Постанова

28 лютого 2019 року № 417

Про запит на інформацію Павліченка Д.О., зареєстрований у Центральній виборчій комісії  26 лютого 2019 року за № 21-17-4406

До Центральної виборчої комісії 26 лютого 2019 року Павліченко Дмитро Олександрович подав запит на інформацію щодо надання йому "поштових адрес постійного місця проживання", електронних адрес та номерів телефонів усіх кандидатів на пост Президента України.

Розглянувши вказаний запит на інформацію, Центральна виборча комісія зазначає.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" Комісія та її члени зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Порядок реєстрації кандидатів на пост Президента України, зокрема, перелік документів, які подаються для їх реєстрації до Центральної виборчої комісії, встановлено статтею 51 Закону України "Про вибори Президента України".

При цьому надання Комісії кандидатами на пост Президента України інформації про електронні адреси законами України та актами Комісії не передбачено.

Стосовно "поштових адрес постійного місця проживання" та номерів телефонів зазначаємо, що відповідно до частини першої статті 51 Закону України "Про вибори Президента України" Центральна виборча комісія реєструє кандидата на пост Президента України за умови отримання, зокрема, автобіографії особи, висунутої кандидатом на пост Президента України, яка повинна містити, серед іншого, адресу місця проживання, а також анкети кандидата на пост Президента України за формою, встановленою постановою Комісії. В анкеті кандидата на пост Президента України, форму якої затверджено постановою Комісії від 27 грудня  2018 року № 270, вказується адреса місця проживання кандидата на пост Президента України та його контактні телефони.

Відповідно до частини третьої статті 10 Закону України "Про доступ до публічної інформації" (далі – Закон) розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом.

Частинами першою, другою статті 32 Конституції України встановлено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Частинами першою, другою статті 11 Закону України "Про інформацію" передбачено, що інформація про фізичну особу (персональні дані) – це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, а також адреса, дата і місце народження.

За змістом частини другої статті 21 Закону України "Про інформацію" інформація про фізичну особу є конфіденційною та може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Згідно з частиною другою статті 7 Закону розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди – лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Конституційний Суд України в Рішенні від 20 січня 2012 року  № 2-рп/2012 у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України зазначив, що інформація про особисте та сімейне життя особи (персональні дані про неї) – це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім’ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов’язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування. Така інформація про фізичну особу та членів її сім’ї є конфіденційною і може бути поширена тільки за їх згодою, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Також Конституційним Судом України у пункті 1 резолютивної частини вказаного Рішення визначено, що положення частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України слід розуміти так, що збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

На виконання вимог частини другої статті 48, пункту 6 частини другої статті 51 Закону України "Про вибори Президента України" у заявах про самовисунення кандидатами на пост Президента України та у заявах осіб, висунутих політичними партіями, про згоду балотуватися кандидатами на пост Президента України від відповідної партії надавалася, зокрема, згода на оприлюднення їх біографічних відомостей.

Законом України "Про вибори Президента України" визначено перелік відомостей щодо кандидатів на пост Президента України, які поширюються Центральною виборчою комісією (частина одинадцята статті 51, частина друга статті 561, частина перша статті 564, частина четверта статті 71 цього Закону), а саме: прізвище, власне ім’я (всі власні імена) та по батькові  (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, освіта, відомості про посаду (заняття), місце роботи, партійність, місце проживання, суб’єкт висування, передвиборна програма кандидата, його фотографія.

Особи, документи яких для реєстрації кандидатами на пост Президента України отримала Центральна виборча комісія, згоди на поширення будь-якої іншої інформації щодо них, у тому числі адрес місця проживання та номерів телефонів, крім біографічних відомостей, Комісії не надавали.

За змістом указаних положень законодавства України поширення конфіденційної інформації про особу за відсутності її згоди можливе лише у випадках, визначених законом, в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Водночас Комісією не встановлено підстав для поширення інформації про адреси місць проживання та номери телефонів кандидатів на пост Президента України за відсутності їх згоди в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

В інформаційному запиті Павліченка Д.О. таких підстав також не наведено.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону конфіденційна інформація є інформацією з обмеженим доступом.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про інформацію" інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.

Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов’язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

Разом з тим Комісія не вбачає, а Павліченком Д.О. також не наведено підстав для віднесення інформації про адреси місця проживання та номери телефонів кандидатів на пост Президента України до такої, що є суспільно необхідною (є предметом суспільного інтересу) і може бути поширена.

Отже, підстави для поширення вказаної інформації як суспільно необхідної відсутні.

Згідно з частиною другою статті 6 Закону обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Враховуючи викладене, доступ до конфіденційної інформації щодо адрес місця проживання та номерів телефонів кандидатів на пост Президента України підлягає обмеженню, оскільки це відповідає захисту права вказаних осіб на невтручання в їх особисте і сімейне життя. Розголошення зазначеної інформації може завдати істотної шкоди їх правам та інтересам, зокрема праву на приватність, має високу ймовірність завдання шкоди цим особам чи їх майну, а шкода від оприлюднення зазначеної інформації для вказаних осіб переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 22 Закону передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту на інформацію у випадках, якщо розпорядник інформації не володіє і не зобов’язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 Закону.

За таких обставин Центральна виборча комісія як розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту на інформацію Павліченка Д.О.

На виконання вимоги пункту 4 частини четвертої статті 22 Закону Центральна виборча комісія зазначає, що відмова в задоволенні запиту на інформацію може бути оскаржена запитувачем у порядку, передбаченому статтею 23 Закону.

Враховуючи викладене, відповідно до статті 32 Конституції України, статей 11, 21, 29 Закону України "Про інформацію", статей 6, 7, пунктів 1, 2 частини першої, частини четвертої статті 22 Закону України "Про доступ  до публічної інформації", керуючись статтями 11 – 13 Закону України  "Про Центральну виборчу комісію", Центральна виборча комісія  постановляє:

1. Відмовити Павліченку Дмитру Олександровичу в задоволенні запиту на інформацію.

2. Копію цієї постанови надіслати Павліченку Д.О.

3. Цю постанову оприлюднити на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії.

Голова Центральної виборчої комісії   Т. СЛІПАЧУК