Постанова

03 жовтня 2025 року № 48

Про заходи щодо врахування рекомендацій Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки та співробітництва в Європі за результатами місій зі спостереження за виборами в Україні

Шлях України до повноправного членства в Європейському Союзі (далі – ЄС), закріплений у її Основному Законі – Конституції, став свого часу вирішальним вибором українців, який вони на сьогодні відстоюють ціною власних життів у неспровокованій загарбницькій війні російської федерації проти України.

23 червня 2022 року було прийнято історичне рішення Європейської Ради про надання Україні статусу держави-кандидата на вступ до ЄС. Такий статус відкриває перед Україною широкі можливості та водночас покладає додаткові зобов’язання щодо, зокрема, адаптації українського законодавства до права ЄС, продовження здійснення правових, інституційних та інших реформ, спрямованих на подальшу розбудову української демократії.

Незважаючи на безпрецедентно складні умови, Україна зробила значні кроки у здійсненні реформ, що засвідчено у висновках і рекомендаціях Європейської Комісії, викладених у її Звіті від 08 листопада 2023 року про прогрес України в рамках Пакета розширення 2023 року, в якому детально проаналізовано поточний стан і прогрес, досягнутий Україною на її шляху до вступу до ЄС.

Як зазначено у висновку Європейської Комісії, що міститься в указаному Звіті, стосовно сфери “Вибори” “загалом правові рамки залишаються сприятливими для організації демократичних виборів. Реформування виборчого законодавства слід продовжувати для забезпечення виконання рекомендацій Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ. Ключові рекомендації, представлені в останніх звітах місії БДІПЛ ОБСЄ зі спостереження за виборами, були виконані. У Виборчому кодексі, ухваленому у 2019 році, було гармонізовано всі виборчі процедури […] Після місцевих виборів 2020 року триває робота над комплексним переглядом Виборчого кодексу і цей процес є прозорим та інклюзивним” (підрозділ  2.1.1. “Демократія” розділу 2.1. “Функціонування демократичних інституцій і реформа державного управління” за кластером 1 “Основні принципи процесу вступу до ЄС”). Аналогічні за змістом настанови є і в Звіті Європейської Комісії в межах Пакета розширення ЄС 2024 року від 30 жовтня 2024 року.

Також варто зазначити, що питання врахування рекомендацій Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки та співробітництва в Європі (далі – БДІПЛ ОБСЄ), наданих за результатами спостереження за виборами в Україні, було предметом офіційного скринінгу відповідності законодавства України праву ЄС під час двосторонніх зустрічей України та Європейської Комісії в жовтні 2024 року за переговорним розділом “Функціонування демократичних інституцій”.

У скринінговому звіті першого кластера “Основи” переговорів про членство України в ЄС, переданому Європейською Комісією Європейській Раді, Україні рекомендовано “докладати зусиль, зокрема, щоб наблизити вибори в Україні до зобов’язань перед ОБСЄ та інших міжнародних зобов’язань і стандартів демократичних виборів. Це включає перегляд методів формування виборчих органів з метою посилення безперервності, професіоналізму та доброчесності, забезпечення належної винагороди їхніх членів, посилення законодавчих положень щодо порушень кампанії, у тому числі щодо зловживання адміністративним ресурсом та підкупу голосів, а також встановлення пропорційних і стримуючих штрафів”.

Загалом БДІПЛ ОБСЄ здійснює спостереження за виборами в державах-учасницях ОБСЄ, щоб оцінити, чи відповідають вибори, зокрема, міжнародним зобов’язанням і стандартам демократичних виборів. Востаннє БДІПЛ ОБСЄ розгортало в Україні місії зі спостереження у 2019 році на виборах Президента України, народних депутатів України та у 2020 році на місцевих виборах. Комплексні рекомендації місій зі спостереження за виборами, як правило, містяться в підсумковому звіті БДІПЛ ОБСЄ.

Слід зауважити, що після 2019 року комплексна оцінка виконання рекомендацій БДІПЛ ОБСЄ, наданих за результатами загальнодержавних виборів у 2019 році, враховуючи нове виборче законодавство, не проводилась, оскільки в цей період в Україні не відбувалися загальнодержавні вибори на підставі Виборчого кодексу України (далі – Кодекс), на яких би БДІПЛ ОБСЄ розгортало місію зі спостереження за тим самим типом виборів, які було оцінено у 2019 році.

Із прийняттям Кодексу рекомендації, надані за результатами проведених БДІПЛ  ОБСЄ місій зі спостереження за виборами в Україні, здебільшого було враховано, зокрема: кодифіковано виборче законодавство; урегульовано питання прозорості фінансування виборчих кампаній (встановлено граничні розміри виборчих фондів на загальнодержавних виборах, при цьому витрати на виборчу кампанію обмежено розміром відповідного виборчого фонду, а також встановлено обмеження щодо здійснення добровільних внесків до виборчих фондів); запроваджено гендерні квоти; вирішено питання реалізації права голосу для внутрішньо переміщених осіб та трудових мігрантів; спрощено порядок тимчасової зміни місця голосування.

Центральна виборча комісія є постійно діючим колегіальним державним органом, наділеним повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів, а також забезпечення реалізації та захисту виборчих прав громадян.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 Закону України “Про Центральну виборчу комісію” Комісія за результатами узагальнення практики застосування законодавства України про вибори і референдуми та практики проведення виборів і референдумів в Україні, а також у разі необхідності може за власною ініціативою розглянути та прийняти у порядку, встановленому зазначеним Законом, рішення стосовно підготовки пропозицій щодо вдосконалення законодавства України про вибори і референдуми.

Так, у Центральній виборчій комісії проведено роботу щодо аналізу та оцінки рекомендацій, наданих БДІПЛ ОБСЄ за наслідками організованих місій зі спостереження за загальнодержавними виборами у 2014, 2019 роках і місцевими виборами у 2015, 2020 роках.

І. За результатами проведеного аналізу рекомендацій БДІПЛ ОБСЄ виокремлено ті, які ще не реалізовані, та виконання яких потребує передусім внесення змін до Кодексу та інших законів України. Комісія, керуючись наданими їй законами України повноваженнями, враховуючи багаторічний досвід і практику адміністрування виборчих процесів, беручи до уваги рекомендації БДІПЛ ОБСЄ, вбачає за можливе надати підготовлені законодавчі пропозиції, які можуть стати основою для подальшого їх опрацювання та широкого обговорення із залученням усіх заінтересованих сторін з метою відповідної імплементації у майбутніх законодавчих актах. Указані пропозиції (містяться у порівняльній таблиці) спрямовано на законодавче врегулювання таких питань:

1. Стабільність виборчого законодавства.

