УКРАЇНА
Центральна виборча комісія
Постанова
м. Київ
17 березня 2006 року №991
Про відмову в реєстрації ініціативної групи всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, утвореної на зборах
громадян України, що відбулися 4 січня 2006 року в місті Ужгороді
До Центральної виборчої комісії 3 березня 2006 року надійшло подання виконуючого обов’язки Ужгородського міського голови першого заступника міського голови Й. Повхана від 1 березня 2006 року № 16/08-06 щодо реєстрації ініціативної групи всеукраїнського референдуму за народною ініціативою.
Розглянувши вищезазначене подання та додані до нього документи, Центральна виборча комісія встановила.
У місті Ужгороді 4 січня 2006 року відбулися збори громадян України для утворення ініціативної групи всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, в яких згідно з протоколом цих зборів взяли участь 217 осіб. Учасниками зборів схвалено пропозицію про проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою та затверджено формулювання питання, яке пропонується винести на всеукраїнський референдум:
“Чи згодні Ви з необхідністю обмеження депутатської недоторканності народних депутатів України і вилучення у зв`язку з цим:”
частини третьої статті 80 Конституції України: “Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані?;
„Чи згодні Ви з необхідністю обмеження недоторканності депутатів місцевих рад, сільських та міських рад і вилученням у зв‘язку з цим:
частини сьомої статті 30 Закону України „Про статус депутатів місцевих рад: „7. Депутата місцевої ради не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, арештовано або піддано заходам адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку, без попереднього розгляду питання місцевою радою”;
частин другої, третьої, четвертої та п’ятої статті 31 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”:
2. Запобіжний захід щодо депутата місцевої ради у вигляді підписки про невиїзд або взяття під варту може застосовуватися виключно судом після надання згоди відповідною місцевою радою.
3. Для одержання згоди місцевої ради на притягнення депутата до кримінальної відповідальності, його арешт або застосування до нього заходів адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку, відповідний прокурор вносить у раду подання. Воно може бути внесено і прокурором вищого рівня.
Прокурор вищого рівня може відкликати подання про одержання згоди на притягнення депутата місцевої ради до відповідальності, внесене в раду прокурором нижчого рівня.
Подання вноситься перед пред’явленням депутату обвинувачення або дачею санкції на арешт, або направлення справи про адміністративне правопорушення до суду.
4. Рада розглядає подання прокурора не пізніше ніж у місячний строк, приймає вмотивоване рішення і в триденний строк повідомляє про нього прокурора. Депутат має право брати участь у розгляді радою питання про притягнення його до кримінальної відповідальності.
5. У разі відмови сільської, селищної, міської (міста районного значення), районної у місті ради в наданні згоди на притягнення депутата до кримінальної відповідальності, його арешт або застосування до нього заходів адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку, для вирішення цього питання по суті прокурор має право внести подання до відповідної районної чи міської ради. У разі відмови міської або районної ради надати таку згоду питання може бути вирішено по суті за поданням прокурора Автономної Республіки Крим або прокурора області Верховною Радою Автономної Республіки Крим чи відповідною обласною радою. У разі незгоди з рішенням обласної, міської ради, Київської міської ради та Севастопольської міської ради про відмову в наданні згоди на притягнення депутата до кримінальної відповідальності, його арешт або застосування до нього заходів адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку, Генеральний прокурор України має право звернутися з поданням про вирішення питання по суті до Верховної Ради України.
6. Прокурор, який вносив подання до місцевої ради, у триденний строк з дня закінчення провадження по справі зобов‘язаний повідомити раду, що надала згоду на притягнення депутата до відповідальності або його арешт, про наслідки слідства або розгляду справи?”
Учасниками зборів обрано ініціативну групу в складі 33 осіб, якій доручено збирання підписів громадян під вимогою про проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою
Відповідно до частини шостої статті 17 Закону України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми” (далі – Закон) Центральна виборча комісія реєструє ініціативну групу всеукраїнського референдуму в разі відповідності поданих документів щодо ініціативної групи всеукраїнського референдуму вимогам Закону.
Перевіркою відповідності поданих до Центральної виборчої комісії документів вимогам Закону встановлено, що вони не відповідають цим вимогам з таких підстав.
Частиною четвертою статті 17 Закону передбачено, що в разі відповідності поданих документів вимогам цього Закону голова відповідної місцевої ради подає документи щодо ініціативної групи всеукраїнського референдуму до Центральної комісії з всеукраїнського референдуму. Проте до Центральної виборчої комісії були подані документи виконуючим обов’язки Ужгородського міського голови першим заступником міського голови, що порушує вимоги зазначеної статті Закону.
Крім того, до Центральної виборчої комісії подано точне формулювання питання, що пропонується винести на референдум, підписане головою і секретарем зборів, однак його зміст не передбачає можливості надання однозначної відповіді „так” або „ні”, що не відповідає частині першій статті 36 Закону і унеможливлює в майбутньому внесення цього питання до бюлетеня для голосування, оскільки у бюлетені має бути зазначено назву проекту (проектів) закону і запропоновано громадянину відповісти „так” або „ні” на питання про прийняття або відхилення цього проекту (проектів).
Питання, запропоноване на зборах громадян України, що відбулися у місті Ужгороді 4 січня 2006 року, для винесення на всеукраїнський референдум, поєднує кілька питань, які передбачають внесення змін до різних нормативно-правових актів, що регулюють статус різних правових суб’єктів.
Таким чином, подані до Центральної виборчої комісії виконуючим обов’язки міського голови першим заступником голови Ужгородської міської ради Й. Повханом документи щодо реєстрації ініціативної групи всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, утвореної на зборах громадян України, що відбулися 4 січня 2006 року в місті Ужгороді, не відповідають вимогам Закону, що обумовлює відмову в реєстрації цієї ініціативної групи.
Враховуючи викладене, відповідно до статей 2, 16, частин першої, третьої, четвертої та шостої статті 17 Закону України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми”, керуючись статтею 2, частиною другою статті 3, частиною першою статті 11, частиною першою статті 12, пунктом 3 статті 17, статтею 20 Закону України “Про Центральну виборчу комісію”, Центральна виборча комісія постановляє:
1. Відмовити в реєстрації ініціативної групи всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, утвореної на зборах громадян України, що відбулися 4 січня 2006 року в місті Ужгороді.
2. Копію цієї постанови надіслати виконуючому обов’язки Ужгородського міського голови першому заступнику міського голови Й.Повхану.
Голова Центральної виборчої комісії Я. ДАВИДОВИЧ