Постанова

27 січня 2006 року №313

Про скаргу виборчого блоку політичних партій
“Опозиційний блок НЕ ТАК!”  на дії товариства з обмеженою відповідальністю “Телерадіокомпанія “Студія 1+1” , зареєстровану
в Центральній виборчій комісії 23 січня 2006 року за № 21-34-1408

До Центральної виборчої комісії 23 січня 2006 року звернувся зі скаргою виборчий блок політичних партій “Опозиційний блок НЕ ТАК!”  (далі – скаржник) в особі представника цього виборчого блоку в Центральній виборчій комісії з правом дорадчого голосу Місюри Вадима Ярославовича на дії товариства з обмеженою відповідальністю “Телерадіокомпанія “Студія 1+1”  (далі – суб’єкт оскарження) щодо недотримання вимог закону в частині ведення передвиборної агітації.

У скарзі суб’єкт звернення просить “визнати, що оскаржувані дії суб’єкта оскарження вчинені без законних підстав та порушують принципи і засади виборчого процесу, порушують вимоги виборчого законодавства України щодо проведення передвиборної агітації та спрямовані на порушення прав та охоронюваних законом інтересів суб’єкта звернення зі скаргою” , а також зобов’язати ТРК “Студія 1+1”  укласти угоду про оприлюднення відеокліпу виборчого блоку політичних партій “Опозиційний блок НЕ ТАК!” , який став предметом спору (далі – відеокліп), та поширити його в ефірі цієї телерадіоорганізації.

Скаржник 27 січня 2006 року уточнив свої вимоги. Зокрема, суб’єкт звернення зі скаргою просить прийняти скаргу та розглянути її по суті, визнати що “оскаржувані дії суб’єкту оскарження вчинені без законних підстав та порушують принципи і засади виборчого процесу, порушують вимоги виборчого законодавства України щодо проведення передвиборної агітації та спрямовані на порушення прав та охоронюваних законом інтересів суб’єкту звернення зі скаргою” . Разом з тим, скаржник просить “в якості способу поновлення порушених прав суб’єкту звернення зі скаргою, зобов’язати “Телевізійну компанія 1+1 (ТРК “Студія 1+1” ) прийняти від Виборчого блоку політичних партій “Опозиційний блок НЕ ТАК”  відеокліп, виготовлений відповідно до вимог чинного виборчого законодавства, та поширити цей відеокліп в порядку визначеному Договором №5 від 12 січня 2006 року та у відповідності до вимог частини десятої статті 69 Закону” .

Викладені в скарзі вимоги суб’єкт звернення обґрунтовує тим, що дії суб’єкта оскарження суперечать законодавству України, прецедентній практиці Європейського суду з прав людини та ґрунтуються на невірному розумінні змісту тексту, який став підставою для відмови у розповсюдженні відеокліпу.

На виконання вимог частини одинадцятої статті 108, частини другої статті 109 Закону України “Про вибори народних депутатів України”  (далі – Закон) копії зазначеної скарги та доданих до неї документів надіслано Центральною виборчою комісією суб’єкту оскарження листом від 24 січня 2006 року № 21-32-825, в якому повідомлено про передбачене вказаною нормою Закону право подати Центральній виборчій комісії письмові пояснення по суті скарги, а також про дату і місце розгляду скарги.

Суб’єкт оскарження у своїх письмових поясненнях (за підписом представника суб’єкта оскарження) щодо суті скарги, наданих на запит Центральної виборчої комісії 25 січня 2006 року, стверджує, що діяв виключно в межах законодавства України, а “ознайомившись із матеріалами політичної реклами, наданими Скаржником Студії, остання, з метою запобігання порушення прав третіх осіб, запропонувала (саме запропонувала, а не відмовила у розміщенні) виключити інформацію, яка може бути сприйнята іншим суб’єктом виборчого процесу, а також контролюючими органами, як за відомо недостовірна та наклепницька. Але Скаржник відмовився вчиняти такі дії та наполягав на розміщенні політичної реклами саме в такому вигляді” .

