УКРАЇНА

Центральна виборча комісія

Постанова

м. Київ

3 листопада 2011 року № 129

Про відмову в реєстрації ініціативних груп всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, утворених на зборах громадян України, подання щодо реєстрації яких надійшли до Центральної виборчої комісії 20 жовтня 2011 року

До Центральної виборчої комісії 20 жовтня 2011 року надійшли подання щодо реєстрації ініціативних груп всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, які підписали:

Львівський міський голова Садовий А.І., від 17 жовтня 2011 року
№ 1104/вих-3224;

голова Радехівської районної ради Львівської області Мельник Е.М.,
від 13 жовтня 2011 року № 4.10-683.

Також до Центральної виборчої комісії разом із зазначеними поданнями надійшли документи проведених зборів громадян України, які відбулися 29 вересня 2011 року в місті Львові та 2 жовтня 2011 року в місті Радехів, щодо утворення ініціативних груп всеукраїнського референдуму за народною ініціативою.

Учасниками вказаних зборів схвалено пропозицію про проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою та затверджено формулювання питання, яке пропонується винести на всеукраїнський референдум відповідно в місті Львові:

"Чи схвалюєте (приймаєте) Ви Закон України "Про заборону торгівлі землею сільськогосподарського призначення", проект якого опублікований в газеті Всеукраїнське об’єднання "Свобода" № 114, (37 в цьому році),
15 – 21 вересня 2011 року, індекс видання 37619"

та в місті Радехів:

"Чи схвалюєте (приймаєте) Ви Закон України "Про заборону торгівлі землею сільськогосподарського призначення", проект якого опублікований в газеті Всеукраїнське об’єднання "Свобода" № 114, 15 – 21 вересня 2011 року, індекс видання 37619".

Здійснивши в межах своїх повноважень перевірку питання, яке пропонується винести на всеукраїнський референдум за народною ініціативою, щодо його відповідності Конституції України та Закону України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" (далі – Закон), Центральна виборча комісія зазначає.

Рішенням Конституційного Суду України від 27 березня 2000 року
№ 3-рп/2000 (справа про всеукраїнський референдум за народною ініціативою) сформульовано правову позицію, за якою Конституційний Суд України вважає необґрунтованою думку, згідно з якою ні Центральна виборча комісія, ні Президент України, ні інші державні органи не повноважні здійснювати перевірку щодо відповідності Конституції України питань, які пропонуються ініціативними групами громадян для всеукраїнського референдуму за народною ініціативою.

Враховуючи, що учасниками зборів у документах проведених зборів до Центральної виборчої комісії подано проект Закону України "Про заборону торгівлі землею сільськогосподарського призначення", питання стосовно схвалення (прийняття) якого пропонується винести на всеукраїнський референдум за народною ініціативою, Комісією здійснено перевірку щодо відповідності Конституції України питання, яке пропонується винести на всеукраїнський референдум.

Зазначеним проектом Закону (стаття 2) (далі – Проект) надається можливість громадянам України мати у власності землю сільськогосподарського призначення, набуту ними законним способом у ході розпаювання, а також одержану в спадщину за законом.

Разом із тим, Основний Закон України гарантує право власності на землю, яке набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (частина друга статті 14).

Конституцією України (частина друга статті 41) передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтею 78 Земельного кодексу України встановлено, що земля в Україні може перебувати, зокрема, у приватній власності. Право власності на землю – це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками, яке набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України, а також інших законів.

Громадяни України згідно із статтею 81 Земельного кодексу України набувають права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності, приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування, прийняття спадщини, виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю). Також право власності набувається за рішенням суду, зокрема, як конфісковане майно.

Проте Проектом не надається можливості громадянам України мати у власності землю сільськогосподарського призначення, вже набуту ними іншим законним способом ніж, у ході розпаювання, а також одержану в спадщину за законом.

Таким чином, Проектом ставиться під сумнів гарантоване Конституцією України право  власності громадян України на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, набуте ними на іншій підставі, ніж у ході розпаювання та спадщини, а також можливість реалізувати таке право – володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Статтею 8 Основного Закону України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно з частиною четвертою статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності. Усі суб’єкти права власності рівні перед законом.

