, у тому числі стосовно здійснення права на відповідь згідно з частиною дванадцятою статті 71 цього Закону, інших вимог закону щодо ведення передвиборної агітації.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 114 Закону скарга, зазначена у частині першій цієї статті, подається до Центральної виборчої комісії стосовно дій чи бездіяльності загальнодержавного засобу масової інформації, його власника, посадової особи чи творчого працівника.

Перевіркою встановлено, що газета “Українське Слово” є загальнодержавним засобом масової інформації за сферою свого розповсюдження.

Скарга до виборчої комісії може бути подана суб’єктом звернення зі скаргою протягом п’яти днів після вчинення дії суб’єктом оскарження (частина перша статті 106 Закону). Оскаржувані дії редакції газети “Українське Слово” були вчинені 8 лютого 2006 року. Суб’єктом звернення зі скаргою до Центральної виборчої комісії подано скаргу 13 лютого 2006 року.

Отже, скаргу подано належному суб’єкту розгляду в установлений Законом строк оскарження. Таким чином, розгляд скарги Виборчого блоку політичних партій “Опозиційний блок НЕ ТАК!” на дії газети “Українське Слово” належить до повноважень Центральної виборчої комісії.

На виконання вимог частини одинадцятої статті 108, частини другої статті 109 Закону копії зазначеної скарги та доданих до неї документів надіслано Центральною виборчою комісією суб’єкту оскарження листом від 14 лютого 2006 року № 21-32-1847, в якому повідомлено про передбачене вказаною нормою Закону право подати Центральній виборчій комісії письмові пояснення по суті скарги, а також про дату і місце розгляду скарги.

Розглянувши скаргу, додані до неї матеріали, газету “Українське Слово” № 6 (3258) від 8–14 лютого 2006 року, а також пояснення суб’єкта оскарження, надані 14 лютого 2006 року, Центральна виборча комісія встановила.

Відповідно до частини першої статті 109 Закону виборча комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, суб’єкта оскарження чи заінтересованих осіб, та інші обставини, що мають значення для правильного розгляду скарги, на підставі поданих ними доказів та доказів, додатково витребуваних виборчою комісією.

Згідно з частиною сьомою цієї ж статті Закону виборча комісія оцінює належність, достовірність кожного доказу, а також достатній і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, керуючись законом.

Як доказ скаржником додано примірник газети “Українське Слово” № 6 (3258) за 8–14 лютого 2006 року.

У цій газеті в рубриці “Листи” у підрубриці “Голос Майдану” опубліковано статтю під назвою “Люди, не вірте облуді! Подивіться, хто нас збирається “спасати”. Автором цієї статті зазначається пенсіонерка з міста Києва Марія Кот.

Стаття містить оціночні судження у формі політичної риторики, критичних, полемічних та саркастичних висловлювань на адресу деяких суб’єктів виборчого процесу, а саме: “подивіться, хто нас збирається “спасати”? – Це ті, проти кого боровся Майдан: януковичі, медведчуки, шуфричі, кравчуки, суркіси та інші… Це вони хочуть зруйнувати соборність нашої України. Це ті, хто розграбував нашу державу, “прихватизував” майже все за дарма”, “В. Янукович підібрав під своє “крило” і тих,  за ким давно тюрма плаче”, “Леоніде Макаровичу (прим. – Кравчук), це ж Ви і Ваші “Соратники по опозиції” – кумівський режим – знущаєтеся з народу, тому й піднявся він з колін, і скинув ваше ярмо. А Ви його знову нав’язати нам хочете? Не вийде, пане Кравчуку! Ваш блок, лідером якого Ви є, – “Не так”. Що ж не так? Не так – це те, що нова влада не відправила всіх злодіїв, корупціонерів, фальсифікаторів і інших негідників у тюрму. Ви перший їх захищали і кричали, що це репресії. Що ж Ви, пане Кравчуку, зробили для народу, будучи президентом? Чим Вас, як президента колишнього, можуть згадати прості люди? А нічим! Хіба що “кравчучками” та тим, що Ви, як перший президент, що довів державу “до ручки”, потім втік, як щур, передавши достроково своє президентство Л. Кучмі і отримавши відкуп від українців.”, “Я думаю, що Вам (прим. – Кравчуку Л. М.) пора “на сідало”, займайтеся внуками і своєю “хатинкою” за кордоном. Так буде краще для народу…”.

Крім того, у статті містяться прямі заклики щодо голосування “за”, а також непрямі заклики щодо голосування “проти”, а саме: “Люди добрі! Незабаром вибори. Будьте уважні, обережні, коли голосуватимете. Не зрадьте Майдан, не зрадьте свободу, свої ідеї, своїх дітей, внуків і правнуків за “кіло гречки”. Голосуйте за Нашу Україну!”.

