Постанова

25 березня 2006 року №1105

Про скаргу Виборчого блоку політичних партій
„Опозиційний блок НЕ ТАК!”, зареєстровану в Центральній виборчій комісії 22 березня 2006 року за № 21-34-13140

До Центральної виборчої комісії 22 березня 2006 року надійшла скарга Виборчого блоку політичних партій “Опозиційний блок НЕ ТАК!” в особі представника цього виборчого блоку в Центральній виборчій комісії з правом дорадчого голосу Місюри Вадима Ярославовича на дії редакції газети “Шлях перемоги”.

У скарзі суб’єкт звернення просить визнати дії засобу масової інформації “Шлях перемоги” щодо поширення у випуску № 12(2702) від
22 березня 2006 року на шпальті № 6 публікації під назвою “СУМЛІННЯ? НЕ ТАК!”, яка містить ознаки передвиборної агітації, без укладення угоди з розпорядником поточного рахунку виборчого фонду партії (блоку) та надходження коштів на рахунок редакції (видавця) друкованого засобу масової інформації такими, що порушують права та законні інтереси “Опозиційного блоку НЕ ТАК!”; визнати дії засобу масової інформації “Шлях перемоги” щодо поширення у випуску № 12(2702) від 22 березня
2006 року газети “Шлях перемоги” на шпальті № 6 публікації під назвою “СУМЛІННЯ? НЕ ТАК!” такими, що порушують заборону розповсюдження завідомо недостовірних або наклепницьких відомостей про партію (блок) – суб’єкта виборчого процесу або про кандидата у депутати, передбачену частиною дев’ятою статті 71 Закону; зобов’язати газету “Шлях перемоги” утриматися в подальшому від вчинення порушень вимог Закону України “Про вибори народних депутатів України”.

Викладені у скарзі вимоги суб’єкт звернення зі скаргою обґрунтовує тим, що редакція газети “Шлях перемоги ” у своєму випуску № 12 (2702) від 22 березня 2006 року опублікувала статтю під назвою “СУМЛІННЯ? НЕ ТАК!”, що, на думку суб’єкта звернення зі скаргою, є передвиборною агітацією, поширеною з порушенням вимог частини дванадцятої статті 68, частин шостої та дев’ятої статті 71 Закону, тобто в згаданій публікації висвітлюється виборчий процес без дотримання засад об’єктивності, неупередженості та збалансованості, міститься передвиборна агітація, оплачена з джерел, не передбачених Законом, та не обумовлена угодою, укладеною відповідно до вимог частини шостої статті 70 Закону. Крім того, у статті містяться завідомо недостовірні та наклепницькі відомості про суб’єктів виборчого процесу.

На підтвердження зазначеного суб’єктом звернення зі скаргою до скарги додано примірник друкованого засобу масової інформації “Шлях перемоги ” № 12 (2702) від 22 березня 2006 року.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 103 Закону України “Про вибори народних депутатів України” (далі – Закон) суб’єктом звернення зі скаргою, що стосується процесу виборів депутатів, може бути, зокрема, політична партія (виборчий блок політичних партій) – суб’єкт виборчого процесу в особі її керівника (керівників блоку), представника партії (блоку) у Центральній виборчій комісії. Виборчий блок політичних партій “Опозиційний блок НЕ ТАК!” висунув кандидатів у народні депутати України 19 грудня 2005 року на І міжпартійному з’їзді цього блоку, відтак набув статусу суб’єкта виборчого процесу з виборів народних депутатів України 26 березня 2006 року.

Зазначений виборчий блок звернувся зі скаргою до Центральної виборчої комісії в особі представника цього виборчого блоку в Центральній виборчій комісії з правом дорадчого голосу Місюри В. Я., який є належним суб’єктом звернення зі скаргою.

Відповідно до частини першої статті 104 Закону скарга, що стосується призначення, підготовки і проведення виборів депутатів, з урахуванням особливостей, встановлених статтями 111–115 Закону, може бути подана відповідним суб’єктом звернення зі скаргою, зокрема, на дії засобу масової інформації, його посадової чи службової особи або творчого працівника.  