Конституцією України закріплено, що кожен має право, зокрема, володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним (частини перша, четверта статті 41).

Статтею 3 Проекту передбачається, що продаж землі сільськогосподарського призначення можливий тільки державі Україна в особі спеціально уповноваженого державного органу в порядку і на умовах, визначених спеціальним законом України.

Тобто Проектом пропонується підтримати або відхилити на всеукраїнському референдумі спеціальний закон України щодо порядку та умов продажу землі сільськогосподарського призначення, зміст якого невідомий громадянам України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 5 жовтня 2005 року
№ 6-рп/2005 (справа про здійснення влади народом) Конституційний Суд України дійшов висновку, що результати народного волевиявлення, отримані через вибори й референдум, є обов’язковими.

У зв’язку із цим виникає необхідність конкретизувати порядок та умови продажу землі сільськогосподарського призначення.

З огляду на викладене питання "Чи схвалюєте (приймаєте) Ви Закон України "Про заборону торгівлі землею сільськогосподарського призначення", проект якого опублікований в газеті Всеукраїнське об’єднання "Свобода" № 114, (37 у цьому році), 15 – 21 вересня 2011 року, індекс видання 37619" не може бути винесене на всеукраїнський референдум за народною ініціативою як таке, що не відповідає Конституції України.

Також перевіркою відповідності поданих до Центральної виборчої комісії документів вимогам Закону та Роз’ясненню щодо утворення та реєстрації ініціативних груп всеукраїнського референдуму, затвердженому постановою Центральної виборчої комісії від 26 грудня 2008 року № 77 (далі − Роз’яснення), дотримання якого є обов’язковим для всіх суб’єктів відповідного процесу референдуму, встановлено, що документи вищезазначених зборів не відповідають вимогам Закону та Роз’ясненню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 17 Закону та пунктом 3.2 Роз’яснення після проведення зборів міському голові, голові районної ради подаються документи, передбачені частиною восьмою статті 16 Закону, а також підписане всіма членами ініціативної групи зобов’язання про додержання ними законодавства України про референдуми.

У разі відповідності поданих документів зборів вимогам Закону та Роз’ясненню міський голова, голова районної ради у 10-денний строк з дня надходження документів подає їх до Центральної виборчої комісії (частина четверта статті 17 Закону та абзац другий пункту 3.3 Роз’яснення).

Натомість до Центральної виборчої комісії надійшло подання голови Радехівської районної ради Львівської області Мельник Е.М. від 13 жовтня 2011 року, тоді як заяву щодо реєстрації ініціативної групи всеукраїнського референдуму разом із доданими до неї документами отримано цією радою лише 17 жовтня 2011 року.

Тобто подання голови Радехівської районної ради Львівської області Мельник Е.М. підписано раніше, ніж отримано документи щодо реєстрації ініціативної групи всеукраїнського референдуму.

Розглянувши подання Львівського міського голови Садового А.І. та додані до нього документи, Центральна виборча комісія встановила.

Відповідно до частини сьомої статті 16 Закону та пункту 2.6 Роз’яснення про проведення зборів складається протокол із зазначенням результатів голосування з питань порядку денного.

Як вбачається із протоколу зборів, їх учасники голосували за визнання доцільним проведення всеукраїнського референдуму з ухвалення (прийняття) Закону України "Про заборону торгівлі землею сільськогосподарського призначення", проект якого опублікований в газеті Всеукраїнське об’єднання "Свобода" № 114 (37 в цьому році), 15 – 21 вересня 2011 року, індекс видання 37619".

Проте за результатами голосування вирішено визнати доцільним проведення всеукраїнського референдуму з іншого питання, а саме з ухвалення (прийняття) Закону України "Про землю", проект якого опублікований в газеті Всеукраїнське об’єднання "Свобода" № 96 (19 у цьому році) 12 – 18 травня 2011 року, індекс видання 37619".