У поясненнях, наданих на запит Комісії головним редактором газети “Українське Слово” Григорієм Кримчаком, міститься інформація про те, що у згаданій статті опубліковано лист до редакції пенсіонерки Марії Кот, що мешкає у місті Києві, у якому висловлювалися “її власні роздуми та реакція на актуальні теми, які набули особливої гостроти останнім часом”. Сама ж редакція газети “Українське Слово” розглядала зазначений матеріал як “вияв громадської думки”.

Проаналізувавши зміст статті “Люди, не вірте облуді! Подивіться, хто нас збирається “спасати” та пояснення головного редактора газети “Українське Слово”, Центральна виборча комісія відзначає.

Згідно з частиною першою статті 66 Закону передвиборна агітація – це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або проти певного суб’єкта виборчого процесу; громадяни України мають право вільно і всебічно обговорювати передвиборні програми партій (блоків), політичні, ділові та особисті якості кандидатів у депутати, вести агітацію за або проти партій (блоків), кандидатів у народні депутати України.

Центральною виборчою комісією встановлено, що стаття під назвою “Люди, не вірте облуді! Подивіться, хто нас збирається “спасати”, розміщена у газеті “Українське Слово”, має ознаки передвиборної агітації, оскільки, зокрема, містить прямі заклики щодо голосування “за” одного із суб’єктів виборчого процесу – Блок “Наша Україна”.

Відповідно до частин першої та другої статті 68 Закону передвиборна агітація з використанням засобів масової інформації усіх форм власності проводиться з дотриманням принципу рівних умов та в порядку, передбаченому цим Законом; передвиборна агітація у засобах масової інформації повинна здійснюватися у формах та з дотриманням вимог, встановлених цією статтею та статтями 66, 69–71 Закону.

Так, частиною шостою статті 66 Закону передбачено, що  передвиборна агітація здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку і проведення виборів народних депутатів України для цілей, визначених цим Законом, та коштів виборчих фондів партій (блоків); використання власних коштів кандидатів у народні депутати України чи коштів з інших джерел для проведення передвиборної агітації, у тому числі з ініціативи виборців, забороняється.

Частиною шостою статті 70 закріплено положення про те, що матеріали передвиборної агітації публікуються на підставі угоди, що укладається від імені партії (блоку) розпорядником поточного рахунку виборчого фонду партії (блоку) з редакцією (видавцем) друкованого засобу масової інформації; без укладення угоди та надходження коштів на рахунок редакції (видавця) друкованого засобу масової інформації публікація цих матеріалів забороняється.

Крім того, згідно з частиною шостою статті 71 Закону засобам масової інформації під час виборчого процесу у своїх матеріалах і передачах, не обумовлених угодами, укладеними відповідно до вимог, зокрема частини шостої статті 70 цього Закону, забороняється агітувати за або проти партій (блоків), висунутих ними кандидатів у депутати чи поширювати інформацію, яка має ознаки політичної реклами, безоплатно або яка оплачена з джерел, не передбачених законом, а так само поширювати будь-яку інформацію з метою спонукання виборців голосувати за або проти певного суб’єкта виборчого процесу.

Натомість з пояснень, наданих головним редактором газети “Українське Слово” не вбачається фактів того, що публікація згаданої статті здійснювалася на підставі відповідної угоди та оплачувалася за рахунок коштів виборчого фонду партії (блоку) – суб’єкта виборчого процесу.

З огляду на вищевикладене Комісія вважає, що дії редакції засобу масової інформації “Українське Слово” щодо поширення матеріалу, який містить ознаки передвиборної агітації, без укладення угоди з розпорядником поточного рахунку виборчого фонду партії (блоку) та надходження коштів на рахунок редакції (видавця) друкованого засобу масової інформації, є неправомірними. Відтак вимоги суб’єкта звернення зі скаргою в частині визнання дій редакції газети “Українське Слово” такими, що не відповідають вимогам законодавства України про вибори народних депутатів України і порушують права та законні інтереси Виборчого блоку політичних партій “Опозиційний блок НЕ ТАК!”, а також стосовно зобов’язання суб’єкта оскарження утриматися в подальшому від вчинення порушень вимог Закону України “Про вибори народних депутатів України” підлягають задоволенню.

Аналізуючи решту вимог суб’єкта звернення зі скаргою на предмет необхідності їх задоволення, Комісія виходить з такого.

