Постанова

23 грудня 2025 року № 70

Про схвалення Комунікаційної стратегії Центральної виборчої комісії на післявоєнних виборах в Україні

Відповідно до статті 71 Конституції України вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення.

Зазначені конституційні положення послідовно втілено і у Виборчому кодексі України. Так, за змістом положень статті 14 указаного Кодексу вибори в Україні є вільними; громадянам забезпечуються умови для вільного формування своєї волі.

Вільне волевиявлення як одна із засад виборчого права, на що, зокрема, звернуто увагу в Кодексі належної практики у виборчих справах (Керівні принципи та Пояснювальна доповідь, ухвалені Венеційською комісією на 52-й  пленарній сесії 18 та 19 жовтня 2002 року), охоплює свободу виборців формувати власну думку шляхом доступу до різноманітної інформації, необхідної для усвідомленого та обґрунтованого вибору. 

В офіційному тлумаченні Комітету ООН з прав людини до статті 25 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права у частині, що стосується права голосувати і бути обраним на справжніх періодичних виборах, особливо підкреслюється обов’язок держав створити умови для усвідомленого і вільного вибору кожного громадянина. Зокрема, це передбачає проведення кампаній з належної просвітницької роботи, що дає змогу виборцям отримати чітку та повну інформацію про свої права і виборчі процедури. Формування “виборчих поглядів” повинно відбуватися у вільному інформаційному середовищі, без тиску, залякування, підкупу або маніпулятивного впливу. Поширення дезінформації, викривлення фактів чи непрозорість виборчих процедур, що підривають довіру до виборчого процесу, визнаються такими, що не відповідають міжнародним стандартам.

Крім забезпечення доступу громадян до всебічної інформації про вибори, у тому числі щодо організації і проведення голосування, реалізації активного і пасивного виборчого права, органи державної влади повинні реагувати на виклики, пов’язані з організованими дезінформаційними кампаніями, що можуть підірвати цілісність виборчого процесу. Про таке зобов’язання демократичних держав ідеться у Пояснювальній декларації до Кодексу належної практики у виборчих справах щодо цифрових технологій та штучного інтелекту, ухваленій Венеційською комісією на 141-й пленарній сесії (Венеція, 06 та 07 грудня 2024 року (CDL-AD (2024) 044).

Перелік критеріїв забезпечення цілісності виборчого процесу, розроблений у межах діяльності Європейської мережі співпраці у виборчій сфері (European Cooperation Network on Elections), що діє як координаційна платформа Європейської Комісії, визначає серед ключових умов реалізації принципу загального і рівного виборчого права обов’язок держав забезпечити виборців достовірною, повною, зрозумілою та адаптованою до потреб різних соціальних груп інформацією про основні правила та практичні аспекти здійснення виборчих прав, зокрема для осіб з інвалідністю та інших категорій громадян.
Унаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації (далі – рф) проти України виникла потреба у завчасній та системній підготовці до післявоєнних виборів, які можуть бути проведені лише після зупинення воєнної агресії рф і припинення чи скасування режиму воєнного стану. Війна рф проти України створила безпрецедентні виклики для організації післявоєнних виборів, зокрема через тимчасову окупацію частини території України, масштабні руйнування виборчої інфраструктури, масове переміщення громадян, дезінформацію, кібератаки, а також інші форми зовнішнього втручання.

За таких умов важливо на майбутніх виборах ефективно забезпечити реалізацію виборчих прав, у тому числі організацію голосування внутрішньо переміщених осіб і громадян України за кордоном. Окрему увагу варто звернути на створення умов для повноцінної участі у виборах військовослужбовців, а також виборців із порушеннями здоров’я, враховуючи необхідність забезпечення доступності приміщень виборчих комісій і приміщень для голосування, належне інформування та можливість реалізувати право бути обраним.

Також під час організації післявоєнних виборів надзвичайно важливим буде питання безпеки виборців, що вимагатиме тісної співпраці з силами безпеки та оборони України, розробки відповідних сценаріїв реагування. Заходи реагування мають бути комплексно прокомуніковані з учасниками виборчого процесу під час організації підготовки та проведення таких виборів.

Невід’ємною складовою підготовки до виборів є розробка та поетапне впровадження комплексних заходів з інформування виборців про особливості реалізації виборчих прав у післявоєнних умовах. Питання доступу громадян до зрозумілої та своєчасної інформації про виборчі процедури та умови голосування набуває ще більшої актуальності в умовах підготовки до післявоєнних виборів, ніж у період проведення виборів у звичайний час. Саме тому для забезпечення такої потреби Комісія як постійно діючий колегіальний державний орган, до компетенції якого належить забезпечення організації підготовки та проведення виборів, вбачає  за потрібне розробити та схвалити стратегічний документ з питань комунікацій під час виборів у післявоєнний період – Комунікаційну стратегію Центральної виборчої комісії на післявоєнних виборах в Україні (далі – Комунікаційна стратегія).

Комунікаційну стратегію розроблено із залученням представників громадянського суспільства, державних органів та міжнародних партнерів Комісії, зокрема Ради Європи, Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Міжнародного інституту демократії та виборчого сприяння (International IDEA), та з урахуванням матеріалів, напрацьованих у межах діяльності робочих груп, утворених у Комісії з метою напрацювання можливих механізмів вирішення проблемних питань, пов’язаних з організацією післявоєнних виборів, а саме: з напрацювання плану заходів щодо організації підготовки та проведення післявоєнних виборів; напрацювання механізмів актуалізації відомостей про виборців для забезпечення проведення післявоєнних виборів; напрацюванняпропозицій щодо організації голосування виборців, які проживають або на день проведення голосування на виборах перебувають на території іноземної держави.