Наступним питанням порядку денного зборів визначено затвердження точного формулювання питання, що пропонується винести на всеукраїнський референдум. За результатами обговорення затверджено точне формулювання питання, яке не відповідає тому питанню, щодо якого вирішено доцільним проведення всеукраїнського референдуму.

Крім того, на виконання вимог частини п’ятої статті 16 Закону та пункту 2.4 Роз’яснення на зборах було обрано ініціативну групу, якій доручено організацію збирання підписів громадян України для проведення всеукраїнського референдуму з питання, щодо якого не було вирішено доцільним проведення всеукраїнського референдуму.

Згідно із документами проведених зборів громадян, які відбулися
2 жовтня 2011 року в місті Радехів, список членів ініціативної групи та зобов’язання членів ініціативної групи про додержання ними законодавства України про референдум містять формулювання питання, що пропонується винести на всеукраїнський референдум, з посиланням на номер газети, а саме: (36 у цьому році), тоді як у точному формулюванні питання, затвердженому на цих зборах громадян України, вказане посилання відсутнє.

У документах проведених зборів громадян, які відбулися 29 вересня 2011 року в місті Львові, точне формулювання питання, що пропонується винести на всеукраїнський референдум, містить посилання на інший номер, а саме: (37 у цьому році).

Законом передбачено, що формулювання питання, яке пропонується винести на всеукраїнський референдум, повинно бути точним, що дозволяє, зокрема, з’ясувати його зміст.

Однак формулювання запропонованого питання не є точним, оскільки воно не дозволяє з’ясувати зміст питання без використання додаткових джерел, зокрема газети Всеукраїнське об’єднання "Свобода".

Крім того, встановити конкретний номер зазначеної газети практично неможливо, оскільки даються посилання на різні номери газети, а саме: 19, 36 чи 37 у цьому році.

Разом з тим, Центральна виборча комісія звертає увагу на те, що згідно з частиною четвертою статті 17 Закону та пунктом 3.3 Роз’яснення міський голова, голова районної ради подає документи щодо ініціативної групи всеукраїнського референдуму до Центральної виборчої комісії лише в разі їх відповідності вимогам Закону та Роз’ясненню, яке є обов’язковим для всіх суб’єктів відповідного процесу референдуму.

Враховуючи викладене, відповідно до статті 8, частини четвертої
статті 13, частини другої статті 14, частин першої, другої та четвертої
статті 41 Конституції України, статей 78 та 81 Земельного кодексу України, частин п’ятої, сьомої та восьмої статті 16, частин третьої та четвертої
статті 17 Закону України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми", Роз’яснення щодо утворення та реєстрації ініціативних груп всеукраїнського референдуму, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від  26 грудня 2008 року № 77, керуючись статтею 1, частиною другою статті 3, статтями 11 – 13, пунктом 3 статті 17, статтею 20, частиною другою статті 27 Закону України "Про Центральну виборчу комісію", Центральна виборча комісія постановляє:

1. Відмовити в реєстрації ініціативних груп всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, утворених на зборах громадян України, що відбулися 29 вересня 2011 року в місті Львові, з питання:

"Чи схвалюєте (приймаєте) Ви Закон України "Про заборону торгівлі землею сільськогосподарського призначення", проект якого опублікований в газеті Всеукраїнське об’єднання "Свобода" № 114, (37 в цьому році)
15 – 21 вересня 2011 року, індекс видання 37619"

та 2 жовтня 2011 року в місті Радехів, з питання:

"Чи схвалюєте (приймаєте) Ви Закон України "Про заборону торгівлі землею сільськогосподарського призначення", проект якого опублікований в газеті Всеукраїнське об’єднання "Свобода" № 114, 15 – 21 вересня 2011 року, індекс видання 37619" ,
документи щодо реєстрації яких надійшли до Центральної виборчої комісії 20 жовтня 2011 року.

2. Цю постанову надіслати Львівському міському голові
Садовому А.І. та голові Радехівської районної ради Львівської області Мельник Е.М., відповідним міській та районній радам, а також розмістити на сайті Центральної виборчої комісії.

Заступник Голови Центральної виборчої комісії   А. МАГЕРА