Для забезпечення стабільності у виборчому законодавстві у наданих рекомендаціях БДІПЛ ОБСЄ (Рек. № 1 Позачергові вибори Президента України 25.05.2014; Рек. № 14 Місцеві вибори 25.10.2015; Рек. № 1 Вибори Президента України 31.03.2019; Рек. № 1 Місцеві вибори 25.10.2020) запропоновано встановити певні запобіжники внесенню змін до законодавства незадовго до виборів, а також наділити Центральну виборчу комісію як основний орган, відповідальний за застосування виборчого законодавства, достатньою гнучкістю для оперативного реагування на будь-які зміни у політичному та безпековому середовищі з метою забезпечення уніфікованого реагування у надзвичайних ситуаціях.

Запровадження на рівні Конституції України норми, яка б встановлювала заборону щодо внесення змін до виборчого законодавства за певний період до початку відповідних виборів, може сприяти більшій гарантії стабільності виборчого законодавства, зважаючи на зазначену рекомендацію. Разом з тим вважаємо, що на сьогодні одним з можливих першочергових кроків на шляху втілення вказаної рекомендації може бути регламентація такої гарантії на рівні закону. Саме тому в Кодексі пропонується встановити обмеження щодо внесення змін до нього протягом одного року, що передує черговим загальнодержавним і місцевим виборам, у частині виборчої системи, порядку формування виборчих комісій та утворення виборчих округів.

Також з метою врахування вказаних рекомендацій пропонується закріпити на законодавчому рівні:

норму щодо внесення змін до Кодексу тільки окремими законами;

повноваження Комісії самостійно вирішувати неврегульовані законом питання, пов’язані з організацією виборчого процесу відповідних виборів.

Запропоноване узгоджується з Керівними принципами щодо виборів, ухваленими Венеційською комісією на 51-й пленарній сесії (Венеція, 05–06 липня 2002 року), якими передбачено, що:

основні елементи виборчого закону, зокрема власне виборчу систему, склад виборчих комісій і визначення меж виборчих округів, не можна переглядати менш як за рік до проведення виборів або їх потрібно закріпити в Конституції чи в акті, що має вищий рівень, ніж звичайний закон (пункт 2(b) розділу ІІ “Умови реалізації принципів”);

правозастосовні норми, а надто норми, що регулюють технічні питання й деталі, можуть при цьому бути оформлені у вигляді підзаконних актів (пункт 67 Пояснювальної записки Керівних принципів щодо виборів).

2. Підвищення рівня підготовки членів виборчих комісій, посилення їх незалежності.

Низка рекомендацій БДІПЛ ОБСЄ (Рек. № 2, 11 Позачергові вибори Президента України 25.05.2014; Рек. № 9, 10, 24 Вибори Президента України 31.03.2019; Рек. № 3, 10 Позачергові вибори народних депутатів України 26.10.2014; Рек. № 2, 3 Місцеві вибори 25.10.2020) стосується питань низького рівня підготовки членів окружних, територіальних та дільничних виборчих комісій, їх політизації, що пов’язано передусім з порядком формування їх складу, частими ротаціями членів виборчих комісій, особливо напередодні дня голосування, а також питань рівня оплати праці членів виборчих комісій.

Міжнародні експерти вважають, що заінтересовані сторони виборчого процесу мають запровадити комплекс відповідних скоординованих антикорупційних дій, спрямованих на гарантування чесності та незалежності органів управління виборчим процесом від політичного втручання, забезпечення сумлінного виконання ними своїх обов’язків. Цьому може сприяти запровадження професійних критеріїв відбору, обов’язкового навчання та сертифікації членів комісій, створення додаткових механізмів залучення до роботи членами виборчих комісій, зокрема шляхом збільшення їх винагороди, формування національного реєстру членів виборчих комісій, введення граничних строків та обмежувальних підстав для заміни членів виборчих комісій.

Ураховуючи вказані рекомендації, з метою посилення інституційної спроможності виборчих комісій, підвищення стабільності та ефективності їх роботи пропонується розглянути можливість внесення змін до статей 84, 85, 89, 92, 140, 146, 149, 203 Кодексу та статей 17, 351 Закону України “Про Центральну виборчу комісію” щодо підвищення рівня підготовки членів виборчих комісій шляхом запровадження навчання з питань підготовки та проведення виборів і референдумів в Україні для осіб, які претендуватимуть на включення до складу окружних, територіальних та дільничних виборчих комісій, окружних та дільничних комісій з всеукраїнського референдуму, за затвердженим Центральною виборчою комісією положенням про таке навчання та з видачею сертифіката про його проходження.

Організацію навчання пропонується покласти на Комісію (зміни до статей 17, 351 Закону України “Про Центральну виборчу комісію”). Особи, які пройдуть навчання та отримають відповідний сертифікат, можуть мати перевагу під час розподілу керівних посад у виборчій комісії (пропоновані зміни до статей 84, 85, 128, 140, 141, 203, 204 Кодексу). Також таким особам пропонується підвищити рівень оплати праці у виборчій комісії на 30 відсотків (зміни до статей 92, 149, 212 Кодексу).

Крім того, задля врахування міжнародних рекомендацій щодо оплати праці членів виборчих комісій, яка має бути адекватною та пропорційною їхньому навантаженню, вважаємо, що встановлений рівень оплати праці у день виборів (день повторного голосування) і в дні встановлення підсумків голосування та результатів виборів слід переглянути з метою її збільшення. Оскільки за положеннями Кодексу визначення розміру оплати праці членів виборчих комісій належить до повноважень Уряду України, пропонується розглянути можливість Кабінету Міністрів України здійснити перегляд розміру оплати праці членів виборчих комісій (пропозиції до розділу “Прикінцеві та перехідні положення”).

Вбачається, що практична реалізація таких законодавчих змін, а також виконання розпочатих Центральною виборчою комісією заходів з утворення та діяльності Центру підготовки учасників виборчих процесів дадуть змогу посилити спроможності виборчих комісій шляхом підвищення рівня підготовки їх членів.

