Постанова

14 серпня 1998 року №353

Про проект Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників Секретаріату Центральної виборчої комісії

(із змінами, внесеними постановою Центральної виборчої комісії
від 27 серпня 1999 р. № 200)

(втратила чинність згідно з постановою Центральної виборчої комісії
від 12 травня 2005 р. № 82)

 

Відповідно до частини другої статті 27 Закону України “Про Центральну виборчу комісію” Центральна виборча комісія постановляє:

1. Затвердити погоджені з профспілковим комітетом Правила внутрішнього трудового розпорядку працівників Секретаріату Центральної виборчої комісії, що додаються.

2. Керівникові Секретаріату Комісії Кавуну М.Г. забезпечити ознайомлення з Правилами працівників Секретаріату, виготовлення і розміщення тексту Правил у приміщенні Центральної виборчої комісії.

Голова Центральної виборчої комісії М.Рябець

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Центральної виборчої комісії

від 14 серпня 1998 року №353

ПРАВИЛА

внутрішнього трудового розпорядку працівників Секретаріату Центральної виборчої комісії

(із змінами, внесеними постановою Центральної
виборчої комісії  від 27 серпня 1999 р. № 200)

1. Загальні положення

І. Згідно з Конституцією України громадяни України мають право на працю з оплатою не нижче від визначеної законом. Державою гарантуються рівні можливості у виборі професії, роду трудової діяльності, реалізуються програми професійно-технічного навчання, підготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

2. Обов’язком і справою честі працівника є чесна і сумлінна праця, своєчасне виконання своїх обов’язків, додержання дисципліни праці.

3. Дисципліна забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.

4. Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників Секретаріату Центральної виборчої комісії (далі Правила) поширюються на всіх працівників Секретаріату Центральної виборчої комісії (далі Комісія).

Ці Правила грунтуються на положеннях Конституції України, Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), Законів України “Про державну службу”, “Про Центральну виборчу комісію” та інших законів.

Правила затверджуються, змінюються і доповнюються Центральною виборчою комісією за погодженням із профспілковим комітетом Комісії.

(у редакції згідно з постановою Центральної
виборчої комісії від 27 серпня 1999 р. № 200)

 

II. Порядок прийняття, переведення та звільнення працівників

5. Прийняття, переведення та звільнення працівників Секретаріату Комісії здійснюється відповідно до чинного законодавства та Регламенту Комісії.

6. При прийнятті на роботу працівник подає до відділу кадрів заяву про прийняття на роботу або заяву про участь у конкурсі на заміщення посади (вказується конкретна посада), заповнену форму № П-20С, копії документів про освіту, вчену ступінь тощо, військовий квиток (для військовозобов’язаних), документи про пільги, декларацію про доходи (для державних службовців), довідку з попереднього місця роботи (для осіб, які приймаються на роботу в порядку переведення), трудову книжку, паспорт та інші документи, передбачені чинним законодавством.

Під час укладання трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження та документи, подання яких не передбачено законодавством.

7. При укладенні трудового договору може бути обумовлено угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, що йому доручається. Строк випробування не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з профспілковим комітетом, – шести місяців. Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця.

Умови про випробування застерігаються в   розпорядженні про прийняття на роботу.

Прийняття на державну службу на посади третьої-сьомої категорій, відповідно до статті 15 Закону України “Про державну службу”, здійснюється на конкурсній основі, якщо інше не встановлено законодавством України.

(у редакції згідно з постановою Центральної
виборчої комісії від 27 серпня 1999 р. № 200)

8. Прийняття на роботу оформляється розпорядженням Голови Комісії в порядку, передбаченому статтями 23, 24 КЗпП України.

У розпорядженні зазначаються назва посади відповідно до штатного розпису, на яку приймається працівник, та умови оплати праці, про що робиться відповідний запис до трудової книжки.

Із розпорядженням про прийняття працівника на роботу (про призначення на посаду) працівник ознайомлюється під розписку в особовій картці.

9. Особа, яка приймається на посаду державного службовця вперше, приймає присягу.

10. До початку роботи за укладеним трудовим договором чи у разі переведення працівника на іншу роботу (посаду) керівник Секретаріату або за його дорученням керівник відповідного структурного підрозділу зобов’язаний:

визначити працівникові робоче місце, забезпечити йому необхідні умови для роботи;

роз’яснити його права і обов’язки відповідно до його посади (роботи) під розписку;

проінструктувати його з правил техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони;

ознайомити працівника з цими Правилами.