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 103 Закону суб’єктами звернення зі скаргою, що стосується процесу виборів депутатів, можуть бути кандидат у депутати, а також партія (блок) – суб’єкт виборчого процесу в особі її керівника (керівників блоку), представника партії (блоку) у Центральній виборчій комісії, уповноваженої особи партії (блоку) чи іншої особи, уповноваженої рішенням центрального керівного органу партії (керівного органу блоку). Виборчий блок політичних партій “Опозиційний блок НЕ ТАК!”  висунув кандидатів у народні депутати України 18 грудня 2005 року на Міжпартійному з’їзді цього блоку, відтак набув статусу суб’єкта виборчого процесу з виборів народних депутатів України 26 березня 2006 року. До Центральної виборчої комісії звернувся зі скаргою представник Виборчого блоку політичних партій “Опозиційний блок НЕ ТАК!”  у Центральній виборчій комісії з правом дорадчого голосу Місюра Вадим Ярославович, який є належним суб’єктом звернення зі скаргою. Згідно з частиною першою статті 104 Закону скарга, що стосується призначення, підготовки і проведення виборів депутатів, з урахуванням особливостей, встановлених статтями 111–115 Закону, може бути подана відповідним суб’єктом звернення зі скаргою, зокрема, на дію засобу масової інформації, його посадової чи службової особи або творчого працівника. Частиною першою статті 114 Закону встановлено, що кандидат у депутати, партія (блок) – суб’єкт виборчого процесу може оскаржити дії чи бездіяльність засобу масової інформації, його власника, службової особи чи творчого працівника, які порушують установлений законом порядок діяльності засобів масової інформації під час виборчого процесу, у тому числі стосовно здійснення права на відповідь згідно з частиною дванадцятою статті 71 цього Закону, інших вимог закону щодо ведення передвиборної агітації. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 114 Закону скарга, зазначена у частині першій цієї статті, подається до Центральної виборчої комісії – стосовно дій чи бездіяльності загальнодержавного засобу масової інформації, його власника, посадової особи чи творчого працівника. Скарга до виборчої комісії може бути подана суб’єктом звернення зі скаргою протягом п‘яти днів після вчинення дії суб’єктом оскарження (частина перша статті 106 Закону). Оскаржувані дії ТОВ “Телерадіокомпанія “Студія 1+1”  вчинено 20 січня 2006 року. Суб’єктом оскарження скаргу подано 23 січня 2006 року. Отже, скаргу подано належному суб‘єкту розгляду в установлений Законом строк оскарження. Таким чином, розгляд скарги Виборчого блоку політичних партій “Опозиційний блок НЕ ТАК!”  на дії ТОВ “Телерадіокомпанія “Студія 1+1”  належить до повноважень Центральної виборчої комісії.

Розглянувши скаргу, додані до неї документи, електронний носій із записом відеокліпу (компакт-диск), а також пояснення, інші матеріали щодо скарги, надані на запит Комісії ТОВ “Телерадіокомпанія” “Студія 1+1” , Центральна виборча комісія встановила.

Відповідно до частини десятої статті 69 Закону ефірний час за рахунок коштів виборчого фонду партії (блоку) надається партії (блоку) на підставі угоди, що укладається від імені партії (блоку) розпорядником поточного рахунку виборчого фонду партії (блоку) з телерадіоорганізацією будь-якої форми власності.

12 січня 2006 року між суб’єктом оскарження та скаржником було укладено договір № 5 про розповсюдження передвиборної агітації. Умовами розповсюдження матеріалів передвиборної агітації суб’єктом оскарження за договором є своєчасно розроблені скаржником та подані суб’єкту оскарження для підписання медіа-плани (підпункти договору 1.1.3, 3.1.1, 3.3.1).

Як випливає зі змісту скарги та пояснень суб’єкта оскарження, 20 січня 2006 року скаржник звернувся до суб’єкта оскарження з пропозицією розмістити передвиборні агітаційні матеріали у вигляді відеокліпу. Проте суб’єкт оскарження не розмістив зазначений відеокліп, посилаючись на положення частини дев’ятої статті 68, частини дев’ятої статті 71 Закону, згідно з якими забороняється розповсюдження завідомо недостовірних або наклепницьких відомостей про партію (блок) – суб’єкта виборчого процесу або про кандидата у депутати. На цій підставі засіб масової інформації відмовляє відповідному суб’єкту виборчого процесу в наданні ефірного часу.

Підстави фактичної відмови у розміщенні передвиборних агітаційних матеріалів скаржника містяться у висновку “юридичної експертизи щодо матеріалів відеоролику політичної реклами Політичного блоку “Не Так” , складеному юрисконсультом ТОВ “Телерадіокомпанія “Студія 1+1” .

Відповідно до частини четвертої статті 20 Закону України “Про телебачення і радіомовлення”  керівник телерадіоорганізації або уповноважена ним особа дає дозвіл на випуск телерадіопередач чи програм і несе особисту відповідальність за її зміст та якість.