Стосовно порушеного міжнародними експертами питання забезпечення стабільної роботи та збереження незалежності виборчих комісій вважаємо за можливе розпочати широку дискусію щодо обмеження права суб’єктів внесення кандидатур до складу виборчих комісій здійснювати заміну пропонованих ними кандидатур пізніше ніж за 2  дні до дня голосування (повторного голосування) і до встановлення підсумків голосування в межах відповідного округу (зміни до статей 89, 146, 208 Кодексу). Разом з тим, якщо член виборчої комісії виявить бажання в межах зазначеного строку припинити роботу у виборчій комісії, він зможе подати заяву про складення ним повноважень безпосередньо виборчій комісії, яка утворила відповідну виборчу комісію (а не суб’єкту внесення його кандидатури до складу виборчої комісії, як це передбачено чинною нормою). У такому разі виборча комісія приймає рішення на підставі поданої заяви члена виборчої комісії, а подання про заміну цього члена комісії від суб’єкта внесення його кандидатури (у разі надходження) не розглядається. Про прийняте рішення виборча комісія повідомляє суб’єкта внесення кандидатури відповідного члена комісії. Якщо дострокове припинення повноважень члена виборчої комісії, який подав особисту заяву про складення повноважень, призвело до зменшення її кількісного складу нижче від мінімальної кількості, встановленої Кодексом, відповідна виборча комісія одночасно з рішенням про дострокове припинення повноважень члена комісії приймає рішення про включення нового члена до складу відповідної виборчої комісії за поданням голови виборчої комісії, яка прийняла вказане рішення, на підставі пропозицій членів цієї комісії.

Також пропонується у разі утворення окружної виборчої комісії з виборів Президента України у мінімальному складі запровадити можливість його збільшення за мотивованим зверненням голови відповідної виборчої комісії з метою недопущення блокування роботи комісії та уникнення маніпуляцій з її мінімальним складом (зміни до статті 84 Кодексу).

Крім того, пропонується передбачити заборону членам виборчих комісій отримувати від кандидатів, політичних партій (місцевих організацій політичних партій) грошові кошти чи безоплатно або на пільгових умовах товари, послуги, роботи, цінні папери, кредити, лотереї, інші матеріальні цінності (непрямий підкуп) (зміни до статті 38 Кодексу). За європейськими виборчими стандартами члени виборчих комісій мають бути незалежними і неупередженими суб’єктами адміністрування виборів, тому оплата їхньої праці завжди проводиться за рахунок коштів державного бюджету.

3. Офіційне спостереження за виборами.

У рекомендаціях (Рек. № 23 Позачергові вибори Президента України 25.05.2014; Рек. № 20, 21 Вибори Президента України 31.03.2019; Рек. № 27 Позачергові вибори народних депутатів України 21.07.2019; Рек. № 34 Місцеві вибори 25.10.2020) БДІПЛ ОБСЄ зазначає, що політичні партії та кандидати повинні “дотримуватися чіткого розмежування між партійним та позапартійним спостереженням за виборами”. Центральна виборча комісія повинна розглянути можливість запровадження механізму для запобігання зловживанням учасниками політичного процесу під час громадського спостереження.

Щодо наданих рекомендацій пропонується підвищити відповідальність громадських організацій за протиправні дії зареєстрованих від них офіційних спостерігачів на виборах. Так, за чинною частиною шостою статті 58 Кодексу виборча комісія, яка зареєструвала офіційного спостерігача, може достроково припинити його повноваження у разі встановлення фактів грубого або систематичного порушення ним Конституції України та законів України. Про припинення повноважень офіційного спостерігача приймається мотивоване рішення.

Пропонується передбачити, щоб таке рішення виборча комісія надсилала Центральній виборчій комісії в електронній формі не пізніше дня, наступного після дня його прийняття, а також надати Комісії можливість скасовувати дозвіл мати офіційних спостерігачів під час відповідних виборів, виданий громадській організації, у разі наявності фактів грубого або систематичного порушення її офіційними спостерігачами Конституції та законів України (зміни до статті 60 Кодексу).

Загалом рекомендація стосується рівня правосвідомості, правової та політичної культури, тому пропонується також під час проведення інформаційно-просвітницьких кампаній наголошувати політичним партіям, кандидатам та громадським організаціям на неприпустимості використання механізму спостереження за виборами в політичних чи інших приватних цілях.

Водночас з метою сприяння реалізації виборчих прав, зокрема прав на спостереження, ураховуючи практику проведення місцевих виборів у 2020 році, у законодавчих пропозиціях пропонується спростити деякі формальності щодо отримання громадськими організаціями дозволу мати офіційних спостерігачів під час відповідних виборів, а саме виключити з положень частини першої статті 60 Кодексу вимогу стосовно необхідності подання нотаріально засвідченої копії статуту для отримання вказаного дозволу, оскільки державна реєстрація громадської організації не завжди передбачає видачу установчих документів у паперовій формі, що на практиці ускладнювало нотаріальне засвідчення копії статуту громадської організації.

4. Реєстрація виборців.

У Звіті БДІПЛ ОБСЄ зі спостереження за місцевими виборами 25 жовтня 2020 року (Рек. № 7) зазначено, що відповідно до змін, внесених у 2020 році до Закону України “Про Державний реєстр виборців”, Центральна виборча комісія спростила порядок зміни виборцями своєї виборчої адреси шляхом скасування вимоги про надання виборцями підтвердної документації для такої зміни адреси. При цьому рекомендується розглянути, зокрема, питання щодо продовження строків подання звернень про зміну виборчої адреси.

У зв’язку з цим доцільно запропонувати внести зміни до частини третьої статті 20 указаного Закону та продовжити строк подання заяв виборців про зміну виборчої адреси, збільшивши його з п’яти до семи календарних днів з дня початку виборчого процесу, що додатково охоплюватиме два неробочі для переважної більшості виборців дні (суботу і неділю) та стане сприятливим чинником для реалізації відповідного виборчого права.

Також з метою врахування рекомендацій БДІПЛ ОБСЄ (Рек. № 12 Вибори Президента України 31.03.2019) в Кодексі пропонується передбачити, що кожному виборцю забезпечується можливість ознайомлення з відомостями Державного реєстру виборців стосовно себе, зокрема про віднесення до відповідної виборчої дільниці, включення до списку виборців на виборчій дільниці, за допомогою електронних сервісів у мережі “Інтернет” (зміни до статті 39 Кодексу). Указана норма гарантуватиме виборцю право в будь-який час перевірити віднесення його до відповідної виборчої дільниці, а після формування списків виборців – ще й включення до відповідного списку виборців.

Крім того, за результатами спостереження БДІПЛ ОБСЄ зауважено (Рек. № 21 Місцеві вибори 25.10.2020) на необхідності спрощення процедури, яка давала б змогу виборцям вимагати вилучення інформації про інвалідність з Державного реєстру виборців. Тому Комісія пропонує внести зміни до статті 20 Закону України “Про Державний реєстр виборців”, передбачивши, що зазначені у заяві відомості про внесення змін до Державного реєстру виборців щодо виключення даних про постійну нездатність виборця пересуватися самостійно не потребують документального підтвердження. Також змінами до частини одинадцятої статті 22 Закону України “Про Державний реєстр виборців” пропонується надати пріоритет заяві виборця про вилучення інформації про постійну нездатність пересуватися самостійно з Державного реєстру виборців перед відомостями, наданими керівником відповідного органу чи закладу охорони здоров’я.