Згідно з частиною дванадцятою статті 71 Закону партія (блок) – суб’єкт виборчого процесу, кандидат у депутати мають право звернутися до засобу масової інформації, що оприлюднив інформацію, яку партія (блок) або кандидат вважають недостовірною, з вимогою опублікувати їх відповідь. Засіб масової інформації, що оприлюднив відповідний матеріал, не пізніш як через три дні після дня звернення з вимогою про відповідь, але не пізніш останнього дня перед днем виборів зобов’язаний надати партії (блоку), кандидату у депутати, щодо яких поширено недостовірну інформацію, можливість оприлюднити відповідь: надати такий самий ефірний час відповідно на телебаченні чи радіо або опублікувати в друкованому засобі масової інформації наданий партією (блоком) чи кандидатом матеріал, який повинен бути набраний таким самим шрифтом і розміщений під рубрикою “відповідь” на тому ж місці шпальти в обсязі не меншому, ніж обсяг повідомлення, що спростовується. Відповідь повинна містити посилання на відповідну публікацію в друкованому засобі масової інформації, передачу на телебаченні, радіо та на інформацію, що спростовуються. Відповідь, опублікована в останній день перед днем виборів, не повинна містити прямих закликів до голосування за або проти певної партії (блоку). Відповідь має бути оприлюднена без додатків, коментарів та скорочень і здійснюватися за рахунок засобу масової інформації. Відповідь на відповідь не надається.

Тобто Законом встановлено механізм захисту суб’єктів виборчого процесу від розповсюдження про них недостовірної інформації – відповідний суб’єкт виборчого процесу має право самостійно оцінити інформацію на предмет її достовірності та у разі недостовірності такої інформації звернутися до засобу масової інформації, що її оприлюднив, з вимогою реалізації свого права на відповідь.

Разом з тим, в матеріалах, наданих суб’єктом звернення зі скаргою та суб’єктом оскарження, не міститься інформації стосовно звернення Виборчого блоку політичних партій “Опозиційний блок НЕ ТАК!” до засобу масової інформації “Українське Слово” з вимогою про реалізацію права на відповідь щодо інформації, яку він вважає недостовірною, в установленому порядку, передбаченому частиною дванадцятою статті 71 Закону, та стосовно факту відмови редакції газети “Українське Слово” в наданні цьому блоку друкованої площі для відповідної відповіді.

Таким чином, Комісією не встановлено факту відмови з боку засобу масової інформації “Українське Слово” щодо опублікування відповіді Виборчого блоку політичних партій “Опозиційний блок НЕ ТАК!” на інформацію, яку цей виборчий блок вважає недостовірною, поширену у статті “Люди, не вірте облуді! Подивіться, хто нас збирається “спасати”, відтак немає і факту порушеного права суб’єкта звернення зі скаргою.  Отже, скарга в цій частині задоволенню не підлягає.

Як зазначалося, суб’єкт звернення зі скаргою просить Комісію зобов’язати редакцію газети “Українське Слово” опублікувати постанову Центральної виборчої комісії, проте не вказує, яку саме. Вбачається, що заявник мав на увазі постанову, прийняту за підсумками розгляду Комісією згаданої скарги.

Згідно з частиною п’ятою статті 4 Закону України “Про Центральну виборчу комісію” рішення Комісії публікуються в центральних і місцевих засобах масової інформації у випадках, в порядку та в строки, встановлені законом.

Законом не передбачено випадків для публікації в засобах масової інформації рішень Комісії, прийнятих за підсумками розгляду скарг суб’єктів виборчого процесу. Отже, вимоги скаржника в цій частині не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, відповідно до статті 12, пункту 1 частини другої статті 30, частин першої та шостої статті 66, частин першої, другої та дванадцятої статті 68, частини шостої статті 70, частин шостої та дванадцятої статті 71, пункту 2 частини першої статті 103, пункту 4 частини першої    статті 104, частини першої статті 106, статей 108, 109, частин першої, третьої, четвертої, пунктів 1, 4 частини п’ятої, частин шостої та десятої статті 110, частин першої, пункту 1 частини четвертої статті 114 Закону України “Про вибори народних депутатів України”, керуючись частиною п’ятою статті 4, статтями 11, 12, 13, 15, пунктом 19 статті 19 Закону України “Про Центральну виборчу комісію”, Центральна виборча комісія постановляє:

1. Скаргу Виборчого блоку політичних партій “Опозиційний блок НЕ ТАК!” на дії редакції газети “Українське Слово” задовольнити частково.

2. Визнати дії редакції засобу масової інформації щодо поширення матеріалу, який містить ознаки передвиборної агітації, без укладення угоди з розпорядником поточного рахунку виборчого фонду партії (блоку) та надходження коштів на рахунок редакції (видавця) друкованого засобу масової інформації неправомірними.

3. Зобов’язати редакцію газети “Українське Слово” утриматися в подальшому від вчинення порушень вимог Закону України “Про вибори народних депутатів України”.

4. У задоволенні решти вимог Виборчого блоку політичних партій “Опозиційний блок НЕ ТАК!” відмовити.

5. Копії цієї постанови видати представнику Виборчого блоку політичних партій “Опозиційний блок НЕ ТАК!” у Центральній виборчій комісії з правом дорадчого голосу та надіслати редакції газети “Українське Слово”.

Голова Центральної виборчої комісії   Я. ДАВИДОВИЧ