Частиною першою статті 114 Закону встановлено, що кандидат у депутати, партія (блок) – суб’єкт виборчого процесу може оскаржити дії чи бездіяльність засобу масової інформації, його власника, службової особи чи творчого працівника, які порушують встановлений законом порядок діяльності засобів масової інформації під час виборчого процесу, у тому числі стосовно здійснення права на відповідь згідно з частиною дванадцятою статті 71 цього Закону, інших вимог закону щодо ведення передвиборної агітації.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 114 Закону скарга, зазначена у частині першій цієї статті, подається до Центральної виборчої комісії стосовно дій чи бездіяльності загальнодержавного засобу масової інформації, його власника, посадової особи чи творчого працівника.

Перевіркою встановлено, що газета “Шлях перемоги” є загальнодержавним засобом масової інформації за сферою свого розповсюдження.

Скарга до виборчої комісії може бути подана суб’єктом звернення зі скаргою протягом п’яти днів після вчинення дії суб’єктом оскарження (частина перша статті 106 Закону). Оскаржувані дії редакції газети “Шлях перемоги” були вчинені 22 березня 2006 року. Суб’єктом звернення зі скаргою до Центральної виборчої комісії подано скаргу 22 березня
2006 року.

Отже, скаргу подано належному суб’єкту розгляду в установлений Законом строк оскарження. Таким чином, розгляд скарги Виборчого блоку політичних партій “Опозиційний блок НЕ ТАК!” на дії газети “Шлях перемоги” належить до повноважень Центральної виборчої комісії.

На виконання вимог частини одинадцятої статті 108, частини другої статті 109 Закону копії зазначеної скарги та доданих до неї документів надіслано Центральною виборчою комісією суб’єкту оскарження листом від
24 березня 2006 року № 21-32-4388, в якому повідомлено про передбачене вказаною нормою Закону право подати Центральній виборчій комісії письмові пояснення по суті скарги.

Суб’єкт оскарження  письмові пояснення по суті скарги до Центральної виборчої комісії не подав.

Відповідно до частини третьої статті 109 Закону, якщо суб’єкт звернення зі скаргою, суб’єкт оскарження чи заінтересована особа не надасть докази для підтвердження обставин, на які він посилається, виборча комісія вирішує справу на основі наявних доказів.

Розглянувши скаргу, додані до неї матеріали, газету “Шлях перемоги”
№ 12(2702) від 22 березня 2006 року, Центральна виборча комісія встановила.

Відповідно до частини першої статті 109 Закону виборча комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, суб’єкта оскарження чи заінтересованих осіб, та інші обставини, що мають значення для правильного розгляду скарги, на підставі поданих ними доказів та доказів, додатково витребуваних виборчою комісією.

Згідно з частиною сьомою цієї ж статті Закону виборча комісія оцінює належність, достовірність кожного доказу, а також достатній і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, керуючись законом.

Як доказ скаржником додано примірник газети “Шлях перемоги” № 12 (2702) від 22 березня 2006 року.

У цій газеті в рубриці “Моніторинг совісті” опубліковано статтю під назвою “СУМЛІННЯ? НЕ ТАК!”. Автором цієї статті зазначається Ярослав Горянин.