Пропонується віднести до загального інформаційного забезпечення виборів інформування громадян про необхідність завчасного оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України і є необхідними для їхньої ідентифікації на відповідних виборчих дільницях (зміни до статті 48 Кодексу). Такі пропозиції Комісії обумовлені занепокоєнням БДІПЛ ОБСЄ щодо значної кількості громадян серед спільноти ромів, які не були включені до Державного реєстру виборців через відсутність ідентифікаційних документів (Рек. № 22 Позачергові вибори Президента України 25.05.2014; Рек. № 19 Місцеві вибори 25.10.2020).

З метою врахування рекомендації БДІПЛ ОБСЄ (№ 12), наданої за результатами спостереження за місцевими виборами 25 жовтня 2015 року, та сприяння участі виборців у загальнодержавних та місцевих виборах пропонується розширити перелік документів, що є підставою для отримання виборчого бюлетеня на звичайних та спеціальних виборчих дільницях, доповнивши його паспортом громадянина України для виїзду за кордон (зміни до статті 8 Кодексу).

5. Грошова застава.

У Звіті (Рек. № 16 Позачергові вибори Президента України 25.05.2014) БДІПЛ ОБСЄ пропонує розглянути можливість запровадження бар’єра у вигляді кількості голосів виборців для повернення грошової застави кандидатам на пост Президента України. Крім того, на думку БДІПЛ ОБСЄ, “до закону мають бути внесені зміни, якими будуть чітко передбачені умови повернення застави у разі виборів в один тур”.

Враховуючи рекомендації БДІПЛ ОБСЄ, пропонується розглянути можливість віднесення додатково до існуючих випадків повернення грошової застави випадок отримання кандидатом високої підтримки виборців (встановити бар’єр у вигляді кількості голосів виборців (наприклад, 10%; за наявними в Комісії даними, такий бар’єр кандидати долали неодноразово), подолання якого дасть змогу повернути внесену грошову заставу відповідному суб’єкту її внесення (зміни до статті 101 Кодексу).

6. Забезпечення таємниці голосування.

Оскільки БДІПЛ ОБСЄ рекомендує (Рек. № 22 Вибори Президента України 31.03.2019; Рек. № 26 Місцеві вибори 25.10.2015; Рек. № 35 Місцеві вибори 25.10.2020) на виборчих дільницях запровадити практичні заходи для посилення таємниці голосування, зокрема обов’язкове складання бюлетенів, Комісія вбачає за доцільне передбачити у Кодексі, що виборець перед вкиданням виборчого бюлетеня у виборчу скриньку складає його таким чином, щоб унеможливити розголошення змісту його волевиявлення (зміни до частини шостої статті 118, частини дев’ятої статті 173, частини десятої статті 248 Кодексу).

7. Підрахунок голосів виборців, встановлення підсумків голосування.

Під час спостереження за виборами міжнародні експерти виокремили проблеми на етапі підрахунку голосів виборців (Рек. № 26 Позачергові вибори Президента України 25.05.2014). Цей етап затягувався частково через громіздкі та тривалі контрольні перевірки, зокрема встановлення кількості підписів на контрольних талонах, формулювання деяких статей у протоколах, що, на думку спостерігачів місії, були незрозумілими для багатьох членів дільничних виборчих комісій.

Слід зазначити, що наслідком виборчої реформи, пов’язаної з прийняттям Кодексу, стало, серед іншого, спрощення протоколів виборчих комісій, що сприятиме полегшенню їх розуміння та заповнення.

Порушене у Звітах БДІПЛ ОБСЄ питання подальшого спрощення виборчих процедур, зокрема опрацювання можливості відмови від інституту контрольних талонів, потребує широкого фахового обговорення з урахуванням практичних аспектів їх застосування. Як відомо, основна функція контрольних талонів – це додаткове підтвердження кількості виборців, які взяли участь у голосуванні, запобігання можливим фальсифікаціям (наприклад, несанкціоноване вкидання виборчих бюлетенів до виборчих скриньок) та виявлення невідповідності між кількістю виданих виборчих бюлетенів і кількістю виборчих бюлетенів, що містяться у виборчих скриньках, та зіпсованих виборчих бюлетенів. Разом з тим відмова від контрольних талонів мала б спростити порядок виготовлення виборчих бюлетенів, скоротити строки їх видачі виборцям та строки опрацювання виборчої документації / складання протоколу про підрахунок голосів виборців після закінчення голосування. При цьому кількість виборців, яким було видано виборчі бюлетені, може бути встановлена за підписами виборців у списку виборців / витягу зі списку виборців, а також за необхідності (у разі внесення відповідних законодавчих змін) – підписами у списку виборців / витягу зі списку виборців членів виборчої комісії, які видали виборчий бюлетень.

Зазначена новація, ймовірно, буде дискусійною, оскільки надмірне спрощення виборчих процедур може послабити їх захист та контроль, що потребує збалансованого підходу та визначення стосовно прийнятності таких змін. Отже, ураховуючи, що остаточну оцінку вказаним рекомендаціям БДІПЛ ОБСЄ надаватимуть парламентарі, доцільно розпочати відповідну дискусію у Верховній Раді України, у тому числі і з цих питань.

Крім того, інструментами, що можуть спростити членам дільничної виборчої комісії підрахунок голосів виборців та над запровадженням яких на сьогодні працює Центральна виборча комісія, є удосконалення та/або впровадження новітніх засобів інформатизації та автоматизації роботи виборчих комісій усіх рівнів з урахуванням найкращих міжнародних практик. Водночас відсутність необхідного фінансування (протягом 2021–2024 років у Державному бюджеті України не передбачалось відповідних бюджетних призначень) призводить до ускладнення в подальшій роботі щодо запровадження відповідних електронних сервісів.

Ще одне питання, на яке звернуло увагу БДІПЛ ОБСЄ (Рек. № 27 Позачергові вибори Президента України 25.05.2014; Рек. № 38 Місцеві вибори 25.10.2020), – це перегляд практичних аспектів процедури встановлення підсумків голосування таким чином, щоб полегшити отримання та обробку виборчих матеріалів у ніч голосування та забезпечити одночасну обробку документів від декількох дільничних виборчих комісій; при цьому має бути забезпечена прозорість процесу. Як альтернативу БДІПЛ ОБСЄ пропонує розглянути варіант внесення змін до законодавства, за яким здійснюватиметься поетапне отримання протоколів дільничних виборчих комісій для уникнення черг в окружні або територіальні виборчі комісії.