11. На всіх працівників ведуться трудові книжки у порядку, встановленому чинним законодавством.

12. Голова Комісії, заступник Голови Комісії, секретар Комісії, інші члени Комісії, керівник Секретаріату, його заступник, а також керівники структурних підрозділів   Секретаріату можуть   доручати   підлеглим виконання роботи, не обумовленої трудовим договором, лише за згодою працівника.

(у редакції згідно з постановою Центральної
виборчої комісії від 27 серпня 1999 р. № 200)

13. Переведення працівника на іншу роботу здійснюється у випадках і порядку, передбачених статтями 32-34 КЗпП України.

14. Трудовий договір з працівником може бути припинений тільки з підстав, передбачених законодавством.

Працівник має право за власним бажанням розірвати трудовий договір, укладений на невизначений термін, попередивши про це Керівництво за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (випадки, передбачені частиною першою статті 38 КЗпП України), трудовий договір припиняється у термін, про який просить працівник.

Після закінчення терміну попередження працівник вправі припинити роботу і керівництво зобов’язане видати трудову книжку та провести з ним остаточний розрахунок.

За згодою між працівником і Керівництвом трудовий договір може бути розірвано і до закінчення терміну попередження про звільнення.

Строковий трудовий договір (пункти 2 і 3 статті 23 КЗпП України) підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, що перешкоджає виконанню роботи за договором, порушення Керівництвом законодавства про працю, трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 цього Кодексу.

Розірвання трудового договору з ініціативи Керівництва може бути проведено лише за попередньою згодою профспілкового комітету, за винятком випадків, передбачених законодавством.

15. Перед розірванням трудового договору працівник зобов’язаний повністю розрахуватися за одержані ним матеріальні цінності, повернути всі документи та літературу.

16. Розірвання трудового договору з працівником оформляється розпорядженням.

17. День звільнення є останнім днем роботи.

У день звільнення працівникові видається його трудова книжка з внесеним до неї записом про звільнення і здійснюється з ним остаточний розрахунок. Записи про причини звільнення у трудовій книжці проводяться у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) Закону.

III. Основні обов’язки працівників

18. Працівники зобов’язані: додержувати Конституції України та інших актів законодавства України;

чесно і сумлінно виконувати покладені на них обов’язки, виявляти ініціативу і творчість у роботі;

забезпечувати ефективну роботу;

постійно вдосконалювати організацію своєї роботи і підвищувати професійну кваліфікацію;

додержувати дисципліни праці;

забезпечувати своєчасне і чітке виконання законів України, нормативно-правових актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Комісії, доручень Голови Комісії, заступника Голови Комісії, секретаря Комісії, членів Комісії, керівника Секретаріату та керівників структурних підрозділів;

(у редакції згідно з постановою Центральної
виборчої комісії від 27 серпня 1999 р. № 200)

 

не допускати дій і вчинків, що можуть зашкодити інтересам громадян, їх об’єднань, держави чи негативно вплинути на репутацію працівника Комісії;

не брати участі в діях, що суперечать національним інтересам України, ускладнюють функціонування державних органів;

не чинити дій, що можуть бути розцінені як використання свого службового становища в корисливих цілях, а також дій, які відповідно до чинного законодавства вважаються корупційними;

шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримувати високої культури спілкування;

не виявляти всупереч інтересам справи упередженість або прихильність до будь-яких організацій, органів, об’єднань громадян або конкретних осіб;

зберігати державну таємницю, інформацію про громадян, що стала їм відома під час виконання покладених на них обов’язків, а також іншу інформацію, яка згідно із законодавством не підлягає розголошенню;

з високою вимогливістю ставитися до виконання встановлених правил роботи з документами;

дотримувати правил з охорони праці та протипожежної охорони;

утримувати свої робочі місця і обладнання в чистоті, а також додержувати чистоти в адмінбудинку;

додержувати встановленого порядку збереження матеріальних цінностей та документів;

своєчасно подавати відділу кадрів відомості про зміни, що відбулися у працівника (про вступ до навчального закладу та про його закінчення, зміни прізвища, складу сім’ї, зняття з військового обліку тощо).