На думку суб’єкта звернення зі скаргою, стаття містить висловлювання, які мають ознаки передвиборної агітації, оскільки містять негативні публічні оцінки діяльності як „Опозиційного блоку НЕ ТАК!“, так і кандидатів у народні депутати України Кравчука Леоніда Макаровича, Медведчука Віктора Володимировича, Гавриша Степана Богдановича, включених до виборчого списку зазначеного блоку, а саме: “Дивлюсь я на один наш опозиційний блок у складі СДПУ(о), Республіканської партії нафтогазового пана Бойка, якихось там жінок за майбутнє і думаю, що найкраще всі ці сили могла б об’єднати зареєстрована Мін’юстом “Партія політики Путіна”. Адже тотальне зросійщення України, до ЄЕПу з Росією, відмова від євроантлантичної інтеграції – цілком відповідають намірам президента Російської Федерації щодо нашої країни.”; „Очолює цей блок з екзотичною назвою “НЕ ТАК!” перший Президент України і один з останніх лідерів КПУ/КПСС совєтської доби Леонід Кравчук. Один філософ сказав, що найкращим способом припинити чи принаймні загальмувати якийсь процес є його очолити. Кравчук на початку 90-х років минулого століття очолив процес унезалежнення України. Він зробив дуже багато, щоб розвиток України пішов саме в тому напрямі, який вивів мільйони людей на майдани в 2004 році.”; “Всевладдя партійно-адміністративної касти і червоного директорату, тотальне розкрадання національного майна (зокрема одного з найбільших у світі Чорноморського пароплавства і військового майна трьох округів – Київського, Прикарпатського, Одеського на десятки мільярдів доларів), зростання всіх видів злочинності, гальмування українського національного відродження, фантастична інфляція, занепад промисловості й аграрного вектора – все це відбувалося за часів надзвичайно невдалого президентства  Л. Кравчука. Величезний потенціал патріотизму, пов’язаний з проголошенням Незалежності в 1991 році, було витрачено бездарно. А ще й створення сепаратистсько-шовіністичної автономії в Криму, капітулянтська позиція на переговорах про розподіл Чорноморського флоту, виникнення постійної військової загрози на півдні  – це теж Кравчук.”; “Завдяки Кравчуку вся советська номенклатура УССР у незалежній Україні зберегла свої стратегічні владні позиції, блокуючи спроби народу стати на шлях демократизації і розбудови національної держави.”; “…Кравчук передав владу ідейно близькому – Кучмі…”; “Гавриш закликає до боротьби проти бідності (замість євроатлантичної інтеграції). Чудово, але хто заважав Кравчуку, Кучмі, Медведчуку, тому ж таки впливовому на той час політикові Гавришу, робити це протягом 14 років, коли вони мали стільки влади, що Ющенко не може й мріяти про такі фактичні повноваження?”; “…на своїх з’їздах СДПУ(о) в присутності російських керівників заявляє, що буде головним лобістом інтересів Росії в Україні, хочеться запитати члена цієї партії Леоніда Кравчука, інтереси якої держави він захищав протягом своєї президентської каденції? Про сумління знову таки ж не питаю, щоби не справляти на цих панів враження безнадійно наївної і смішної людини.”

Проаналізувавши зміст статті “СУМЛІННЯ? НЕ ТАК!”, Центральна виборча комісія відзначає.

Згідно з частиною першою статті 66 Закону передвиборна агітація – це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або проти певного суб’єкта виборчого процесу; громадяни України мають право вільно і всебічно обговорювати передвиборні програми партій (блоків), політичні, ділові та особисті якості кандидатів у депутати, вести агітацію за або проти партій (блоків), кандидатів у народні депутати України.

Центральною виборчою комісією встановлено, що стаття під назвою “СУМЛІННЯ? НЕ ТАК!”, розміщена у газеті “Шлях перемоги”, має ознаки передвиборної агітації, оскільки в оскаржуваній публікації містяться висловлювання, які можуть кваліфікуватися як такі, що спрямовані на формування у виборців негативного ставлення до суб’єкта звернення зі скаргою та кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку цього суб’єкта. Такі висловлювання є передвиборною агітацією у формі публічної оцінки діяльності партій (блоків) чи кандидатів у депутати.

Відповідно до частин першої та другої статті 68 Закону передвиборна агітація з використанням засобів масової інформації усіх форм власності проводиться з дотриманням принципу рівних умов та в порядку, передбаченому цим Законом; передвиборна агітація у засобах масової інформації повинна здійснюватися у формах та з дотриманням вимог, встановлених цією статтею та статтями 66, 69–71 Закону.