Тож можливим варіантом є внесення змін до статей 123, 178, 253 Кодексу, якими передбачити, що прийом документів від дільничних виборчих комісій здійснюється почергово, за можливості в порядку повідомлення про готовність їх до транспортування, що дасть змогу мінімізувати випадки надходження протоколів про підрахунок голосів виборців одночасно від декількох дільничних виборчих комісій.

БДІПЛ ОБСЄ (Рек. № 29 Позачергові вибори Президента України 25.05.2014) зауважує, що окружні виборчі комісії повинні бути забезпечені приміщеннями, які відповідають умовам не лише для роботи окружної виборчої комісії до дня голосування, а й для функціонування як операційного центру / центру обробки даних у ніч після голосування.

Для врахування цієї рекомендації пропонується у виборчому законодавстві передбачити, що місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи надають не лише приміщення для організації роботи виборчих комісій, а й забезпечують їх за можливості додатковим приміщенням (кімнатою) для перебування членів дільничних виборчих комісій, які транспортують та супроводжують транспортування виборчих документів до окружної / територіальної виборчої комісії (зміни до статті 61 Кодексу).

Беручи до уваги контекст рекомендації БДІПЛ ОБСЄ, може розглядатись також питання одночасності прийому виборчої документації. При цьому має бути забезпечено належний контроль за такими процедурами. Вирішення питання доцільності та практичної необхідності вказаного механізму потребує глибшого опрацювання із залученням усіх заінтересованих сторін та проведення предметних обговорень.

Низка рекомендацій БДІПЛ ОБСЄ (Рек. № 5 Місцеві вибори 25.10.2015; Рек. № 12 Місцеві вибори 25.10.2020) стосується питань перегляду положень законодавства, які регулюють визнання результатів виборів недійсними та призначення перерахунку голосів виборців, з метою запобігання їх довільному застосуванню і забезпечення цілісності та правової визначеності. Міжнародні експерти вказують, що в Кодексі встановлено кількісні граничні значення для порушень, досягнення яких має наслідком прийняття дільничною виборчою комісією рішення про визнання результатів голосування недійсними; вони (кількісні граничні значення) необґрунтовані через відсутність їх впливу на результати. Згідно з рекомендаціями БДІПЛ ОБСЄ закон повинен визначати чіткі підстави та процедури для визнання недійсними результатів голосування на основі об’єктивних критеріїв та обмежувати їх перелік випадками серйозних правопорушень, які впливають на результати виборів, або обставин, що унеможливлюють встановлення волевиявлення виборців. Положення, які встановлюють довільний відсоток допустимих рівнів шахрайства, повинні бути видалені.

На сьогодні Кодексом передбачено, що дільнична виборча комісія може визнати голосування на виборчій дільниці недійсним у разі встановлення нею порушень вимог Кодексу, внаслідок яких неможливо достовірно встановити результати волевиявлення виборців, лише за певних перерахованих у Кодексі обставин, а саме: випадків незаконного голосування у кількості, що перевищує 5% кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені на виборчій дільниці; знищення або пошкодження виборчої скриньки (скриньок), що унеможливлює встановлення змісту виборчих бюлетенів, якщо кількість таких бюлетенів перевищує 5% кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені на виборчій дільниці; виявлення у виборчих скриньках виборчих бюлетенів у кількості, що перевищує більш як на 10% кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені на виборчій дільниці (частина перша статті 122 Кодексу).

Таким чином, Кодексом встановлено кількісні граничні значення для порушень, досягнення яких має стати передумовою для оцінки дільничною виборчою комісією можливості достовірно встановити результати волевиявлення виборців за наявності таких порушень, і у разі негативної оцінки такої можливості – прийняття дільничною виборчою комісією рішення про визнання результатів голосування на виборчій дільниці недійсними. Тобто у кожному конкретному випадку дільнична виборча комісія як колегіальний орган має оцінити вплив виявлених порушень на можливість достовірно встановити результати волевиявлення виборців на окремій виборчій дільниці. Водночас на практиці досягнення встановлених законом кількісних граничних значень відповідних порушень зумовлювало прийняття дільничною виборчою комісією рішення про визнання голосування на виборчій дільниці недійсним, при цьому відповідна оцінка можливості достовірно встановити результати волевиявлення виборців за наявності таких порушень виборчою комісією не здійснюється.

За вказаних умов вбачається за можливе розглянути питання вдосконалення механізму визнання голосування на виборчій дільниці недійсним, зокрема шляхом скасування відповідних кількісних граничних значень, тим самим покладаючи на дільничну виборчу комісію обов’язок самостійно оцінити виявлені порушення під час голосування виборців та їх вплив на можливість достовірно встановити результати волевиявлення виборців і, як наслідок, прийняти рішення про визнання голосування на виборчій дільниці недійсним. Вважаємо, що при цьому територіальна виборча комісія в межах її контрольних функцій має бути наділена повноваженнями скасовувати рішення дільничних виборчих комісій про визнання голосування на виборчій дільниці з відповідних місцевих виборів недійсним. У такому разі територіальна виборча комісія складатиме протокол про повторний підрахунок голосів виборців. Аналогічний підхід можна застосувати й під час загальнодержавних виборів, уповноваживши окружну виборчу комісію переглядати рішення дільничних виборчих комісій звичайних і спеціальних виборчих дільниць про визнання голосування на виборчій дільниці недійсним, а Центральну виборчу комісію – відповідні рішення дільничних виборчих комісій закордонних виборчих дільниць.

Водночас можливість усунення в Кодексі граничних значень порушень для визнання голосування недійсним на дільниці може бути досить суперечливим та призвести до ймовірних негативних наслідків у вигляді безпідставних чи свавільних дій комісій. Отже, з метою досягнення консенсусного бачення вирішення проблематики варто розпочати широку дискусію щодо вказаного питання із залученням експертного середовища.

8. Оскарження у виборчому процесі.

БДІПЛ ОБСЄ закликає спростити порядок оскарження та пропонує розробити бланк скарги. На думку БДІПЛ ОБСЄ, автоматичне відхилення скарг з підстав їх неналежного оформлення має бути усунено; слід заохочувати виборчі комісії розглядати справи по суті, якщо питання, порушене у скарзі, є очевидним з поданих документів (Рек. № 5, 25 Позачергові вибори Президента України 25.05.2014; Рек. № 23 Місцеві вибори 25.10.2015; Рек. № 6 Вибори Президента України 31.03.2019; Рек. № 11, 31, 33 Місцеві вибори 25.10.2020).