19. Обсяг повноважень працівника визначається положеннями про відповідні структурні підрозділи, посадовими положенням, інструкціями.

IV. Основні обов’язки Керівництва

20. Керівництво або за його дорученням керівники структурних підрозділів зобов’язані:

організовувати роботу працівників з тим, щоб кожний із них виконував обов’язки за своєю посадою і кваліфікацією, мав закріплене за ним робоче місце, своєчасно до початку роботи, що йому доручається, був ознайомлений із завданнями і забезпечений роботою протягом усього робочого дня;

забезпечувати в установленому порядку підвищення кваліфікації працівників у відповідних навчальних закладах та методом самоосвіти, а також на лекційних заняттях, курсах за рахунок бюджетних коштів на підставі статті 201 КЗпП України;

забезпечувати у відповідності з положеннями про оплату праці та матеріальне стимулювання працівників Комісії, оплату праці та матеріальне стимулювання працівників автогосподарства, що погоджуються з профспілковим комітетом, матеріальне заохочення працівників за результатами їх особистої праці і загальними підсумками роботи;

здійснювати економне і раціональне витрачання фонду оплати праці та фонду матеріального заохочення;

забезпечувати додержання працівниками трудової дисципліни; неухильно додержувати законодавства про працю;

у відповідності з нормативними актами вживати необхідних заходів для профілактики захворювань та оздоровлення працівників; у випадках, передбачених законодавством, своєчасно надавати пільги і компенсації у зв’язку зі шкідливими умовами праці та забезпечувати засобами індивідуального захисту; створювати необхідні санітарно-побутові умови;

уважно ставитися до потреб і запитів працівників, забезпечувати поліпшення їх житлових і культурно-побутових умов; організовувати облік працівників, які потребують поліпшення житлових умов, та розподіляти житло

відповідно до чинного законодавства, забезпечуючи гласність при вирішенні цих питань;

забезпечувати виплату заробітної плати працівникам в установлені терміни та в розмірах, передбачених законодавством і трудовим договором, з виданням розрахункових листів відповідно до статті 110 КЗпП України.

21. Керівництво здійснює свої обов’язки у відповідних випадках разом або за погодженням з профспілковим комітетом.

V. Робочий час і його використання

22. Для працівників установлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями – суботою і неділею. Нормальна тривалість робочого часу працівників становить 40 годин на тиждень (за винятком випадків, передбачених чинним законодавством).

У випадках, передбачених статтею 56 КЗпП України, окремим працівникам, на їх прохання, може встановлюватися неповний робочий день чи тиждень з оплатою праці пропорційно відпрацьованому ними часу.

23. Час початку і закінчення роботи працівників та час перерви для відпочинку і харчування встановлюються такі:

 

	Понеділок-четвер	П’ятниця
Початок роботи	9 год. 00 хв.	9 год. 00 хв.
Перерва	13 год. 00 хв. – 13 год. 45 хв.	13 год. 00 хв. – 13 год. 45 хв.
Закінчення роботи	18 год. 00 хв.	16 год. 45 хв.

(у редакції згідно з постановою Центральної
виборчої комісії від 27 серпня 1999 р. № 200)

Для окремих категорій працівників (працівників служби Голови Комісії, водіїв, технічних працівників та інших) може встановлюватися 12-годинний робочий день з роботою через день. Початок такого робочого дня о 8 годині 00 хв., закінчення – о 21 годині 00 хв. з перервою для відпочинку і харчування тривалістю 1 година 15 хв. за узгодженням з відповідною посадовою особою, а для водіїв чергових автомобілів початок, закінчення роботи і перерва на відпочинок та харчування визначаються графіком, що затверджується Головою Комісії.

(у редакції згідно з постановою Центральної
виборчої комісії від 27 серпня 1999 р. № 200)

Для водіїв чергових легкових автомобілів і механіків-диспетчерів установлюється цілодобове чергування за графіком, затвердженим керівником автогосподарства.

Для прибиральниць, працюючих позмінно, встановлюється такий режим праці:

1-а зміна

– початок роботи о б годині 00 хв. закінчення роботи о 14 годині 00 хв.

2-а зміна

– за загальним режимом праці.