Практичне впровадження Комунікаційної стратегії узгоджується із загальноєвропейським підходом до протидії гібридним загрозам, який передбачає залучення всіх рівнів управління та суспільства. Зокрема, про важливість застосування такого підходу йдеться у Звіті про іноземне втручання у всі демократичні процеси в Європейському Союзі, включно з дезінформацією, підготовленому у травні 2023 року Спеціальним комітетом Європейського парламенту. У зазначеному документі підкреслено, що для формування стійкості до майбутніх операцій з дезінформації та маніпуляцій інформацією, зокрема під час виборів, необхідний комплексний підхід, який охоплює все суспільство.

Крім того, впровадження Комунікаційної стратегії корелюється з підходами ініціативи Європейської Комісії “Європейський щит демократії” (2025 року), яка спрямована на розширення можливостей сильних і стійких демократій шляхом посилення ситуаційної обізнаності та підтримки можливостей реагування для захисту цілісності інформаційного простору, протидії дезінформації та зовнішньому втручанню, а також зміцнення демократичних інституцій і стійкості суспільства.

Таким чином, Комунікаційну стратегію потрібно розглядати як невід’ємну частину процесу напрацювання державою заходів із протидії зовнішньому втручанню, насамперед рф, у функціонування демократичних інституцій в Україні загалом і у вибори зокрема. Першочерговим пріоритетом у протидії будь-яким негативним сценаріям втручання у виборчий процес має бути збереження довіри громадськості до процесу виборів та виборчих комісій як відповідальних суб’єктів його організації. Цей рівень довіри значною мірою залежить від ефективності інформування виборців та комунікації з ними.

Зважаючи на стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі, інформування виборців про особливості післявоєнних виборів повинно ефективно поєднуватися з адаптацією українського законодавства і практик до європейських стандартів. Комунікаційна стратегія таким чином не лише відповідає на ключові виклики післявоєнних виборів, а й сприяє впровадженню в Україні основних рекомендацій Європейського Союзу у сфері інклюзивних і стійких виборчих процесів.

Важливість і своєчасність розробки Комунікаційної стратегії закріплено у Дорожній карті з питань функціонування демократичних інституцій, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 травня 2025 року № 475-р. 

Одночасно з урахуванням специфіки післявоєнних виборів та найкращих європейських практик у сфері протидії зовнішньому втручанню, посилення інклюзивності та стійкості виборчих процесів необхідно зважати на те, що вибори після завершення війни в Україні відбуватимуться в умовах розвитку штучного інтелекту, соціальних мереж та інших цифрових технологій. 

У післявоєнному контексті такі технології, з одного боку, сприятимуть інформуванню виборців про реалізацію виборчих прав і організацію голосування, а з іншого – створюватимуть нові виклики для формування поінформованого, свідомого і вільного вибору громадян. 

Таким чином, Комунікаційна стратегія базується на засадах всебічного врахування наявних та можливих наслідків російської агресії для розвитку виборчої сфери України загалом і інформаційних потреб виборців на післявоєнних виборах зокрема; ідентифікації та аналізі особливих потреб, зокрема у сфері доступу до інформації про виборчі процедури, низки груп виборців, таких як військовослужбовці, особи з інвалідністю, виборці за кордоном, громадяни, які проживають на тимчасово окупованій рф території України тощо; послідовної адаптації українських виборчих практик до європейських стандартів, зокрема в сфері інформування виборців про процедури організації і проведення виборів; системного планування заходів протидії зовнішньому втручанню, насамперед із рф як державою-агресором, зокрема шляхом реалізації комплексних кампаній з інформування виборців, протидії дезінформації під час виборчого процесу тощо; врахування впливу сучасного стану розвитку новітніх технологій, у тому числі штучного інтелекту, на умови формування поінформованого і неманіпулятивного вибору громадян.

Для досягнення успіху під час комунікації у післявоєнний період потрібно визначити шляхи розбудови комунікаційної спроможності Комісії, запровадити нові підходи до інформування щодо організації підготовки та проведення післявоєнних виборів із визначенням основних принципів побудови комунікації, цільових аудиторій, каналів комунікації Комісії як основного джерела достовірної інформації про виборчий процес.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення виборчих прав громадян в умовах післявоєнного періоду, належної поінформованості виборців та організації виборчих процесів у такий період, керуючись частиною другою статті 3, статтями  11–13, 17 Закону України “Про Центральну виборчу комісію”, Центральна виборча комісія постановляє:

1. Схвалити Комунікаційну стратегію Центральної виборчої комісії на післявоєнних виборах в Україні (додається).

2. Секретаріату Центральної виборчої комісії забезпечити розроблення та подання на затвердження Голові Центральної виборчої комісії проєкту плану заходів з реалізації Комунікаційної стратегії Центральної виборчої комісії на післявоєнних виборах в Україні, схваленої пунктом 1 цієї постанови.

3. Цю постанову оприлюднити на офіційному вебсайті Центральної виборчої комісії.

Голова Центральної виборчої комісії   О. ДІДЕНКО