За змістом частини восьмої статті 13 зазначеного Закону телерадіоорганізації є суб’єктами господарської діяльності.

Суб’єкта оскарження як телерадіоорганізацію створено як юридичну особу у формі товариства з обмеженою відповідальністю. Згідно з частиною п’ятою статті 65 Господарського кодексу України керівник підприємства, в тому числі – господарського товариства, без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Зі змісту скарги та пояснень суб’єкта оскарження випливає, що відповіді генерального директора (керівника) ТОВ “Телерадіокомпанія  “Студія 1+1” про відмову в розміщенні відеокліпу як передвиборного агітаційного матеріалу скаржнику не надавалося.

Згідно із Законом у разі звернення партії (блоку) до засобу масової інформації щодо розміщення матеріалів передвиборної агітації відповідний засіб масової інформації зобов’язаний вчинити одну з таких дій: розмістити передвиборні агітаційні матеріали відповідно до умов договору (частина десята статті 69) або відмовити в такому розміщенні (в тому числі – у разі невідповідності матеріалів вимогам частин п’ятої та дев’ятої статті 71 на підставі частини дев’ятої статті 68).

З огляду на те, що суб’єкт оскарження не вчинив жодної з передбаченої Законом дії, вбачається, що суб’єктом оскарження допущено бездіяльність, унаслідок якої порушено права скаржника як суб’єкта виборчого процесу на проведення передвиборної агітації шляхом використання засобу масової інформації. Зазначене порушення прав скаржника, на думку Комісії, підлягає поновленню, зобов’язавши суб’єкта оскарження розглянути в установленому Законом порядку відповідні матеріали передвиборної агітації в разі їх повторного подання скаржником.

Разом з тим, Комісія не вважає допущене суб’єктом оскарження порушення таким, що не відповідає принципам та засадам виборчого процесу, оскільки, зокрема, фактів нерівного чи упередженого ставлення суб’єкта оскарження до скаржника порівняно з іншими партіями (блоками) – суб’єктами виборчого процесу суб’єктом розгляду скарги не встановлено.

Центральною виборчою комісією не взято до уваги зміст відеокліпу, наданого скаржником як додаток до скарги, оскільки такий відеокліп не стосується предмета скарги і згідно з положеннями частин першої, четвертої статті 109 Закону підлягає відхиленню як неналежний доказ.

Враховуючи викладене, відповідно до частин першої, другої, дев’ятої статті 68, частини десятої статті 69, частин п’ятої, дев’ятої статті 71, пункту 2 частини першої, частини другої статті 103, пункту 4 статті 104, частини першої статті 105, частин першої, п’ятої, сьомої статті 106, частин першої, третьої статті 107, частин другої, десятої, одинадцятої статті 108, статті 109, частин першої, третьої, четвертої, пунктів 1, 6 частини п’ятої, частини шостої, десятої статті 110, частини першої, пункту 1 частини четвертої статті 114 Закону України “Про вибори народних депутатів України” , частини п’ятої статті 65 Господарського кодексу України, частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 20 Закону України “Про телебачення і радіомовлення” , керуючись частиною першою статті 11, статтями 12, 13, 15, пунктом 3 статті 17, пунктом 19 статті 19 Закону України “Про Центральну виборчу комісію” , Центральна виборча комісія  постановляє:

1. Cкаргу виборчого блоку політичних партій “Опозиційний блок НЕ ТАК!”  задовольнити частково.

2. Визнати бездіяльність товариства з обмеженою відповідальністю “Телерадіокомпанія “Студія 1+1”  у залишенні ним без розгляду передвиборних агітаційних матеріалів виборчого блоку політичних партій “Опозиційний блок НЕ ТАК!” .

3. У разі повторного подання до ТОВ “Телерадіокомпанія “Студія 1+1”  передвиборних агітаційних матеріалів виборчого блоку політичних партій “Опозиційний блок НЕ ТАК!”  та з метою поновлення порушених прав суб’єкта виборчого процесу зобов’язати “ТРК “Студія 1+1”  розглянути такі матеріали в установленому законом порядку.

4. У задоволенні інших вимог скаржника відмовити.

5. Копії цієї постанови видати представнику виборчого блоку політичних партій “Опозиційний блок НЕ ТАК!”  у Центральній виборчій комісії з правом дорадчого голосу Місюрі В. Я. та надіслати ТОВ “Телерадіокомпанія “Студія 1+1” .

Голова Центральної виборчої комісії   Я. ДАВИДОВИЧ