Статтею 67 Кодексу встановлено вичерпні вимоги до змісту і форми скарги. Скарга, оформлена без дотримання вимог статті 67 Кодексу, повертається суб’єкту звернення зі скаргою (стаття 68 Кодексу).

З огляду на зазначену рекомендацію БДІПЛ ОБСЄ та з метою мінімізації помилок, що можуть бути допущені під час оформлення скарг, Комісія розробила зразок (форму) скарги, а також підготувала відповіді на поширені питання щодо порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу, які розміщено на її офіційному вебсайті.

Крім того, змінами до статті 63 Кодексу пропонується з метою зменшення випадків подання суб’єктами виборчого процесу, виборцями скарг до неналежного суб’єкта їх розгляду встановити обов’язок Центральної виборчої комісії оприлюднювати на своєму офіційному вебсайті перед виборами інформаційне повідомлення щодо порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу.

Водночас пропонується внести зміни до частини другої статті 68 Кодексу, передбачивши можливість окружних та територіальних виборчих комісій з власної ініціативи розглянути питання, порушені у скарзі, яку повернуто без розгляду, та за результатами прийняти відповідне рішення.

У Звітах БДІПЛ ОБСЄ звертає увагу, що всупереч належній міжнародній практиці виборці в Україні можуть подавати скарги тільки у разі порушення їхніх особистих виборчих прав. Тому пропонується розглянути питання щодо розширення прав виборців на оскарження виборчих порушень, зокрема можливості оскарження ними результатів виборів.

На сьогодні пропонується розглянути можливість закріплення на законодавчому рівні права виборця оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, що стосуються підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, до якої віднесений виборець, та/або встановлення підсумків голосування в межах територіального виборчого округу, де розташована така виборча дільниця (зміни до статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України).

На думку БДІПЛ ОБСЄ, судовий збір у виборчих спорах залишається досить високим, хоча на сьогодні його можна сплатити на будь-якій стадії провадження.

У статті 5 Закону України “Про судовий збір” є перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. До таких осіб належать і виборці у справах про уточнення списку виборців.

Отже, Комісія пропонує розглянути можливість внесення змін до статті 4 Закону України “Про судовий збір” щодо зменшення розміру судового збору у справах, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, до 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на сьогодні судовий збір за подання адміністративних позовів немайнового характеру становить: для юридичних осіб – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн), для фізичних осіб – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн).

9. Усунення передумов для формалізму під час реєстрації кандидатів.

БДІПЛ ОБСЄ звертає увагу на невиправдані наслідки неточностей та недоліків у поданих для реєстрації кандидатів документах (Рек. № 22 Місцеві вибори 25.10.2020).

Варто зазначити, що частина друга статті 104 Кодексу щодо виборів Президента України встановлює, що помилки і неточності, виявлені в поданих кандидатами на пост Президента України для реєстрації документах, якщо їх наявність не є перешкодою для розуміння змісту викладених відомостей, підлягають виправленню або уточненню у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

Водночас у положеннях Кодексу, які регулюють порядок проведення виборів народних депутатів України та місцевих виборів, не передбачено, що такі помилки і неточності підлягають виправленню або уточненню в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

Таким чином, Комісія вбачає за доцільне розглянути можливість доповнення Кодексу аналогічною нормою щодо виборів народних депутатів України та місцевих виборів (зміни до статей 159 та 230 Кодексу). У разі схвалення парламентом такого підходу у відповідному порядку, що затверджуватиметься Комісією, буде передбачено способи повідомлення кандидатів, політичних партій про помилки і неточності в поданих ними документах.

Крім того, у рекомендаціях БДІПЛ ОБСЄ порушено низку політичних питань, вирішення яких належить до компетенції парламенту та відповідь на які має надаватися з урахуванням суспільно-політичних чинників, інтересів держави, загроз, що постали перед Україною у зв’язку з повномасштабним вторгненням рф та тимчасовою окупацією частини території України тощо.

Так, політичні рішення мають бути знайдені щодо порушених БДІПЛ ОБСЄ питань, пов’язаних із забороною політичних партій (Рек. № 3 Позачергові вибори народних депутатів України 21.07.2019), існуванням виборчих цензів для кандидатів (Рек. № 1 Позачергові вибори народних депутатів України 26.10.2014; Рек. № 6 Позачергові вибори народних депутатів України 21.07.2019), імперативним мандатом депутата (Рек. № 15 Позачергові вибори народних депутатів України 21.07.2019; Рек. № 16 Місцеві вибори 25.10.2020), запровадженням інституту незалежних кандидатів у депутати (Рек. № 14 Місцеві вибори 25.10.2020), зменшенням розміру грошової застави на місцевих виборах (Рек. № 23 Місцеві вибори 25.10.2020).

Зважаючи на результати двосторонніх зустрічей України та Європейської Комісії в рамках здійснення офіційного скринінгу відповідності законодавства України праву ЄС за переговорним розділом “Функціонування демократичних інституцій”, зокрема враховуючи Звіт про розширення 2024, наданий Європейською Комісією за результатами офіційного скринінгу, усвідомлюючи необхідність уже сьогодні розпочати широку фахову дискусію щодо врахування рекомендацій БДІПЛ ОБСЄ та підготовку законодавчих змін до проведення наступних виборів, Центральна виборча комісія напрацювала відповідні законодавчі пропозиції (у  вигляді порівняльної таблиці), які вважає за необхідне надіслати профільному комітету Верховної Ради України для розгляду та можливого врахування у законопроєктній діяльності, а також закликає всі заінтересовані державні органи, громадянське суспільство, міжнародних партнерів долучитись до відкритого процесу пошуку оптимальних рішень щодо врахування інших рекомендацій БДІПЛ ОБСЄ, які б дали змогу якнайкраще втілити демократичні стандарти у виборче законодавство України.

ІІ. Разом з тим деякі невиконані рекомендації БДІПЛ ОБСЄ стосуються питання не лише законодавчого регулювання, а й спрямовані на певні організаційні (практичні) аспекти, враховувати які можуть відповідні компетентні органи під час реалізації своїх повноважень або які потребують комплексного підходу за декількома суміжними сферами правового регулювання.

Так, в окремих рекомендаціях БДІПЛ ОБСЄ порушено такі питання:
– перегляд правових норм та обмежень щодо основних прав і свобод людини, зокрема свободи переконань та вираження поглядів, а також відповідного порядку їх застосування з метою забезпечення співмірності будь-яких таких обмежень, надання їм характеру винятків, чіткого формулювання та застосування лише за потреби (у контексті обмеження діяльності політичних партій та правил масових зібрань) (Рек. № 14 Позачергові вибори народних депутатів України 21.07.2019; Рек. № 13 Місцеві вибори 25.10.2020);

– забезпечення своєчасного, адекватного та ефективного розподілу коштів для покриття витрат, пов’язаних з організацією місцевих виборів (Рек. № 17 Місцеві вибори 25.10.2020).