Тривалість робочого часу працівників, які працюють за особливим режимом роботи, за місяць не може перевищувати місячну тривалість робочого часу працівників, які працюють

40 годин на тиждень.

24. Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи зменшується на одну годину. Ця норма поширюється на випадки перенесення в установленому порядку передсвяткового дня на інший день тижня з метою об’єднання днів відпочинку, а також на осіб, які працюють в режимі скороченого робочого часу (стаття 53 КЗпП України).

25. Керівництво за погодженням з профспілковим комітетом окремим працівникам чи працівникам окремих категорій може встановлювати гнучкий графік роботи на умовах та в порядку, передбачених законодавством.

26. Для виконання невідкладної і непередбаченої роботи працівники, які займають посади державних службовців, зобов’язані за розпорядженням Голови Комісії виходити на роботу у вихідні, святкові та неробочі дні. Інші працівники залучаються до такої роботи за розпорядженням Голови Комісії з дозволу профспілкового комітету. Робота у ці дні оплачується відповідно до статті 107 КЗпП України у подвійному розмірі за фактично відпрацьований час.

За бажанням працівника, який працював у вихідний, святковий або неробочий день, йому може надано інший день відпочинку. У цьому разі оплата за роботу в ці дні провадиться в одинарному розмірі.

Працівникам, на яких не поширюється дія Закону України “Про державну службу”, робота понад установлену тривалість робочого часу оплачується відповідно до статті 106 КЗпП України.

27. Облік робочого часу і табелювання працівників провадиться в порядку, визначеному Регламентом Центральної виборчої комісії.

28. Черговість надання працівникам щорічної і додаткової оплачуваної відпусток установлюється Керівництвом за погодженням із профспілковим комітетом з урахуванням необхідності забезпечення нормальної роботи Комісії та особистих інтересів працівників. Графік відпусток складається на кожний календарний рік не пізніше ніж 5 січня поточного року і доводиться до відома всіх працівників.

За розпорядженням Голови Комісії працівник, який є державним службовцем, може бути відкликаний із щорічної або додаткової відпустки. Частина невикористаної відпустки, що залишається, надається працівникові у будь-який інший час поточного року чи приєднується до відпустки в наступному році.

VI. Заохочення за успіхи в роботі. Матеріальне та соціально-побутове забезпечення

29. За успішне виконання трудових обов’язків, тривалу і бездоганну роботу, інші успіхи в праці до працівників застосовуються такі заохочення:

оголошення подяки; видача грошової премії; нагородження цінним подарунком.

За виконання особливо відповідальних завдань працівникові, який займає посаду державного службовця, може бути присвоєно черговий ранг достроково в межах відповідної категорії посад. За сумлінну працю при виході на пенсію працівникові може бути присвоєно черговий ранг поза межами відповідної категорії посад.

Заохочення оголошується розпорядженням і заноситься до трудової книжки працівника у відповідності з правилами їх ведення.

При застосуванні заохочень забезпечується поєднання морального і матеріального стимулювання праці.

30. Матеріальне стимулювання державним службовцям визначається Положенням про оплату праці і матеріальне стимулювання членів Центральної виборчої комісії та працівників Секретаріату Комісії, погодженим з профспілковим комітетом працівників Центральної виборчої комісії та затвердженим Головою Комісії.

(у редакції згідно з постановою Центральної
виборчої комісії від 27 серпня 1999 р. № 200)

31. Працівникам, які успішно й сумлінно виконують свої трудові обов’язки, надаються першочергово переваги та пільги щодо соціально-культурного і житлово-побутового обслуговування (путівки до санаторіїв та будинків відпочинку, поліпшення житлових умов і т.ін.). Таким працівникам надається також перевага у просуванні по службі.

За особливі трудові заслуги працівники Комісії можуть бути представленими до державних нагород та присвоєння почесних звань.