Так, частиною шостою статті 66 Закону передбачено, що  передвиборна агітація здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку і проведення виборів народних депутатів України для цілей, визначених цим Законом, та коштів виборчих фондів партій (блоків); використання власних коштів кандидатів у народні депутати України чи коштів з інших джерел для проведення передвиборної агітації, у тому числі з ініціативи виборців, забороняється.

Частиною шостою статті 70 закріплено положення про те, що матеріали передвиборної агітації публікуються на підставі угоди, що укладається від імені партії (блоку) розпорядником поточного рахунку виборчого фонду партії (блоку) з редакцією (видавцем) друкованого засобу масової інформації; без укладення угоди та надходження коштів на рахунок редакції (видавця) друкованого засобу масової інформації публікація цих матеріалів забороняється.

Відповідно до оперативних даних банків, у яких відкрито поточні рахунки виборчих фондів партій (блоків), станом на 25 березня 2006 року перерахувань коштів за публікації матеріалів передвиборної агітації в газеті  “Шлях Перемоги” із зазначених рахунків здійснено не було.

Крім того, згідно з частиною шостою статті 71 Закону засобам масової інформації під час виборчого процесу у своїх матеріалах і передачах, не обумовлених угодами, укладеними відповідно до вимог, зокрема, частини шостої статті 70 цього Закону, забороняється агітувати за або проти партій (блоків), висунутих ними кандидатів у депутати чи поширювати інформацію, яка має ознаки політичної реклами, безоплатно або за рахунок коштів з джерел, не передбачених законом, а також поширювати будь-яку інформацію з метою спонукання виборців голосувати за або проти певного суб’єкта виборчого процесу.

З огляду на вищевикладене Комісія вважає, що дії редакції засобу масової інформації “Шлях перемоги” щодо поширення матеріалу, який містить ознаки передвиборної агітації, без укладення угоди з розпорядником поточного рахунку виборчого фонду партії (блоку) та надходження коштів на рахунок редакції (видавця) друкованого засобу масової інформації є неправомірними. Таким чином, вимоги суб’єкта звернення зі скаргою підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, відповідно до статті 12, пункту 1 частини другої статті 30, частин першої та шостої статті 66, частин першої, другої та дванадцятої статті 68, частини шостої статті 70, частин шостої та дванадцятої статті 71, пункту 2 частини першої статті 103, пункту 4 частини першої  
статті 104, частини першої статті 106, статей 108, 109, частин першої, третьої, четвертої, пунктів 1, 4 частини п’ятої, частин шостої та десятої статті 110, частини першої, пункту 1 частини четвертої статті 114 Закону України “Про вибори народних депутатів України”, керуючись частиною п’ятою статті 4, статтями 11, 12, 13, 15, пунктом 19 статті 19, частиною другою статті 27 Закону України “Про Центральну виборчу комісію”, Центральна виборча комісія постановляє:

1. Скаргу Виборчого блоку політичних партій “Опозиційний блок НЕ ТАК!” на дії редакції газети “Шлях перемоги” задовольнити.

2. Визнати дії редакції засобу масової інформації щодо поширення матеріалу, який містить ознаки передвиборної агітації, без укладення угоди з розпорядником поточного рахунку виборчого фонду партії (блоку) та надходження коштів на рахунок редакції (видавця) друкованого засобу масової інформації такими, що порушують права та законні інтереси суб’єкта звернення зі скаргою.

3. Зобов’язати редакцію газети “Шлях перемоги” утриматися від вчинення порушень вимог Закону України “Про вибори народних депутатів України”.

4. Копії цієї постанови видати представнику Виборчого блоку політичних партій “Опозиційний блок НЕ ТАК!” у Центральній виборчій комісії з правом дорадчого голосу та надіслати редакції газети “Шлях перемоги”.

Заступник Голови Центральної виборчої комісії   М. СТАВНІЙЧУК