Одним із способів урахування цієї рекомендації може бути запровадження такого механізму фінансування проведення проміжних і повторних місцевих виборів: у разі невиконання місцевою радою вимог Кодексу стосовно фінансування підготовки та проведення повторних чи проміжних місцевих виборів за рахунок коштів місцевого бюджету територіальна виборча комісія невідкладно звертається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій щодо забезпечення здійснення зазначених видатків із резервного фонду державного бюджету на поворотній основі. Про вказаний механізм детальніше йдеться у постанові Центральної виборчої комісії від 27 вересня 2022 року № 102 “Про пропозиції щодо вдосконалення законодавства України, спрямовані на забезпечення підготовки та проведення виборів після припинення чи  скасування воєнного стану в Україні” (зокрема, зміни до статті 209 Кодексу та пропозиції доповнити його новою статтею 210¹);

– опрацювання питання створення “регіональних політичних партій”  (Рек. № 26 Місцеві вибори 25.10.2020);

– удосконалення норм щодо передвиборної агітації, заборони використання адміністративного ресурсу (Рек. № 4 Вибори Президента України 31.03.2019; Рек. № 20 Позачергові вибори народних депутатів України 21.07.2019; Рек. № 24, 27, 28 Місцеві вибори 25.10.2020). У рекомендаціях БДІПЛ ОБСЄ вказує на проблему проведення дочасної агітації та пропонує, щоб закон визначав єдину дату початку офіційної виборчої кампанії для всіх учасників перегонів та кожного туру виборів з метою забезпечення рівних можливостей для учасників та єдиного підходу до застосування закону. Також у рекомендаціях пропонується включити усі види надходжень та витрат, пов’язаних з проведенням виборчої кампанії, у тому числі понесених організаціями, пов’язаними з учасниками виборчих перегонів, до фінансових звітів щодо використання коштів виборчих фондів, навіть якщо вони були здійснені до офіційного початку передвиборної кампанії.

Зокрема, для додаткового інформування про заборону використання адміністративного ресурсу в Кодексі можна передбачити обов’язкове оприлюднення Центральною виборчою комісією на своєму офіційному вебсайті не пізніш як на другий день після призначення чергових або позачергових загальнодержавних, чергових місцевих виборів відповідним суб’єктом їх призначення, а у разі якщо законом не вимагається окремого рішення про їх призначення – після оголошення про початок відповідного виборчого процесу повідомлення стосовно обмежень щодо ведення передвиборної агітації (зміни до статті 57 Кодексу). Водночас питання, пов’язані з передвиборною агітацією, фінансуванням виборчих кампаній, політичною рекламою, потребують комплексного вдосконалення, у тому числі усунення наявних суперечностей між різними законами;

– скасування вимоги законодавства щодо виключення імен осіб із судових рішень, зокрема у справах, поданих кандидатами на виборах та проти кандидатів, а також імен осіб, винних у виборчих правопорушеннях (Рек. № 7 Вибори Президента України 31.03.2019).

За змістом частини першої статті 7 Закону України “Про доступ до судових рішень” у текстах судових рішень, що відкриті для загального доступу, не можуть бути розголошені відомості, що дають можливість ідентифікувати фізичну особу. Такі відомості замінюються літерними або цифровими позначеннями.

Ці норми спрямовані на захист персональних даних. Тож у судових рішеннях не зазначаються імена кандидатів (як сторони). Водночас за виборчим законодавством такі дані є відкритими (статті 106, 107, 161–163, 232–234 Кодексу).

Одним з можливих способів урахування цієї рекомендації БДІПЛ ОБСЄ вбачається внесення відповідних змін до статті 7 Закону України “Про доступ до судових рішень” та передбачення винятку для позначення у судових рішеннях імен учасників – фізичних осіб (сторін) з числа кандидатів на виборах;

– забезпечення ефективного розслідування заяв про здійснення виплат членам виборчих комісій кандидатами та політичними партіями; протидія зловживанню державними ресурсами для цілей передвиборної агітації посадовими особами або державними службовцями, які балотуються для участі у виборах; докладання послідовних зусиль щодо оперативного розслідування випадків порушення правил агітації, у тому числі обхід правил фінансування виборчих кампаній, зловживання адміністративним ресурсом та підкуп виборців; зловживання процедурою зміни виборчої адреси; ефективного, невідкладного та ретельного розгляду випадків ймовірних правопорушень (Рек. № 17 Позачергові вибори Президента України 25.05.2014; Рек. № 2, 14 Позачергові вибори народних депутатів України 26.10.2014; Рек. № 16 Місцеві вибори 25.10.2015; Рек. № 14, 16, 19 Вибори Президента України 31.03.2019; Рек. № 9, 20, 26 Позачергові вибори народних депутатів України 21.07.2019; Рек. № 2, 4, 5, 20, 32 Місцеві вибори 25.10.2020);

– оперативне реагування на порушення положень законодавства, пов’язаних із діяльністю медіа під час виборчої кампанії (Рек. № 8, 17 Позачергові вибори Президента України 25.05.2014; Рек. № 20 Місцеві вибори 25.10.2015; Рек. № 18 Вибори Президента України 31.03.2019; Рек. № 22 Позачергові вибори народних депутатів України 21.07.2019; Рек. № 9 Місцеві вибори 25.10.2020). Одним із способів урахування вказаних рекомендацій БДІПЛ ОБСЄ могло б стати скорочення за можливості строків розгляду скарг, пропозицій та інших звернень осіб щодо порушень законодавства в частині участі суб’єктів у сфері медіа в інформаційному забезпеченні виборів, а також під час проведення передвиборної агітації;

– забезпечення безпеки журналістів, їх захисту від насильства під час виборчого процесу, оперативного та ефективного розслідування справ щодо порушень свободи медіа (Рек. № 20 Позачергові вибори Президента України 25.05.2014; Рек. № 17 Вибори Президента України 31.03.2019; Рек. № 12 Позачергові вибори народних депутатів України 21.07.2019; Рек. № 10 Місцеві вибори 25.10.2020);

– єдність судової практики, необхідність вжиття заходів для забезпечення єдності підходу судів у вирішенні виборчих спорів, забезпечення однакового тлумачення законодавства (Рек. № 19 Позачергові вибори народних депутатів України 26.10.2014; Рек. № 14, 23 Місцеві вибори 25.10.2015; Рек. № 6, 19 Вибори Президента України 31.03.2019; Рек. № 11 Місцеві вибори 25.10.2020).