32. З метою поліпшення матеріального і соціально-побутового забезпечення та заохочення в роботі Керівництво за погодженням з профспілковим комітетом:

сплачує за рахунок коштів соціального страхування установи 70 відсотків вартості путівок у дитячий оздоровчий табір (для всіх дітей працівників установи);

сплачує за рахунок коштів соціального страхування 70 відсотків вартості путівок працівникам Комісії та їх дітям шкільного і дошкільного віку, які потребують санаторного лікування;

за наявності коштів соціального страхування установи сплачує 70 відсотків вартості путівок оздоровчого відпочинку для працівників Комісії та їх дітей шкільного і дошкільного віку;

спрямовує на соціально-побутові потреби колективу 70 відсотків коштів, отриманих за рахунок господарчої діяльності;

у межах наявних коштів здійснює виплати працівникам матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, а також матеріальної допомоги пенсіонерам-ветеранам Великої Вітчизняної війни та праці, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, малозабезпеченим та соціально незахищеним категоріям працівників; 

у разі надання пільгової сімейної путівки для санаторного лікування чи оздоровчого відпочинку матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань не надається.

(у редакції згідно з чинною постановою Центральної
виборчої комісії від 27 серпня 1999 р. № 200)

33. Оздоровлення працівників Комісії та членів їх сімей, прикріплених до Лікувально-оздоровчого об’єднання при Кабінеті Міністрів України, здійснюється у підвідомчих санаторіях відповідно до затвердженого цим Об’єднанням розподілу путівок.

Заявка на отримання путівки подається до Лікувально-оздоровчого об’єднання окремо на кожного працівника та члена його родини, які перебувають на обліку в Об’єднанні, разом з медичними довідками не пізніше як за місяць до бажаного строку заїзду.

Заявка оформлюється на підставі заяви працівника на ім’я Голови Комісії через господарське управління Секретаріату з урахуванням строку відпустки.

Оздоровлення працівників та членів їх сімей, які не перебувають на обліку в Лікувально-оздоровчому об’єднанні, здійснюється у тому ж порядку за рахунок коштів соціального страхування.

Придбані Комісією для зазначеної категорії працівників за повну вартість путівки передаються господарським управлінням до відділу бухгалтерського обліку та звітності на зберігання і видаються після оформлення путівки у міському комітеті профспілки на підставі заяви працівника та сплати ним до каси Комісії частки вартості путівки відповідно до рішення профспілкового комітету.

(у редакції згідно з чинною постановою Центральної
виборчої комісії від 27 серпня 1999 р. № 200)

 

VII. Відповідальність за порушення трудової дисципліни

34. Порушення трудової дисципліни, тобто невиконання чи неналежне виконання без поважних причин працівником покладених на нього трудових або службових обов’язків, порушення державним службовцем обмежень, пов’язаних з проходженням державної служби, перевищення ним своїх повноважень, а також скоєння вчинку, який порочить його як державного службовця та дискредитує Центральну виборчу комісію, тягне за собою застосування заходів дисциплінарного стягнення, а також інших заходів, передбачених чинним законодавством.

35. За порушення трудової дисципліни до працівника застосовується один із видів стягнення:

догана; звільнення.

До державних службовців можуть також застосовуватися й такі заходи дисциплінарного впливу, як:

попередження про неповну службову відповідність;

затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Звільнення може застосовуватися . за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором чи цими Правилами, якщо до працівника раніще застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення, а також за прогул (у тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом дня) без поважних причин.

36. Стосовно порушення державним службовцем трудової дисципліни може бути проведено службове розслідування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

37. До застосування дисциплінарного стягнення від порушника трудової дисципліни в обов’язковому порядку вимагається письмове пояснення. Відмова працівника дати пояснення не може бути перешкодою для застосування стягнення.

38. Дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи через тимчасову непрацездатність або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладено пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

39. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. Повне або часткове позбавлення премії може бути здійснено незалежно від дисциплінарного стягнення.

40. Під час вибору виду стягнення повинні враховуватися ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

41. Дисциплінарні стягнення застосовуються Головою Комісії.

42. Стягнення оголошується розпорядженням, у якому зазначаються мотиви його застосування; про стягнення повідомляється працівникові, на якого воно накладене, під розписку.

43. Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж виявив себе сумлінним працівником, стягнення може бути зняте до закінчення року.

44. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

VIII. Порядок вирішення трудових спорів

45. Трудові спори, що виникають між працівником і Керівництвом, розглядаються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

46. У порядку, передбаченому статтею 223 КЗпП України, утворюється комісія по трудових спорах, яка діє в межах компетенції, визначеної законодавством.

(нумерація пунктів  34-46 змінена згідно з
постановою Центральної  виборчої комісії
від 27 серпня 1999 р. № 200)