Сфера застосування зазначених організаційних (практичних) питань, порушених БДІПЛ ОБСЄ у звітах, стосується сфери компетенції багатьох державних органів, передусім виконавчої гілки влади.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2002 року № 1371 затверджено Порядок участі центральних органів виконавчої влади у діяльності міжнародних організацій, членом яких є Україна, а також перелік центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, відповідальних за виконання зобов’язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях.

Так, відповідно до вказаного Порядку центральні органи виконавчої влади, які беруть участь у діяльності міжнародних організацій, зобов’язані, зокрема, забезпечувати виконання зобов’язань, що випливають із членства України в цих організаціях. До  органів, відповідальних за виконання зобов’язань, що випливають із членства України в Організації з безпеки та співробітництва в Європі та її основних органах, зокрема Бюро з демократичних інститутів і прав людини, згідно із затвердженим Урядом України переліком належать: Міністерство юстиції України, Міністерство внутрішніх справ України, Національна поліція України, Державна міграційна служба України, Міністерство освіти і науки України, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, Міністерство закордонних справ України, Державна служба України з етнополітики та свободи совісті.

За змістом частин першої та другої статті 1 Закону України “Про Кабінет Міністрів України” Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, а також спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.

З огляду на зазначене Комісія вбачає за можливе звернутися до Кабінету Міністрів України щодо вжиття заходів, спрямованих на вироблення оптимальних шляхів для подальшої імплементації у практичну площину або у сферу законодавчого регулювання рекомендацій БДІПЛ ОБСЄ, наданих за результатами місій зі спостереження за виборами в Україні у 2014–2020 роках.

Разом з тим варто зазначити, що Організація з безпеки і співробітництва в Європі приділяє особливу увагу питанням формування демократичних інституцій, проведення справедливих, прозорих демократичних виборів.

Держави-учасниці, набуваючи членства у цій міжнародній організації, зобов’язуються, зокрема, не лише запрошувати представників БДІПЛ ОБСЄ для здійснення спостереження за виборами в державі, а й вживати належних заходів відповідно до результатів оцінки та наданих рекомендацій, оскільки таке спостереження за виборами є не самоціллю, а одним із засобів вдосконалення практики проведення виборів.

Указане свідчить, що рекомендації БДІПЛ ОБСЄ, надані за результатами місій спостереження за виборами в Україні, мають важливе значення для післявиборчих заходів та вдосконалять виборчий процес, а їх урахування демонструє відданість принципам демократії та прав людини.

Крім того, з метою виконання зобов’язань України, передбачених переговорною рамкою Європейського Союзу, схваленою рішенням Ради Європейського Союзу від 21 червня 2024 року, за кластером 1 “Основи процесу вступу до ЄС” Урядом України схвалено Дорожню карту з питань функціонування демократичних інституцій, відповідно до якої одним із стратегічних результатів визначено забезпечення врахування ключових міжнародних стандартів і стандартів ЄС, а також попередніх рекомендацій БДІПЛ ОБСЄ та Венеційської комісії (розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 травня 2025 року № 475). До відповідальних виконавців, поряд з іншими державними органами – Верховною Радою України, Міністерством юстиції України, долучено і Центральну виборчу комісію.

Як уже зазначалося, Комісія, керуючись пунктом 4 частини другої статті 16 Закону України “Про Центральну виборчу комісію”, може за результатами узагальнення практики застосування виборчого законодавства та практики проведення виборів в Україні прийняти рішення стосовно підготовки пропозицій щодо вдосконалення вказаного законодавства.

На сьогодні Центральна виборча комісія, прагнучи посилити роль та ефективність спостереження за виборами як вагомого інструменту розвитку виборчої сфери, який вимагає інституційної готовності держави до вивчення та реалізації наданих рекомендацій з метою впровадження кращих міжнародних практик та сприяння виконанню Україною євроінтеграційних зобов’язань, уперше вирішила здійснити в межах повноважень комплексний аналіз стану виконання рекомендацій БДІПЛ ОБСЄ, надаючи законодавчі пропозиції та виокремлюючи проблемні питання для широкого обговорення всіх заінтересованих сторін.

Тому  подальше системне опрацювання рекомендацій БДІПЛ ОБСЄ, наданих за результатами спостереження за виборами в Україні, під час підготовки пропозицій щодо вдосконалення законодавства про вибори на основі аналізу його застосування та практики проведення виборів створюватиме умови для відкритого та скоординованого діалогу між органами державної влади та інститутами громадянського суспільства, а також сприятиме внесенню своєчасних і конструктивних змін до законодавства, які відповідатимуть міжнародним стандартам.

Зважаючи на викладене, з метою забезпечення реалізації конституційних виборчих прав громадян України, розвитку, посилення й захисту демократичних принципів організації та проведення виборів в Україні, продовження вдосконалення виборчого законодавства та імплементації міжнародних виборчих стандартів у правову систему України, беручи до уваги результати узагальнення практики застосування законодавства України про вибори та досвід проведення виборів, з огляду на необхідність розпочати широку фахову дискусію щодо врахування рекомендацій Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки та співробітництва в Європі, керуючись статтями 11, 12, 16, пунктами 1, 6 статті 17 Закону України “Про Центральну виборчу комісію”, Центральна виборча комісія постановляє:

1. Схвалити пропозиції щодо змін до законодавства України, спрямовані на врахування рекомендацій Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки та співробітництва в Європі за результатами місій зі спостереження за виборами в Україні, що додаються.

2. Звернутись до Кабінету Міністрів України щодо вжиття заходів, спрямованих на вироблення оптимальних шляхів для подальшої імплементації у практичну площину або у сферу законодавчого регулювання рекомендацій Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки та співробітництва в Європі, наданих за результатами місій зі спостереження за виборами в Україні у 2014–2020 роках.

3. Секретаріату Центральної виборчої комісії після кожних чергових, позачергових загальнодержавних та чергових місцевих виборів забезпечити узагальнення практики проведення виборів і застосування законодавства України про вибори та її опрацювання з метою підготовки відповідних пропозицій щодо вдосконалення виборчого законодавства України з урахуванням рекомендацій  Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки та співробітництва в Європі, наданих за результатами місій зі спостереження за виборами в Україні.

4. Копію цієї постанови разом з пропозиціями, схваленими пунктом 1 цієї постанови, надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування для розгляду та врахування під час законопроєктної діяльності, а також Кабінету Міністрів України.

5. Цю постанову оприлюднити на офіційному вебсайті Центральної виборчої комісії.

Голова Центральної виборчої комісії   О. ДІДЕНКО